Вічне сяйво модернізму: Космічні фотографії європейської архітектури
Дизайнерка з Китаю, живе і працює в Іспанії.
— Дев’ять років я подорожую Європою та фотографую пам’ятки вночі. Кожна з них несе в собі спогади людей про навколишній світ і є «літописом» змін в історії, нехай іноді такі об’єкти і вважають пережитком культури. Хорватія, Сербія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія, Болгарія, Румунія, Вірменія, Латвія, Литва, Албанія, Україна, Німеччина, Данія, Іспанія — майже в кожній європейській країні є свої архітектурні примари.
Колись сміливий і авангардний дизайн цих пам’яток уособлював утопічні й футуристичні фантазії. Але з часом монументи неминуче руйнувалися і забувалися. Я приходжу до них у темряві і розфарбовую світлом. Так я намагаюся створити «двері», що сполучають минуле і майбутнє, процвітання і занепад, славу і біль. Утілення сюрреалізму в реальності — захоплюючий процес.
До України я приїхала у 2016 році. Після відвідин Чорнобиля я ще тиждень пробула в Києві, де побачила кілька знакових радянських модерністських споруд: Київський крематорій, готель «Салют», Інститут інформації. Особливо мене вразили крематорій і дренажна система «Аскольдова» в Києві, яка являє собою лабіринт протяжністю 5 кілометрів. Піднятися на вершину 33-метрової шахти, щоб підсвітити її, було незабутнім досвідом.