Мистецтво красти: Московська Zієнале Валентина Бо
Московська Zієнале Сучасного Мистецтва — це мок’юментарний проєкт українського фотографа Валентина Бо про сучасну Росію. Серія оголює павутину брехні, якою російська пропаганда спотворює і фальсифікує реальність. Справжню ж Московську бієнале сучасного мистецтва минулого року скасували за три дні до відкриття.
Над попереднім великим проєктом «Ваш наступний крок — зробити Трансмісію» про секту, що очікує на інопланетян, Бо працював два з половиною роки. Завдяки цій серії він узяв участь у навчальній програмі Foam і переміг у декількох міжнародних фотоконкурсах, у тому числі й Bird in Flight Prize.
Цього разу Бо використав штучний інтелект, щоб занурити глядачів у світ, де важко відрізнити правду від вигадки. В основі роботи — апропріація імен всесвітньо відомих художників. Така зухвалість підкреслює історичну схильність Росії до культурних крадіжок і маніпуляцій. Ось що про свій проєкт розповідає автор.
Фотограф, переможець премії Bird in Flight Prize ‘18, член журі Bird in Flight Prize ‘21. Народився в Луцьку. Знімав для Vice і Vogue. Виставлявся в Європі. Знімок із серії «Ваш наступний крок — зробити Трансмісію» був куплений Амстердамським музеєм фотографії.
— Росія завжди займалася знекровленням культурної спадщини інших народів. Це країна, що постійно воює. Її сутність — знищення найкращих, геноцид, грабіж, депортація, концентраційні табори, катування, брехня та привласнення культурного надбання. Тепер уся планета спостерігає цивілізаційну катастрофу.
Я і моя аудиторія по всьому світу — це люди, дотичні до мистецтва. Тож хотілося розповісти про сутність Росії через мистецтво. А оскільки мок’юментарі вже знайомий мені жанр, я обрав його. Ідеї для проєкту щодня генерує російська мегаломанія, мені навіть не потрібно нічого вигадувати.
З огляду на грабіжницьку сутність Росії немає нічого дивного, коли американський художник Джефф Кунс стає росіянином Єфімом Кустом, британець Дем’єн Герст — Даніїлом Крестом, американський фотограф Алек Сот — Алєксом Сотовим. А уявний художник Дмітрій Ведмедєв героїзує мародерів. До речі, справжня робота 99 cent Андреаса Гурскі (пародією на якого є Андрєй Гурцкой у Zієнале) експонувалася в культурному фонді «Єкатерина» у рамках московської фотобієнале 2008 року.
Уся візуальна частина проєкту, окрім логотипа, згенерована за допомогою штучного інтелекту з незначними маніпуляціями у фоторедакторі. Голос ведучої, котра анонсує Zієнале російською та англійською мовами, натренований на голосі відомої пропагандистки. Пресреліз заходу складається із відредагованих фрагментів публікацій про справжню московську бієнале. Також я створив окремий сайт, що буде доповнюватися роботами «учасників» Zієнале.
Візуальна частина проєкту, окрім логотипа, згенерована за допомогою штучного інтелекту з незначними маніпуляціями у фоторедакторі
Мене як автора на сторінці Zієнале немає, але я не приховую, що це мій новий проєкт. Він ще тільки на початковій стадії, проте я вже анонсував деяких представлених художників. Їхній перелік доповнюватиметься. Найближчим часом проєкт буде токенізовано, а кожна робота — виставлена на продаж як NFT. Частина виручених коштів піде на допомогу ЗСУ.
Сподіваюся, нічого несподіваного про Росію глядачі для себе вже не відкриють: очевидно, що ми маємо справу з агресивним і брехливим садистом у православній рясі.
Нічого несподіваного про Росію глядачі для себе вже не відкриють: очевидно, що ми маємо справу з агресивним і брехливим садистом у православній рясі