Крим Фентона: Історія появи перших воєнних фотографій
Зараз складно повірити, що пропаганда може принести хоч щось хороше, проте лише завдяки їй у середині XIX століття були зроблені перші воєнні фотографії. У 1850-х йшла Кримська війна, про яку в The Times писав кореспондент Вільям Рассел. У своїх репортажах він розповідав, як війська союзників страждають від поганого постачання, хвороб та холоду. Усе це наганяло смуток на британську публіку. Щоб підняти дух населення, уряд відрядив до Криму одного з перших у світі фотографів — Роджера Фентона. Його завданням було спростувати песимістичні зведення The Times і показати, що союзники чудово забезпечені й успішно борються.
Технологія
Спроби знімати Кримську війну робили й раніше, але безуспішно: одна експедиція була розбита дорогою з Балаклави, а світлини іншої просто вицвіли. Фентон продумав усе до дрібниць. Він найняв асистентів і купив фургон, який переобладнав на фотолабораторію на колесах. Перед відправкою на фронт Фентон із помічниками проїхалися сільськими дорогами Англії, щоб зрозуміти, як це — знімати в польових умовах.
Технологія, яку застосовував Фентон, була досить складною. Він використав мокроколоїдний процес: безпосередньо перед зйомкою на спеціальні скляні пластинки наносили емульсію, а одразу після експонування необхідно було зафіксувати зображення, доки емульсія не висохла. Власне, тому процес і називався «мокрим». Витримка становила від трьох до восьми секунд — небувалий прорив для того періоду. Але сама підготовка пластин і робота з ними після зйомки займала багато часу.
У 1855 році Фентон вирушив знімати до Балаклави. З собою у нього було п’ять камер, 700 скляних пластин, хімікати та кілька зламаних ребер (внаслідок невдалого вантаження на борт військового корабля).
Сюжети
Після приїзду до Балаклави Фентон швидко зрозумів, що The Times не згущує фарби. Фотограф став свідком кривавої бійні у Севастополі, після якої впав у депресію. Він надсилав листи, в яких описував ті ж жахи, що й кореспондент Рассел. Проте страхіття, яке він побачив, залишилося за кадром. Роджер подолав пригніченість і продовжив фотографувати, справно дотримуючись пропагандистської місії: він не знімав руйнування, трупи та сцени битв — лише статичні, красиві сюжети. Фентон виходив зі своєї художньої освіти й уподобань публіки, яка була не готова до реалістичних зображень. У результаті фотографії з Кримської війни нагадують скоріше листівки чи картини, аніж репортаж із гарячої точки.
Цінність знімків
Однак фотографії Фентона все ж таки вважають документальними: він чесно змалював побут солдатів, убогість їхнього спорядження, сумні краєвиди околиць, які ще не оговталися від боїв; є й світлини свіжих могил. Обличчя офіцерів не залишають відчуття пафосу — це звичайні втомлені та пошарпані війною люди. У цьому було фентонівське новаторство: раніше публіка бачила головнокомандувачів лише на портретах, де їх зображено досить зарозумілими.
Фентон фотографував Кримську війну чотири місяці, результатом стало близько 360 світлин. Ця зйомка зробила Фентона всесвітньо відомим. Він потрапив до списку 100 фотографів, які змінили світ.
Фото: Library of Congress