18+
Фотопроект

Це те, що ви подумали: Репортаж з фестивалю геніталій

Кожної першої неділі квітня стримані й шанобливі японці починають носити вулицями міста біля Токіо величезні пеніси — дерев'яні, залізні, різних кольорів. Люди одягаються в костюми пенісів, туристи купують свічки у формі пенісів, діти смокчуть цукерки у вигляді пенісів і вульв — це все фестиваль Канамара Мацурі, який насправді не зовсім про сексуальність. Щороку подія приваблює тисячі туристів з усього світу, і серед них опинився французький фотограф Бріс Доссен.

Про історію фестивалю Канамара Мацурі ходять легенди, одна з яких розповідає, що якось демон з дуже гострими зубами закохався в земну жінку. Він ревнував її до всіх чоловіків і хотів, аби вона належала тільки йому. Коли вона вийшла заміж, демон сховався всередині її вагіни і відірвав пеніс її коханого просто в їхню шлюбну ніч. Тоді жінка пішла до коваля і попросила викувати для неї залізний пеніс, об який демон зламав свої зуби.

Сьогодні фестиваль Канамара Мацурі не стільки говорить про сексуальне здоров’я і сексуальність у принципі, скільки допомагає дестигматизувати геїв і трансвеститів, а також об’єднати людей, які просто хочуть веселитися і танцювати.

Бріс Доссен

Французький фотограф, живе і працює в Парижі. Його знімки представлені на виставках сучасної фотографії Let's Go Extinct, A Colorful Mirage, Culturisme. Амбасадор Місяця французької фотографії з 2017 року.

— Я захоплювався фотографією з самого дитинства. Ми жили в маленькому місті, зайнятися було нічим, і я тинявся вулицями доти, доки мене не збила машина. Після цієї події батьки боялися випускати мене з дому, і я почав читати все, що траплялося під руку. У мого батька було багато книг видавництва Time Life, в яких автори пояснювали, як зробити хороший кадр, як виставити перспективу, як змусити знімки розповідати історії. Мені подобалося розглядати фотографії, і я відчував, як у мені прокидається цікавість по відношенню до інших людей і культур. Подорослішавши, я почав подорожувати великими містами і вивчати життя на їхніх вулицях.

Одного разу навесні ми з моєю дівчиною приїхали до Японії. Ми давно планували цю поїздку і підлаштовували її під ханамі — період цвітіння сакури. Але незадовго до виїзду я натрапив в інтернеті на анонс фестивалю Канамара Мацурі. З першої ж статті я дізнався, що це фестиваль пенісів, і не міг не зацікавитися.

За що я люблю Японію, так це за її здатність збивати з пантелику. Токіо виглядає як звичайнісінький мегаполіс, але це тільки зовнішня оболонка. Під нею ж ховаються тисячолітні традиції й унікальна культура, які можуть збентежити європейських туристів.

Наприклад, фестиваль Канамара Мацурі — це дивна суміш релігії та кричущого бурлеску. Пеніси тут всюди. Люди одягаються в костюми пенісів, туристи купують свічки у формі пенісів, діти смокчуть цукерки у вигляді пенісів і вульв. У цьому немає сексуального підтексту, подія об’єднує людей, які просто хочуть повеселитися і потанцювати.

Діти смокчуть цукерки у вигляді пенісів і вульв, але у цьому немає сексуального підтексту.

Фестиваль проходить у древньому храмі Канаяма, розташованому в місті Кавасакі. В епоху Едо в XVII столітті тут пролягала торгова дорога Токайдо, яка з’єднувала Токіо та Кіото. Постійний потік торговців призвів до того, що в Кавасакі стали з’являтися трактири і борделі, а за ними — цілі квартали червоних ліхтарів. Багато жінок, які займалися проституцією, приходили до храму Канаяма просити у богів захисту від венеричних захворювань. Згодом до храму стали з’їжджатися і подружні пари, які не могли зачати дитину і хотіли помолитися в місці з такою сильною сексуальною енергетикою. У період з XVII до XIX століття в храмі не раз робили спроби проводити фестивалі, присвячені сексуальному здоров’ю. Але традиція не приживалася аж до 1970-го, коли священик Хірохіко Накамура став влаштовувати щорічну ходу з фігурками пенісів. У 2012 році ЛГБТ-активіст і відомий громадський діяч Мацуко Делюкс відвідав фестиваль, після чого на «парад пенісів» почали з’їжджатися натовпи туристів.

Розміри натовпу дійсно вражають. У звичайні дні на території монастиря може прогулюватися сотня осіб, а в день фестивалю сюди набивається до 30 тисяч глядачів і учасників. Люди заповнюють вулиці, щоб подивитися на релігійну процесію, яка є центральною подією Канамара Мацурі. Опівдні, після таємної церемонії в монастирі, група місцевих жителів проносить вулицею три величезних пеніси — рожевого кольору, дерев’яний і залізний. Їх супроводжують священники, гейші, маленькі дівчатка в національних костюмах і люди в масках демонів.

Як би дивно це не звучало, але Канамара Мацурі — це не фестиваль сексуальності, а фестиваль громади. Він дає можливість побути разом, розслабитися і поспілкуватися. З року в рік його організовують одні й ті самі люди — місцеві представники ЛГБТ-спільноти. Вони дуже пишаються тим, що фестиваль допомагає дестигматизувати не тільки геїв і трансвеститів, а й саме Кавасакі. Сьогодні місто, відоме своїми кварталами червоних ліхтарів, набуває іншої слави завдяки яскравому фестивалю, на якому немає місця насильству й осуду.

Це не фестиваль сексуальності, а фестиваль громади. Він дає можливість побути разом, розслабитися і поспілкуватися.

Мені здається, що наплив туристів не надто шкодить автентичності Канамара Мацурі. Приїжджі глядачі дотримуються старовинних правил фестивалю і не заважають церемонії. До того ж щороку туристи витрачають чималі суми, купуючи пеніси-сувеніри, а організатори фестивалю передають ці гроші на благодійність. Наприклад, біля підніжжя монастиря проходить один із найпопулярніших конкурсів фестивалю — вирізання фігурок пенісів з овочів. Пізніше їх продають на аукціоні, а всі зібрані кошти спрямовують до фонду боротьби зі СНІДом.

Спочатку Канамара Мацурі задумувався як свято фертильності та родючості. Однак зараз акценти зміщуються в бік толерантного ставлення до представників ЛГБТ-спільноти і боротьби з венеричними захворюваннями. Незмінними залишаються тільки радісна атмосфера свята і величезна кількість пенісів навколо.

178

24

114
1 904

Більше матеріалів