Кіно

По обидва боки Стіни: Як серіал «Німеччина 89» обманює глядача

На Amazon Prime Video напередодні 30-ї річниці об'єднання Німеччини вийшов серіал Deutschland 89. Це фінальна частина трилогії про пригоди агента «Колібрі» — молодого прикордонника Мартіна Рауха, завербованого Штазі для шпигунства у ФРН. За три сезони він встиг врятувати Європу від ядерного голокосту, перетворившись з недосвідченого пішака спочатку на зухвалого і некерованого спецагента а-ля Бонд часів «Казино Рояль», а потім — на втомленого від брудної роботи Джона Віка. Марія Педоренко розповідає, чому варто дивитися «Німеччину 83/86/89» і чим цей нерівний, але сповнений шарму серіал виглядає цікавіше за інші шпигунські історії.

Клайнмахнов, НДР, 1983 рік. Гості на дні народження місцевої вчительки жваво підспівують телевізору. Там музика з-за Стіни — Нена з її приреченим на культовість свіжим хітом про 99 повітряних куль. Пісня-обманка, за вибуховими веселощами якої захований текст про ядерну війну, що розпочата помилково і не має переможця. 99 Luftballons звучить у перші хвилини пілотного епізоду Deutschland 83, серіалу, який теж можна назвати обманкою.

Обман перший. Ностальгічний

Якщо дивитися «Німеччину 83» у 2020 році, складається враження, що перед тобою черговий продукт всеосяжної ностальгії за 1980-ми у маскульті. З холодною війною та диско-саундтреком в анамнезі, зараз він ідеально вписується в струнку низку фільмів і серіалів, навіяних естетикою сорокарічної давності. Щоправда, в 2015-му, коли серіал пішов в ефір, ностальгічна хвиля тільки починала зростали, Stranger Things, що став на її гребінь, з’явився за рік, а «Німеччина 83», по суті, випередила моду, при цьому зовсім не плануючи в неї вбудуватися.

Для сучасної Німеччини, як і для інших країн колишнього соцтабору, 1980-і — переломне десятиліття. Падіння залізної завіси збіглося з падінням Берлінської стіни, і через тридцять років шоураннери Анна та Йорг Вінгери вирішили показати, що передувало цьому фундаментальному зрушенню. Вони зробили це у три стрибки — з 1983 року в 1986-й і нарешті у 1989-й. Три сезони — три історії: про людей, для яких падіння Стіни було щастям або катастрофою; про людей, які тримають напоготові тюремний вузлик або пістолет, щоб не датися живим; про людей, які завжди відстоюють свої інтереси, часом прикриваючи їх інтересами країни.

Падіння залізної завіси збіглося з падінням Берлінської стіни, і через тридцять років шоураннери Анна та Йорг Вінгери вирішили показати, що передувало цьому фундаментальному зрушенню.

На стику — повноважний представник і тих і інших Мартін Раух. Спецагент із народу, в минулому не найвідповідальніший прикордонник, а тепер шпигун під кодовим ім’ям «Колібрі». Вінгери буквально закидають його всередину пісні про 99 повітряних куль. У боротьбі між Сходом і Заходом Мартін Раух, врешті-решт, опиняється під прицілом обох. І тепер його мета — стримати війну, в якій явно будуть тільки ті, хто програв.

Обман другий. Комедійний

На старті «Німеччина 83» прикривалася комедією про зіткнення культур. 22-річний Мартін під чужим ім’ям потрапляє в чудовий новий світ з супермаркетами, бургерами і касетними плеєрами. Тепер він ад’ютант німецького генерала Моріц Штамм, і вся напруга спочатку будується на страху бути викритим просто тому, що ти з-за Стіни. Тривожні дзвіночки, щоправда, зустрічаються на кожному кроці: справжнього Штамма під бадьору музику прибирають кулею в лоб, а самого Мартіна співробітники Штазі просто крадуть з дому, усипляючи чашкою кави. До середини сезону «Колібрі» все ж доведеться забруднити руки кров’ю — першою, але не останньою. Однак ні вбивства, ні вічний вибір — вчинити як хочеться або як треба — не обтяжують серіал жахливою ​​серйозністю, що так властива фільмам про шпигунів.

Трилогія про Німеччину протягом усіх сезонів залишається шпигунським бойовиком з людським обличчям. Син Мартіна настільки стурбований вафлями, що готує їх навіть надісланим викрасти його головорізам із КДБ, а банка розчинної кави з ФРН — запорука успішних перемовин у Східному Берліні. Тут навіть у смерті є конкретне обличчя усміхненої дівчини Ніни, яку з кожною появою зустрічаєш як стару знайому, що завжди залишить після себе труп або два. Усі ці дрібниці не тільки розряджають вічне напруження, а й надають серіалу рідкісної чарівності, навіть коли стежити за сутичками спецслужб стає нестерпно.

Тут навіть у смерті є конкретне обличчя усміхненої дівчини Ніни, яку з кожною появою зустрічаєш як стару знайому.

Після успіху першого сезону Вінгери підняли ставки і розширили географію, що не пішло серіалу на користь. Нові дійові особи принесли з собою нові проблеми, а вже знайомі герої з наболілими історіями стали декораціями для бойовика. У підсумку «Німеччина 86» до фіналу сезону людське обличчя розгубила. Тим часом шпигунська лінія закрутилася так хвацько, що не зайвою стала б подоба родового дерева, яке було у героїв іншого німецького серіального хіта — «Темряви».

Сам «Колібрі» за 18 епізодів трансформувався з розгубленого новачка у некерованого спецагента на зразок Бонда Деніела Крейга в «Казино Рояль». Щоб у підсумку вибрати для себе шлях іншого героя з ліцензією на вбивство — Джона Віка, чи то пак відхреститися від брудної роботи і зажити в мирі. Проте за спокій, як відомо, доводиться дорого платити.

Обман третій. Фінальний

Східний Берлін, 1989 рік. У житті Мартіна Рауха, здається, все нарешті спокійно. Подвиги «Колібрі» тепер працюють на нього: керівна посада на заводі електроніки, затишна двушка з телевізором. Колишня піднялася кар’єрними сходами до Москви, залишивши їхнього з Мартіном сина у НДР, — тепер молодший і старший Раухи грають у чотири руки на піаніно. Ідилію порушує довготелесий тип зі Штазі. «Просто доставити документ?» — запитує Мартін, неохоче погоджуючись. Простих завдань від розвідки НДР, як ми вже зрозуміли за два сезони, не буває, як не буває і колишніх спецагентів. До падіння Берлінської стіни тим часом залишається 36 годин.

Перші пару епізодів «Німеччини 89» — найкраще, що трапилося з серіалом з моменту виходу першого сезону. Йому знову повернули камерність, і масштабний шпигунський бойовик став кабінетною драмою в дусі першого сезону нетфліксовської «Корони»: весь саспенс тут згущується в телефонному дзвінку або в одному рядку законопроєкту. Далі серіал знову зривається в екшн з погонями і перехресним вербуванням, спотикаючись на бігу об попередні помилки героїв і авторів серіалу. Але навіть так «Німеччина 89» примудряється тримати баланс, розбавляючи неспокійну і нерівну лінію «Колібрі» то трагедією, то комедією. Перша тут — зустріч колишньої політув’язненої та ката, друга — життя Штазі у вигнанні. Людське обличчя знову на місці.

Дивитися «Німеччину 89» у 2020-му — той ще укол злободенності. На екрані режими руйнуються один за одним, поки смартфон ловить пуші з заголовками про революцію в Киргизстані та продовження протестів у Білорусі. Автори серіалу і самі не проти проводити паралелі, причому навіть лобові. Так у фіналі на екрані з’являється Дональд Трамп з його промовами про стіну на кордоні з Мексикою. Але і без зайвої прямолінійності ця трилогія синонімічна реальності. Чого варта тільки зовсім коротка згадка про катастрофу рейса Korean Air 007 у 1983-му, коли радянський винищувач збив пасажирський літак, що відхилився від курсу. В ефір цей епізод вийшов через 5 днів після новини про катастрофу малазійського «Боїнга» MH17 над Донбасом.

У фіналі на екрані з’являється Дональд Трамп з його промовами про стіну на кордоні з Мексикою.

У фіналі на нас чекає один останній обман — і він криється не стільки в сюжетних поворотах, скільки в словах про те, що після перемоги капіталізму і демократії альтернатив більше не залишилося. Холодної війни дійсно більше немає, але конфлікти, що спалахують то тут, то там, загрожують обернутися 99-річною війною з пісні Нени, і в цій війні, як відомо, переможців не виявилося.


Фото: IMDb

1 363

10

26
71

Більше матеріалів