Від Драйзера до Рейгана: Мапа перейменованих вулиць Києва
Щоб прочитати опис, натисніть на вулицю
Повномасштабне вторгнення пришвидшило процес перейменування. З 2015 року держава займалася декомунізацією: зникали здебільшого назви вулиць, а також пам’ятники, пов’язані з радянським періодом. До 2022-го у Києві змінили 436 топонімів. Тепер боротьбу ведуть не тільки з радянськими діячами, але й росіянами різних історичних періодів. Наприклад, почали зникати об’єкти, найменовані на честь поета Пушкіна, письменника Толстого, композитора Глінки.
На другий місяць вторгнення КМДА оголосила збір пропозицій щодо зміни топонімів, пов’язаних із Росією та СРСР. Кияни запропонували понад 12 тисяч варіантів перейменування вулиць, провулків, алей, проспектів і шосе.
Не всі запропоновані громадянами топоніми увійшли до списку голосування. Так, вулиці, що мали історичну назву до найменування їх у радянський час, винесли на розгляд міськради окремим блоком, щоб безальтернативно повернути колишній топонім.
За словами голови експертної топонімічної комісії Києва Олександра Алфьорова, вона ж приймала остаточне рішення про перейменування. Так сталося, зокрема, із вулицею Марини Цвєтаєвої. Її перейменували на честь художниці Олександри Екстер, хоча під час голосування перше місце віддали шістдесятниці Михайлині Коцюбинській, друге — художниці Марії Башкірцевій. Екстер обрали, бо вона найбільше серед претенденток пов’язана саме з Києвом.
Деякі вулиці столиці отримали назву на честь іноземних політичних діячів. Так, Червоноткацька тепер носить ім’я Вінстона Черчилля, Іскрівська нині є вулицею Джохара Дудаєва. Алфьоров каже, що таким чином хотіли присвятити вулиці дружнім народам, до яких ці діячі належали. Тому вулицю Теодора Драйзера — американського письменника, що співчував комунізму, — назвали на честь американського президента Рональда Рейгана, «який у своїй діяльності часто звертався до українського народу й доклав зусиль, аби наша країна стала незалежною через розвал СРСР».
Деякі вулиці, названі на честь російських культурних діячів чи радянських героїв, отримали не порівнянні назви, наприклад на честь українських діячів чи українських героїв, а на честь місцевості, де пролягає вулиця, або на честь тварин. Зокрема, провулок Генерала Доватора назвали Дубовим, вулицю Бориса Гаріна — Дачною, вулицю Травневу — Качиною, а 3-й провулок Крилова став Щучим. Метою комісії було збалансувати архітектурно-топонімічний ландшафт Києва і не переобтяжувати його лише іменами певних епох.
Процес дерусифікації ще триває. Лише влітку 2023 року набули чинності зміни до Закону України «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах. Тепер в Україні заборонені топоніми, у яких містяться назви географічних об’єктів Російської Федерації, її визначні дати й події, а також імена діячів, що здійснювали військову агресію проти України. Тож усі дані стосовно перейменувань чинні на момент публікації матеріалу, згодом вулиць із новою назвою може стати ще більше.
складалася зі спеціалістів Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України, Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського, Інституту українознавства імені І. Крип’якевича, Інституту мовознавства імені О. О. Потебні, Інституту української мови, Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка
Назви вулиць наведені у тому ж вигляді, що й в офіційних документах.
Усі фото: Wikimedia Commons, Flickr, Freepik
