В Африці жінок спалюють через звинувачення в чаклунстві. Розповідаємо, як таке можливо у 2021 році
10 серпня католицька церква проголосила Всесвітнім днем боротьби з полюванням на відьом, зазначивши: щонайменше 36 націй у світі продовжують судити за чаклунство, зокрема жителі Папуа — Нової Гвінеї, Індії, країн Амазонії та Субсахарської Африки. Німецький історик Вольфганг Берінгер підкреслює, що у XX столітті за звинуваченням у чаклунстві вбили більше людей, ніж з XV по XVIII століття в Європі. «Між 1960 і 2000 роками тільки в Танзанії загинули близько 40 тисяч осіб. Хоча у країні немає законів проти чаклунства, сільські суди часто вирішують, що певні люди повинні бути страчені», — розповів Берінгер виданню Deutsche Welle.
У Танзанії та Замбії жертвами полювання на відьом стають люди з
Багато служителів харизматичних церков Конго наполягають на тому, що причиною жіночого безпліддя, поширення ВІЛ та СНІДу, раптових смертей, неврожаю та інших соціальних проблем є чаклунство. Головною мішенню місцевих священиків стають незаконнонароджені діти і жінки, які зазнали насильства, оскільки вони не можуть розраховувати на підтримку родичів або захист з боку держави. «У Конго чаклунство не визнають порушенням закону, тому що немає ніяких доказів цьому. На жаль, люди розробили власні практики, щоб домогтися відплати і покарати тих, кого вважають відьмами», — говорить правозахисниця Тереза Мема.
Причиною жіночого безпліддя, поширення ВІЛ та СНІДу, раптових смертей, неврожаю та інших соціальних проблем називають чаклунство.
У вересні 2021-го у провінції Південне Ківу, яка роками перебувала під владою збройних угруповань, що сформувалися в результаті регіональних війн кінця 1990-х, заживо спалили або лінчували вісім жінок. Правозахисники впевнені, що причиною стала неспокійна політична ситуація і нездатність уряду взяти процеси на сході країни під контроль.
Соціолог Боско Мічуківа згоден із тим, що сплеск нападів на жінок стався через вразливі місця в державному управлінні. «Це явище відроджується, бо уряд не справляється зі своїми основними завданнями — поліція і система правосуддя не виконують свою роботу», — підкреслює Мічуківа.
Він уточнює, що страти жінок були спровоковані баджаказі — псевдопроповідниками і самопроголошеними екстрасенсами, які не несуть кримінальної відповідальності за свої дії. Як правило, до числа таких служителів відносяться жительки Конго, які стверджують, що здатні виявляти відьом. Таким чином вони намагаються привернути більше послідовників і посилити вплив у регіоні. У 2014 році була здійснена спроба прийняти закон, що забороняє діяльність баджаказі, проте він так і не вступив у силу. До того ж людям у селах на сході країни не пояснили, чому варто побоюватися лжепроповідників.
Страти спровоковані баджаказі — псевдопроповідниками і самопроголошеними екстрасенсами.
У 2021-му жертвами самопроголошених екстрасенсів в основному ставали жінки, старші за 60 років. Після того як баджаказі вказує на конкретних людей, на ймовірних відьом починають «полювати» і влаштовують їм незаконний суд. У прокуратурі Конго заявляють, що вистежити осіб, причетних до вбивств, практично неможливо. «Кожного разу, коли виникає справа про правосуддя натовпу, старости сіл кажуть, що це було рішенням громадськості, і не називають жодних імен», — говорить голова території Кабаре в Південному Ківу Таді Мідерхо. Деяким жінкам вдається втекти або врятуватися завдяки солдатам збройних сил республіки, однак зараз у країні все ще не можуть ефективно боротися з ритуальними вбивствами.
Фото: Африканські школярки в «Будинку надії» — притулку для залишених дітей, сиріт і звинувачених у чаклунстві / Junior Kannah / AFP
спадкове захворювання, що проявляється у повній або майже повній відсутності пігменту меланіну