Світ

Вірус фейкових новин: Як КДБ придумав біолабораторні змови

Ще задовго до біолабораторій в Україні чи «лабораторного ковіду» світом ширилася схожа теорія змови. У 80-х КДБ майже змусив світ повірити, що СНІД винайшли в лабораторії, щоб убити афроамериканців. Розповідаємо детальніше, як йому це вдалося, а також до чого тут Трамп і сучасні російські пропагандисти.

Люди в чорному складають список у секретних катакомбах. Це теми публікацій для ЗМІ на кілька десятиліть вперед: розслідування, яке спростовує приземлення на Місяць «Аполлон-11» (і стверджує, що ролик із Нілом Армстронгом зрежисований у телестудії Стенлі Кубриком); відеосюжет про вчителів-сатаністів, які вбивають школярів у США 1980-х; історія про аеропорт у Денвері — насправді той є штаб-квартирою таємного світового уряду, що планує геноцид.

Люди в чорному працюють на радянську владу, і вони днями придумують конспірологічні теорії, які могли б підірвати довіру до уряду США. Усе це відбувається у графічному романі «Департамент правди», випущеному Джеймсом Тініоном IV у 2020 році. Він розповідає про боротьбу західних та радянських секретних спецслужб, і за сюжетом чим більше вірять у конспірологічну теорію, тим матеріальнішою вона стає. Тож незабаром у світ проникають рептилоїди, НЛО, люди-метелики, а геополітику змінює та країна, чия секретна служба переконає у своїй теорії більше громадян. Тобто саме віра у щось змінює реальність.

От тільки у цілком реальному світі подібні служби теж існують, а віра людей у ​​змови може змінити політичний ландшафт.

Місце, де винайшли СНІД

У 1980-х у США міцніють упередження стосовно гомосексуалів, героїнників і гаїтян, а також афроамериканців. Усе через новий смертоносний вірус, який виявляють у представників цих груп частіше, ніж у інших. Навіть лікарі не можуть відповісти, звідки почалася хвороба, а медсестри бояться брати кров у пацієнтів. Припускають, що вірус передається повітряно-крапельним шляхом. Його витоки, як гадають вірусологи, в Африці.

Але вже 17 липня 1983 року в індійській газеті «Патріот» виходить стаття «СНІД може заразити Індію». Хвороба, як стверджує автор, зовсім не африканського походження: її створили американські генні інженери на військовій базі Форт Детрік у Меріленді, щоб винищити етнічні меншини та геїв.

Форт Детрік у Меріленді, кінець 60-х. Ця лабораторія у 40—60-х була центром розробки та випробування біологічної, зокрема ентомологічної, зброї. Фото: AP Photo / Department of Defense

Статтю цитують у ЗМІ вісімдесят держав, аналогічні матеріали друкують тридцятьма мовами — особливо в Африці, Латинській Америці, СРСР і країнах НАТО. Зовсім скоро про винайдений у США вірус напишуть у Скандинавії та Британії. Нотатки про вірусологічну зброю з’являються в американських газетах, орієнтованих на афроамериканців і геїв. Про можливість рукотворності СНІДу в березні 1987 року говорить відомий ведучий Ден Разер у CBS Evening News — ефір дивляться мільйони глядачів Сполучених Штатів.

Новина особливо лякає афроамериканців, адже трохи раніше, в 1972-му, громадськості стало відомо про дослідження сифілісу в Таскігі, Алабама. Тоді в ході експерименту Служба охорони здоров’я спостерігала за розвитком сифілісу в афроамериканців, прописуючи їм неефективні препарати та приховуючи, що хворобу можна вилікувати пеніциліном.

Про можливість рукотворності СНІДу 1987 року говорить відомий ведучий Ден Разер у CBS Evening News — ефір дивляться мільйони глядачів.

Згадка саме бази Форт Детрік, де могли розробити вірус імунодефіциту, теж дуже важлива. Саме тут працював військовий злочинець Сіро Ісії, якого називали «японським лікарем Менгеле». Ісії, глава Загону 731, використовував бактеріологічну зброю проти радянських військовополонених під час Другої світової війни, він уникнув Токійського трибуналу в обмін на дані експериментів та згоду працювати на Штати.

Про досліди в Таскігі й Сіро Ісії у статті газети «Патріот» немає жодного слова. Але американці пов’язують події між собою.

німецький лікар, який проводив експерименти над в’язнями табору Освенцим під час Другої світової війни

спецзагін японської армії, що займався дослідженнями в галузі біологічної, у тому числі ентомологічної, зброї, здійснював масові знищення китайського населення

Лікар бере кров у пацієнта в Таскігі, Алабама. 1932 рік. Фото: Національний архів Атланти

Експеримент із в’язнями

У литовського єврея Жакоба Сегала була досить складна біографія: він народився в Санкт-Петербурзі, жив у Німеччині, навчався у Франції, де приєднався до престижного Національного центру наукових досліджень. Майже всі родичі Жакоба загинули у концтаборах Другої світової війни, а його дружина Ліллі, з якою він познайомився ще під час студентства у Тулузі, вижила в Аушвіці. З Ліллі у них багато спільного — втеча з Німеччини до Франції на початку 1930-х через приналежність до комуністичної партії та через походження, а також академічна кар’єра й інтерес до фізіології, цитології та вірусології.

У 1986 році подружжя Сегал випустило невелику доповідь «СНІД: його природа і походження». Вчені стверджували, що ВІЛ та СНІД є американською біозброєю — поєднанням вірусу вісна-маеді, що викликає енцефаліт та пневмонію у овець, і Т-лімфотропного вірусу людини. На думку науковців, вірус імунодефіциту прищеплювали ув’язненим гомосексуалам, яким обіцяли свободу за дозвіл на проведення експерименту.

Сегали зробили висновок, що витік вірусу стався через помилку: американські вчені, мабуть, не врахували, що інкубаційний період ВІЛ виявиться таким тривалим. Не дочекавшись прогресування вірусу, у лабораторії визнали експеримент невдалим та випустили в’язнів. Так почалася епідемія.

На думку науковців, вірус імунодефіциту прищеплювали ув’язненим гомосексуалам, яким обіцяли свободу за дозвіл на проведення експерименту.

Доповідь переробили у брошуру, яку розповсюджували на 8-й конференції Руху неприєднання, — вона відбулася у вересні 1986 року у Хараре, столиці Зімбабве. У конференції взяли участь понад 100 країн. Пізніше новину про відкриття Сегалів поширили у сотнях газет по всьому світу, від Маніли до солідних видань Лондона.

Проте вже за кілька десятиліть з’ясується, що Жакоб Сегал зовсім не був французьким ученим. Не був він і Жакобом.

політичний блок, складається з країн, які не перебувають у воєнних альянсах; наразі до нього входить 120 держав

Листівка 1986 року. Заголовок: «СНІД — це біологічна зброя США проти геїв та чорношкірих». Фото: Архів MACBA

До чого тут КДБ

У 1989—1990 роках, після падіння Берлінського муру, агенти східнонімецької таємної поліції Штазі поспішно знищили приблизно 90% архівних записів, але деякі вдалося відшукати.

У 2010-х історик таємних спецслужб, куратор берлінського музею шпигунства Крістофер Нехрінг знайшов в архівах болгарської політичної поліції ДС телеграму від 1985-го, яку КДБ адресував спецслужбам радянського блоку. «Нами проводиться комплекс заходів у зв’язку з появою в останні роки нового небезпечного захворювання, т. зв. „синдрому набутого імунодефіциту — СНІД“… Метою цих заходів є створення для нас за кордоном ​​думки про те, що ця хвороба є результатом секретних експериментів з новим типом біологічної зброї спецслужб США та Пентагону, які вийшли з-під контролю».

На думку історика спецслужб Дугласа Селваджа, Штазі була поінформована КДБ навіть раніше за інших, ще 1983 року. В окупованій Союзом НДР 1,7% населення працювало на таємну поліцію чи допомагало їй — досьє було заведено на 6 мільйонів мешканців. Агентам не важко було знайти вченого, що займався вірусами і який до того ж народився в Росії. Так Якоба Сегала перетворили на Жакоба. Як вважають деякі історики, Сегал насправді навіть не вчився у Франції. Розрахунок був на те, що написану французьким фахівцем доповідь про СНІД прочитають з більшою увагою, ніж публікацію німецького автора, адже після Другої світової війни ФРН та НДР усе ще зневажали.

Але перед цим необхідно було дезінформувати пресу. Індійська газета «Патріот» була серед тих, кого підгодовував КДБ, а резидентура радянських спецслужб в Індії була однією з найбільших за межами СРСР.

Дуглас Селвадж зазначає, що після запуску інформаційної кампанії КДБ та Штазі до процесу приєдналися кубинська й чехословацька розвідки. Перша займалася поширенням дезінформації у Латинській Америці, друга — у Європі. План виявився навіть більш успішним, ніж розраховували: про біозброю говорили по всьому світу. У КДБ операцію назвали «Інфекція», а у Штазі — «Денвер».

Навіщо була потрібна «Інфекція»

Щоб провести операцію «Інфекція», спочатку вивчили суспільні настрої у США. Державний та системний расизм, який був причиною страйків і збройних зіткнень з афроамериканцями, став тією проблемою, яку КДБ міг би загострити. Афроамериканське населення уже не довіряло системі охорони здоров’я, тому КДБ та Штазі вирішили скористатися появою нового вірусу ВІЛ і вигадати конспірологічну теорію.

Перед КДБ стояло кілька завдань. Насамперед — підвищити градус недовіри суспільства до держави, що могло би призвести до мітингів та збройних сутичок. Це б допомогло дестабілізувати внутрішню політику у Штатах. Крім того, конспірологічні протистояння часів холодної війни часто називають битвою за Третій світ: наддержави намагалися заручитися підтримкою країн Африки. Конспірологічна теорія про біологічну зброю, що вбиває чорношкірих, погіршила б взаємини Америки й Африки та зробила ідеологію СРСР більш привабливою.

Парад лесбіянок і геїв у Нью-Йорку. Того року парад був присвячений жертвам СНІДу. Фото: AP Photo / Mario Suriani

Зазвичай конспірологічні теорії непослідовні. Вони обростають подробицями, їх по-різному трактують, а їхні різночитання суперечать одне одному. І тексти, які КДБ та Штазі надсилали журналістам, могли сильно відрізнятися. Але завдання психологічної операції не в тому, щоб бути послідовною, а в тому, щоб інформація поширювалася через якомога більшу кількість ЗМІ. Саме й потрібно, щоб різні медіа були суперечливими та дезорієнтували населення. Адже чим більше метушні, тим більше недовіри не лише до держави, а й до преси, яка посилається на різні джерела.

Спеціальні конспірологічні служби

Інформаційно-психологічні операції з поширення неправдивих відомостей у спецслужбах визначають як «активні заходи». Сьогодні ми назвали б це fake news, що, отримуючи все більше подробиць, перетворюються на конспірологічні теорії.

The New York Times розповідала про Юрія Безменова, який працював у КДБ, у відділі дезінформації, перед тим як втекти до США. Безменов стверджує, що працівники спецслужб витрачали 85% робочого часу на створення конспірологічних теорій. Схоже, урядові агенти в чорному, які вигадують небилиці з коміксу «Департамент правди», виявилися цілком реальними. Це підтверджують і так звані «архіви Мітрохіна» — 25 тисяч сторінок копій документів КДБ, які з ризиком для життя робив архіваріус Василь Мітрохін, перш ніж передати їх британській МІ-6 і втекти до Лондона.

Працівники спецслужб витрачали 85% робочого часу на створення конспірологічних теорій.

Зокрема, в «архівах Мітрохіна» були виявлені матеріали, що засвідчують участь КДБ у поширенні конспірологічної теорії про вбивство Кеннеді ЦРУ та підробку листів Лі Гарві Освальда. Також КДБ готував операцію «Пандора» — диверсії у кварталах із чорним населенням і друк расистських листівок, нібито написаних Ку-клукс-кланом.

«Активні заходи» дають результат: 2005 року 50% афроамериканців вважали СНІД лабораторною зброєю, 15% гадали, що він є інструментом геноциду чорних, а у 2013-му 61% американців вірили, що Кеннеді вбив хтось інший, а не Освальд.

єдиний офіційний підозрюваний у вбивстві Кеннеді

Історик спецслужб Дуглас Селвадж опублікував статтю про операцію «Інфекція» у жовтні 2019 року, буквально за кілька місяців до початку епідемії COVID-19 у Китаї. Тоді ж у російських, іранських та венесуельських ЗМІ знову почали з’являтися новини про рукотворну бактеріологічну зброю, розроблену США, щоб обвалити азійські економіки. Світом почали ширитися теорії про вежі 5G, чіпи і стерилізацію всього людства.

Сучасні fake news

До початку повномасштабної війни в Україні присутність російських ЗМІ у США була дуже великою. Ютуб-канал RT (Russia Today) мав 1,9 мільйона підписників і 1,8 мільярда переглядів на рік — більше, ніж у флагманського каналу демократів CNN. Колишній співробітник The Next News Network, каналу, тісно пов’язаного з російськими лобістами, говорив, що методика дезінформації полягала в переплетенні новин і стилістики Associated Press та Los Angeles Times із російською пропагандою Sputnik і RT.

Російські та проросійські медіа почали брати активну участь у розповсюдженні дезінформації під час президентських виборів у США 2016 року. Зокрема, публікуючи матеріали про смертельну хворобу Клінтон та фальшиве листування з компроматом на демократів.

Тоді ж стався відомий Піцагейт — поширення конспірологічної теорії про те, що штаб Гілларі Клінтон ґвалтує дітей та знімає дитяче порно у підвалах мережі піцерій Comet Ping Pong. Американці переглядали інстаграм власника мережі Джеймса Алефантіса й учасників передвиборчої кампанії Клінтон у пошуку доказів причетності до таємного клубу. У злитому листуванні начальника штабу Клінтон Джона Подести знаходили слова Cheese Pizza, де великі літери C і P збігалися з Children Porn. 28-річний Едгар Меддісон Велш планував провести власне розслідування і переконатися, що у закладі є підвал. Аби відлякати відвідувачів, він зробив три постріли, пошкодивши стільці та стіни піцерії, але нічого не знайшов.

Піцерія Comet Ping Pong, про яку й ширилася конспірологічна теорія. Фото: Elizabeth Murphy

У поширенні теорії про Піцагейт активну участь брали російські тролі у Facebook, Reddit й інших мережах та форумах. Мета — не тільки сприяти перемозі Трампа, але й загострити і так поляризовані настрої у США та вплинути на електорат демократів. Велика кількість суперечливої інформації дезорієнтує і підриває довіру американців до ЗМІ, що публікують інформацію швидше, ніж встигають її перевіряти. Саме дезорієнтацією населення скористався Дональд Трамп, який популяризував термін fake news, — так він називав редакційну політику і матеріали CNN із критикою його президентської кампанії. У принципі, Трамп називав так усе, що йому не подобалося.

Дональд Трамп популяризував термін fake news — так він називав редакційну політику і матеріали CNN із критикою його президентської кампанії.

Чимало провідних американських видань, як The Washington Post aбо The New York Times, написали про те, що саме російські операції розмили довіру до медіа, а вже потім це продовжив Трамп.

У документальному ролику The New York Times експерти стверджують, що США не приділяли належної уваги російським психологічним операціям. Фахівці зазначають, що найкраще з дезінформацією справляються ті держави, які привчені відокремлювати правду від брехні у ЗМІ через своє сусідство з Росією, — це колись окуповані СРСР країни Балтії, Польща та Україна. Їхній досвід, як казали спікери ще у 2018 році, мають запозичити США, щоб виграти інформаційну війну. Особливо враховуючи, що президент Росії Путін працював у КДБ в окупованій Радянським Союзом Німеччині. Можливо, він теж витрачав 85% свого вільного часу вигадуючи конспірологічні теорії.

Нове та Найкраще

216

37

294
246

Більше матеріалів