Портрет

Редактор Hustler, виконувач обов’язків Ларрі Флінта: Як «король порно» став символом боротьби за свободу слова у США

Hustler не можна назвати прогресивним виданням: більшу частину журналу становили еротичні та порнографічні фотографії. Однак крім цього там публікували в’їдливу сатиру, яка в 1970-х стала предметом гучного судового розгляду «Hustler проти Фалуелла». А видавець журналу — Ларрі Флінт виступав проти смертної кари, введення військ до Іраку і за одностатеві шлюби. Розповідаємо, яким Флінт увійшов в історію.

Творець порнографічного журналу з мільйонними накладами Ларрі Флінт помер у Лос-Анджелесі 10 лютого у віці 78 років. Ставати видавцем Флінт не збирався — Hustler з’явився з тонкого рекламного буклету.

У 15 років Ларрі кинув школу і, збрехавши про свій вік, вступив до ВМС США. У 1960-х Флінт, якому тоді ще не виповнилося і 30 років, купив бар у місті Цинциннаті і назвав його Hustler («Пройдисвіт»), а згодом разом з братом розширив бізнес до мережі стриптиз-клубів. У 1974-му Флінт вирішив видавати однойменний рекламний бюлетень на чотири сторінки, щоб просувати свої заклади, а той з часом перетворився на журнал. У найкращі роки продажі видання сягали 3 мільйонів примірників на місяць.

Hustler проти Фалуелла

Хоча «найбільш чоловічим журналом» традиційно вважають Playboy, Hustler може дати йому фору. Саме редакція Hustler у 1975 році погодилася надрукувати знімки екс першої леді Жаклін Онассіс (Playboy відмовився від фотографій). Папараці зняли 43-річну Жаклін у 1972-му на пляжі острова Скорпіос повністю оголеною після купання. Біограф Стівен М. Гіллон у своїй книзі про Джона Фіцджеральда Кеннеді — молодшого заявив, що зйомку підлаштував чоловік Жаклін, Арістотель Онассіс, коли їхній шлюб дав тріщину. І хоча Жаклін уже не була такою публічною персоною, як раніше, фотографії в Hustler завдали удару по її іміджу елегантної та стриманої жінки.

Незадовго до смерті проповідника Джеррі Фалуелла, з яким судився Ларрі Флінт, вони подружилися.

Від заснування і протягом усієї півстолітньої історії Hustler викликав суперечки в суспільстві і був об’єктом судових розглядів. Свою найбільшу юридичну перемогу журнал здобув у тяжбі з християнським телепроповідником Джеррі Фалуеллом. У 1983 році той зажадав компенсацію в розмірі $45 мільйонів за карикатуру на нього, надруковану в Hustler. На зображенні його герой розповідав про свій «перший раз» — з матір’ю в туалеті з п’яних очей.

Спочатку проповідник виграв справу, але потім її передали до Верховного суду США. І вже там присяжні стали на бік Флінта: карикатурний монолог звучав настільки нереалістично, що його не можна було сприйняти за наклеп, а Перша поправка до Конституції США гарантувала Флінту свободу слова.

І хоча суд усе ж таки ухвалив виплатити ображеному телепроповідникові компенсацію за завдану моральну шкоду, справа увійшла в історію як приклад захисту сатири і свободи слова у США. Як зазначає The New York Times, Флінт надзвичайно пишався і називав це рішення найважливішою перемогою в суді відтоді, як у 1930-х роках скасували заборону на публікацію «Улісса» Джеймса Джойса через «непристойний зміст».

Незадовго до смерті Фалуелла у 2007 році він і Флінт подружилися.

Замах

У 1978 році Джозеф Пол Франклін вистрілив у Ларрі Флінта біля будівлі суду, де той був відповідачем у черговій справі про непристойну поведінку. Флінт вижив, але отримав поранення, через яке у нього паралізувало нижню частину тіла. Решту життя він провів в інвалідному кріслі, оздобленому золотом і оксамитом.

Насправді того, хто стріляв, звуть Джеймс Клейтон Вон. Ім’я Джозеф Пол він узяв у 26 років на честь Пауля Йозефа Геббельса, а прізвище Франклін — на честь Бенджаміна Франкліна. В інтерв’ю CNN у 2013 році нападник зізнався, що розлютився побачивши фотографію міжрасової пари в Hustler. «Мене просто нудило. Я гадаю, що білі повинні одружуватися з білими, чорні — з чорними, індіанці — з індіанцями, азіати — з азіатами. Я відкинув журнал і вирішив, що вб’ю того хлопця», — сказав Франклін. Йому загрожувала смертна кара, але Флінт подав клопотання про її скасування, заявивши, що держава не має права вбивати людей, вимагаючи від своїх громадян не робити цього. Утім, у 2013-му Франкліна все ж стратили: його визнали винним у двадцяти вбивствах і шести замахах.

Народ проти Ларрі Флінта

Фільм Мілоша Формана 1996 року «Народ проти Ларрі Флінта» з Вуді Гаррельсоном у головній ролі створив Флінту репутацію скандального борця за свободу слова — химерного, але привабливого. «Я клієнт вашої мрії! — кричить екранний Флінт своєму адвокату. — Я люблю веселитися, я багатий, і у мене завжди проблеми». Стрічка завершується перемогою Флінта в суді у справі Джеррі Фалуелла. Однак, як зазначив оглядач The New York Times Френк Річ, той, хто дивиться фільм, вболіває не за головного героя, а за Конституцію.

На Берлінському кінофестивалі картина отримала «Золотого ведмедя», а Вуді Гаррельсон був номінований на «Оскар».

«Глядач картини „Народ проти Ларрі Флінта“ вболіває не за головного героя, а за Конституцію».

Хоча в одіозного видавця порнографічного журналу з 50-річною історією вкрай мало шансів залишатися улюбленцем молоді у 2021 році, Ларрі Флінт робив для цього все можливе. У 2017-му він запропонував винагороду в розмірі $10 мільйонів за інформацію, яка сприятиме імпічменту президента Дональда Трампа, а до цього пропонував $1 мільйон тому, хто надасть докази, що підтверджують подружню зраду члена Конгресу або великого чиновника.

Флінт виступав проти смертної кари, підтримував одностатеві шлюби, а також висловлювався проти вторгнення до Іраку. Одного разу на обкладинці Hustler з’явилася дівчина в м’ясорубці — половина її тулуба виглядала як фарш. Це можна було трактувати двояко: критики Hustler вважали, що жінка позбавлена суб’єктності, а захисники — що це протест проти зображення жінок в якості м’яса.

Утім, до цього в журналі друкували знімки жіночих геніталій великим планом, моделей, які п’ють воду з унітазу, сцени грубого сексу і групового зґвалтування. Найвідомішим карикатурним персонажем Hustler був Честер-збоченець, комікси про якого з’являлися у виданні протягом 13 років. У них Честер переслідує або домагається дівчат. Автор коміксу Дуейн Б. Тінслі був звинувачений у розбещенні прийомної доньки, яка заявила, що сюжети для карикатур ґрунтувалися на реальних подіях. Тінслі засудили до шести років ув’язнення, проте після подання апеляції вердикт відмінили: у доньки не було інших доказів, окрім коміксів про Честера-збоченця.

Відома американська феміністка Глорія Стайнем називала Ларрі Флінта «жорстоким порнографом-садистом». У колонці для The New York Times 1997 вона написала, що якби Hustler друкував подібні знімки тварин, фільм про Флінта ніколи б не вийшов на екрани. «Порнограф не більший герой, ніж видавець книг Ку-клукс-клану або інтернет-наці. […] Містер Флінт не досяг багато чого», — заявила Стайнем.

«Ви платите ціну, щоб жити у вільному суспільстві, і ця ціна — терпимість до деяких речей, які вам не подобаються, — цитує Флінта The Washington Post. — Вам доведеться терпіти Ларрі Флінта».


Фото: Mark Ralston / AFP

7 468

42

59
172

Більше матеріалів