Досвід

Випадкові знімки, які здобули Пулітцерівську премію

Ми звикли, що про новини часто повідомляють випадкові очевидці, але в середині минулого століття це було ще великою рідкістю. Проте знімки домогосподарки, що їхала на риболовлю, й аспіранта, який повертався з танців, були удостоєні престижної журналістської нагороди.

3 травня 1953-го тридцятивосьмирічна домогосподарка з Каліфорнії Вірджинія Шо разом із чоловіком Волтером вирушила рибалити на озеро Шаста. У районі містечка Реддінг вантажівка з фруктами, що їхала попереду, втратила керування і врізалася в огородження мосту через річку Піт. Вибігши з машини, подружжя побачило, що причіп ще балансує на краю мосту, а кабіна з обома водіями всередині звисає над річкою.

Фотозйомка не була першою думкою подружжя Шо: спочатку вони кинулися допомагати. На щастя, у багажнику ще одного очевидця опинився товстий морський канат, який Волтер з іншими чоловіками скинули до кабіни. Як тільки водії, Бад Овербі та Генк Баум, опинилися на мосту, двигун вантажівки спалахнув, і кабіна впала на скелі з дванадцятиметрової висоти.

Поки чоловік Вірджинії проводив операцію з порятунку, сама вона бігала за фотоапаратом — жінка мала дешевий Kodak Brownie. У касеті залишалося всього два кадри (а плівка, як потім з’ясувалося, була вже на рік прострочена), але їх вистачило, аби зняти і кабіну, що висить над прірвою, і водіїв, які забираються на міст.

Вірджинія відправила світлину до газети Sacramento Bee, сподіваючись виграти $10 за найкращий знімок тижня.
Pulitzer_02
Фото: Virginia Schau / AP Photo / East News

Вірджинія відправила світлину до газети Sacramento Bee, сподіваючись виграти $10 за найкращий знімок тижня. Приз їй справді вручили, а через рік до нього додалася Пулітцерівська премія з фотографії. Цікаво, що Вірджинія Шо стала першою жінкою, яка отримала цю нагороду, і другим в історії премії фотографом-аматором.

Перший Пулітцер непрофесіоналу присудили за шість років до цього — за знімок, зроблений в Атланті біля готелю Winecoff, що горить. Нічна пожежа 7 грудня 1946 року забрала 119 життів і досі вважається однією з найстрашніших в американській історії. У п’ятнадцятиповерховій будівлі готелю, який реклама називала «абсолютно захищеним від пожеж», не були передбачені ані пожежні сходи, ані пожежні виходи. Драбини пожежних машин могли дотягнутися лише до восьмого поверху. Людей, які стрибали з великої висоти, ловили в сіті, проте вони були неміцними і не витримували ваги. Більшість постояльців верхніх поверхів загинули, у тому числі власник готелю з дружиною, що жили у люксі на чотирнадцятому поверсі.

Арнольд зателефонував до пожежної охорони, представився журналістом і спитав, де горить. Отримавши адресу, він схопив камеру, упіймав таксі й виявився першим фотографом на місці події.

Автор знімка, 24-річний аспірант Технологічного інституту Джорджії та захоплений фотограф-аматор Арнольд Гарді, жив неподалік і тієї ночі повертався з танців. Почувши звуки сирен, він не розгубився: зателефонував до пожежної охорони, представився журналістом і спитав, де горить. Отримавши адресу, він схопив камеру, упіймав таксі, приїхав до готелю і виявився першим фотографом на місці події.

Pulitzer_01
Фото: Arnold Hardy / AP Photo / East News

Один зі зроблених Гарді знімків не лише приніс йому Пулітцерівську премію, а й, можливо, сприяв зміні правил пожежної безпеки у країні. На фото зображено сорокаоднорічну секретарку Дейзі Маккамбер, яка вистрибнула з одинадцятого поверху готелю (відомо, що вона вижила, хоч і отримала множинні переломи, а потім до кінця своїх днів не зізнавалася навіть близьким, що на знаменитому знімку саме вона). Ексклюзивні права на свої світлини Арнольд продав агенції Associated Press за $300. Пізніше агентство запропонувало йому роботу, але він відмовився та зайнявся продажем рентгенівського обладнання.

Нове та Найкраще

778

662

656
1 043

Більше матеріалів