Дві жінки заходять у бар: Чому фільм «Тельма і Луїза» сьогодні навіть цікавіший, ніж 32 роки тому
24 травня — річниця прем’єри фільму «Тельма і Луїза». Фільм Рідлі Скотта зі Сьюзен Сарандон і Джиною Девіс у головних ролях вийшов на екрани 1991-го. Скотта, Сарандон і Девіс номінували на «Оскар», але отримала його того року лише сценаристка картини Келлі Хурі.
Фільм розповідає про подруг Тельму Дікінсон і Луїзу Соєр з американського Півдня. Вони вирушають у невелику подорож на відпочинок, але дорогою Луїза вбиває чоловіка, який хотів зґвалтувати Тельму. Боячись потрапити до в’язниці, жінки щосили намагаються дістатися Мексики. Зрештою поліція наздоганяє втікачок, але вони вирішують не здаватися і на повній швидкості вилітають у Великий каньйон.
Глядачів зазивали у кінотеатри оманливим промо: «Тельму і Луїзу» рекламували як безтурботну комедію про подруг. Трейлер стрічки виглядав як пародійний ролик на ютубі на кшталт «Якби „Ганнібал“ був ромкомом» або «Якби „Пуститися берега“ був ситкомом» — настільки разючим є контраст між ним та безпосередньо картиною.
У «Сімпсонах» Тельму і Луїзу згадують тричі, Ріанна їде на такому самому блакитному кабріолеті у кліпі Bitch Better Have My Money, як знамениті втікачки, Аманда Сейфрід прямо зараз працює над бродвейським мюзиклом «Тельма і Луїза». Фінальну сцену фільму пародіювали безліч разів, і лише за минулі два роки вийшло майже два десятки випусків різних подкастів, присвячених стрічці. Її впливу, ймовірно, зазнали нещодавні фільм «Перспективна дівчина» та серіал «Я можу знищити тебе» — обидва про зґвалтування і помсту.
Глядачів зазивали у кінотеатри оманливим промо: «Тельму і Луїзу» рекламували як безтурботну комедію про подруг.
Проте Сьюзан Сарандон, яка зіграла Луїзу, не хотіла, щоб картину сприймали як чергову кінорозповідь про помсту. Натомість її героїня радше намагається збагнути, чому взагалі суспільство влаштоване таким чином, що вона й Тельма не можуть розраховувати на допомогу, і її висновки невтішні — хоч і приправлені гострим гумором. З моменту релізу минуло 32 роки, але «Тельма і Луїза» досі викликає дискусії. І ось чому.
Зміна ролей
Фільм одразу після виходу почали критикувати за ставлення у ньому до чоловіків: ґвалтівник застрелений, чоловік Тельми зраджений і покинутий, поліцейський замкнений у багажнику автомобіля, водій вантажівки позбавлений машини та вочевидь роботи. Луїза, хоч і чинить правосуддя, але робить це тоді, коли її подрузі вже нічого не загрожує. Тригером для жінки стає образа ґвалтівника, який кидає їй в обличчя «відсмокчи мій член». Замість відповіді Луїза стріляє йому у груди.
Так, колумніст New York Daily News Річард Джонсон скаржився, що картина принижує чоловіків і виправдовує збройне пограбування, вбивство та водіння в нетверезому стані.
Насправді протягом стрічки гине лише одна людина — ґвалтівник, а тілесних ушкоджень головні героїні нікому не завдають. «Якщо вас обурює цей фільм, ви ототожнюєте себе не з тими людьми», — справедливо відповіла критикам Джина Девіс, яка зіграла Тельму. Сценаристка Келлі Хурі зауважила, що поганців вбивають у багатьох фільмах й усіх це влаштовує, а «Тельма і Луїза» викликав обурення лише тому, що те саме зробила жінка.
«Тельма і Луїза» привласнив чоловіче право на насилля і гнів, а також втрутився у традиційно чоловічі жанри — роуд-муві з елементами вестерну. Як пише мистецтвознавиця Джессіка Еневолд, якщо чоловіки у роуд-муві тікають від зобов’язань, дому, шлюбу, то Тельма і Луїза — від патріархату (а на думку тих кінокритиків, які вважають їхні стосунки лесбійськими, ще й від гетеросексуальності).
Як пояснила Джанет Маслін у New York Times у 1991 році, обурення чоловіків насправді викликало не насилля на екрані, а той факт, що чоловіки в цій історії взагалі не відіграють великої ролі.
Обурення викликало не насилля на екрані, а той факт, що чоловіки в цій історії взагалі не відіграють великої ролі.
Фемінізм та жіночий погляд
Картина легко проходить
Деякі феміністки були обурені тим, що у фіналі героїні гинуть (це мається на увазі, хоч і не показано напряму) тоді, коли наважилися стати вільними, а отже, ніби отримують покарання за свій вибір.
Також ключові зміни у характері Тельми відбуваються після сексу із випадковим попутником Джеєм Ді (Бред Пітт). Тоді вона каже, що нарешті зрозуміла, чому навколо сексу «така метушня». Тобто цей момент підживлював стереотип про те, що єдине, чого насправді бракує жінкам для щастя, — це гарний секс із чоловіком. А ще під кінець фільму від гламурного вигляду героїнь не лишається і сліду: їхні обличчя вкриті брудом, сукні замінені на джинси та майки на голе тіло, волосся скуйовджене. Це нібито грало на руку тим, хто вважав, що феміністки — лише брутальні й несексуальні жінки без мейкапу (хоча сексуальності героїням насправді не позичати).
«Тельму і Луїзу» навряд чи можна назвати радикальним феміністичним фільмом, але він у підсумку пропонує жіночий погляд на події. Навіть напруга у сексуальній сцені між Тельмою та Джеєм Ді виникає завдяки їхній зацікавленості одне одним, гумору й розмовам, а не відвертості сцени.
Зрештою, рішення Тельми і Луїзи загинути демонструє, наскільки незахищеними вони почуваються, оскільки існуючий правопорядок не пропонує їм жодної допомоги. Луїза постійно повторює подрузі, що їм ніхто не повірить: люди бачили, як Тельма фліртувала із ґвалтівником. Соціальний коментар також полягає у тому, що попри всі здобутки фемінізму наприкінці XX століття звичайні домогосподарка та офіціантка з маленького міста все ще не могли розраховувати на правосуддя, відтак фемінізм 90-х також мав соціальне розшарування.
Тест Бекдел — це засіб оцінки ставлення до жіночих персонажів у фільмі. Щоб картина пройшла тест, у ній повинно бути принаймні дві жінки, які розмовляють одна з одною, та не про чоловіків. Іноді є додаткова вимога, щоб обидві жінки мали ім’я.
Команда фільму
Не менше захоплення, ніж головні героїні, викликають виконавиці цих ролей та сценаристка. Коли Келлі Хурі написала історію про Тельму і Луїзу, їй було трохи за 30 і вона не мала жодного уявлення, як це робити. За її зізнанням, вона навіть не надто полюбляла читати книжки. Проте подруга Хурі працювала у компанії Рідлі Скотта, і їй вдалося показати йому сценарій. Скотт залишився у захваті, хоча тривалий час і не хотів сам знімати цей фільм. Наступні роботи Хурі також були присвячені жінкам, як-от комедійно-драматична стрічка «Божественні таємниці сестричок Я-Я», комедія «Шалені гроші» 2008 року та серіал «Нешвілл» 2012-го.
Джина Девіс після виходу фільму стала борчинею за гендерну рівність у кіноіндустрії. У 2007 році вона заснувала Інститут Джини Девіс із гендерних питань у ЗМІ, котрий проводить дослідження щодо рівності в галузі. Замість того аби дорікати продюсерам, Девіс показує їм результати досліджень, які доводять, що фільми з жінками приносять більше грошей. У 2015-му стартував її кінофестиваль у Бентонвілі: він представляє стрічки, присвячені жінкам. А у своїх мемуарах 2022 року «Померти від ввічливості» акторка відверто розповіла, яким сексистським був і є Голлівуд. «Гендерне упередження закладено в нашу ДНК із дитинства, з першого знайомства з популярною культурою. Якщо в дитячих фільмах і серіалах набагато менше жіночих персонажів, ніж чоловічих, ніхто не каже, що це нереально», — вважає акторка.
Сьюзен Сарандон також не стояла осторонь політики з 90-х років. Вона виступала проти вторгнення в Ірак, за скасування смертної кари та за полегшення покарання за вживання наркотиків, у 2018-му була заарештована під час протестів проти міграційної політики Дональда Трампа, а нещодавно — під час мітингу за підвищення зарплати працівникам ресторанів.
Сьогодні, після хвилі #Metoo, суду над Гарві Вайнштейном, а тепер і над Дональдом Трампом, зрозуміло, що «Тельму і Луїзу» переглядають не лише тому, що фільм гарно знятий. Усі порушені проблеми актуальні й сьогодні: зґвалтування знайомим, звинувачення жертви, подвійні стандарти та відсутність реальних змін для жінок з робітничого класу. Але попри серйозність теми героїні не схожі на войовничих валькірій. Вони роблять дурощі — багато дурощів, — жартують, сваряться, впадають у відчай, танцюють. Наївність та відкритість Тельми у картині врівноважується сухим гумором Луїзи. А наприкінці й сама Тельма стає більш рішучою та жорсткою. Як тоді, коли, погрожуючи пістолетом, каже зустрічному бути ласкавим до дружини, бо її чоловік не був — і ось що з цього вийшло.
Фото на обкладинці: Тельма (Джина Девіс). Кадр із фільму «Тельма і Луїза» / MGM / Archives du 7eme Art / Photo12 via AFP