В Уганді заборонили жертвоприношення. Для цього зазвичай викрадали дітей, а замовниками ставали бізнесмени
Парламент Уганди прийняв закон, який передбачає кримінальну відповідальність за людські жертвоприношення. Винним у цьому злочині загрожує смертна кара або тривале тюремне ув’язнення. Згідно з новим законом, кримінальну відповідальність несуть не тільки безпосередні виконавці кривавого ритуалу, а й замовники. Незаконним стане також зберігання і продаж частин тіла. Закон вступить у силу після підписання президентом Уганди. Таким чином, ці жертвоприношення стали відділяти від звичайних убивств, що дозволить вести точну статистику.
Жертвоприношення почастішали в 1990-х, і відтоді кількість випадків продовжує тільки зростати. За даними Міністерства фінансів, планування та економічного розвитку Уганди, місцеві торговці людьми заробляють більше $30 мільярдів на рік.
Уганда не єдина африканська країна, де людей досі приносять у жертву. Такі практики зустрічаються в Нігерії, Есватіні, Ліберії, Танзанії, Намібії, Зімбабве, Мозамбіку і Малі. Деякі угандійці і сьогодні вірять, що кривавий ритуал допомагає відлякати злих духів і гарантує міцне здоров’я та удачу у справах. Жертвами ритуальних убивств в основному стають діти, а замовниками виступають підприємці та політики.
Так, у 2008 році бізнесмен Годфрі Като Каджубі замовив голову 12-річного Джозефа Касір’є, яка повинна була принести йому удачу у справах. Тіло дитини знайшли в болоті без голови і геніталій. Убивцю Джозефа через чотири роки засудили до довічного ув’язнення. У 2011-му журналісти BBC зустрілися з родичами дітей, які були принесені в жертву. Ці люди розповіли, що поліція пропонувала їм гроші за мовчання.
Проблема викрадення і жертвоприношення дітей особливо поширена в сільських районах біля столиці Уганди Кампали. На узбіччях доріг можна побачити плакати, що попереджають батьків про небезпеку.
За гроші знахарі переконують клієнтів, що можуть контактувати з духами і саме духи нібито вирішують, кого потрібно принести в жертву. Найчастіше це кози і кури, але якщо після ритуального вбивства тварин справи клієнта не поліпшуються, то в жертву приносять дитину.
Іноді родини, які гостро потребують грошей, віддають своїх дітей знахарям добровільно.
Діти вважаються більш «чистими», ніж дорослі. При цьому шрами і проколи вух позбавляють дітей «чистоти», тому багато батьків роблять їм шрамування або пірсинг. Іноді родини, які гостро потребують грошей, віддають своїх дітей знахарям добровільно — клієнти чаклунів готові заплатити за неповнолітнього велику суму.
Ритуал жертвоприношення передбачає ампутацію частин тіла. Найчастіше жертві відрізають язик, геніталії, відрубують кінцівки або голову, виколюють очі, вирізають внутрішні органи. Усі ці маніпуляції знахар проводить, коли дитина ще жива. Однак мало кому вдається вижити після ампутацій, навіть якщо нанесені каліцтва самі по собі не смертельні. Одна з найпоширеніших форм ритуалу виглядає так: жертву знекровлюють, після чого знахар змішує кров дитини з лікарськими травами. В інших випадках дітей ховають під фундаментом будівлі, щоб її власника супроводжувала удача. При цьому дитина може бути ще живою на момент поховання. Іноді знахар закопує під фундамент тільки частини тіла.
Досі достеменно невідомо, скільки жертвоприношень було скоєно у країні в останні роки. Такі злочини розглядали в суді як звичайні вбивства.
Фото: Yasuyoshi Chiba / AFP
