Фіналіст Bird in Flight Prize ‘20: Проєкт «Сліпа ріка»

Алекс Тернер, США

У сезон дощів утворюються селі, що залишають вимите русло по всьому кордону між США та Мексикою. Дощі стихають, вода випаровується, однак видимі та невидимі канали залишаються. Потоки змінюють напрямок і продовжують свій підземний рух, ледь зачеплені змінами на поверхні. Люди і звірі рухаються тут таким же чином, створюючи складну мережу мінливих коридорів між двома країнами. Політичні, економічні та екологічні сили змушують їх підлаштовуватися; рух залишається швидкоплинним і майже невидимим.

Здалеку за цим рухом спостерігають вчені та представники держави. Цілі їх різняться, проте підходи і результати часто перегукуються між собою, накладаючись одне на одного. Якими б засобами та інструментами вони не користувалися, їх бачення і розуміння залишаються затьмареними завісою відчуженості. Поєднуючи кадри віддаленої зйомки спеціальним обладнанням і фотографії пейзажів, я тим самим зіштовхую глибоко особисті та абстрактні картини прикордонних ландшафтів. Таким чином проявляє себе Ріка, що нагадує про постійну циркуляцію, невловиму неозброєним оком.