«Я ще можу слухати музику, але не впевнений, що можу включити мантру»: Жителі Кабула — про взяття міста

15 серпня бойовики ісламістського руху «Талібан» зайняли всю територію Афганістану і захопили владу. Кількома тижнями раніше 90% своїх військ із країни вивели США, які знаходилися тут 20 років. Того ж дня президент Афганістану Ашраф Гані вилетів до Таджикистану, за його словами — щоб не допустити кровопролиття. Представник талібів заявив, що жінки в Афганістані, хоча і зможуть продовжити працювати, повинні будуть жити за законами шаріату.

Почувши про скасування цивільних рейсів та заборону авіакомпаній літати над територією країни, місцеві жителі, серед яких були жінки і діти, почали вибігати на злітно-посадкову смугу аеропорту Кабула. Також люди стали чіплятися за шасі та прив’язувати себе до крил літаків, кілька осіб загинуло в тисняві. Останки ще одного чоловіка виявили вже в польоті: той примотав себе до шасі.

Bird in Flight зв’язався з трьома жителями столиці країни — випускником школи, який живе в Афганістані від народження, менеджеркою з Польщі та студенткою з Кабула, яка переїхала до Туреччини, — і дізнався, що вони бачили у день зміни влади.

***

«Зараз Талібан тільки встановлює свої закони, тож усе ще хитко».

— Я працюю в місцевій неурядовій організації в Кабулі. До цього я була волонтеркою та працювала вчителькою.

В інших містах Афганістану таліби запроваджують закони шаріату, які забороняють жінкам з’являтися на вулиці без чоловіків, працювати. Але в Кабулі жінки на вулиці ходять так само, як вони одягалися і до приходу «Талібану»: хтось із пов’язкою на голові та в довгому одязі, хтось у бурці. Це перші дні після приходу талібів, тому поки тут не так багато змін, — крім того, що вони їздять вулицями з білими прапорами.

Багато торговельних точок зачинені. Продуктові крамниці, аптеки та інші маленькі магазини працюють, заклади громадського харчування теж. Люди досі їздять вулицями і продають усілякі речі. Зараз «Талібан» тільки встановлює свої закони, тож усе ще хитко.

***

«Більшості людей не подобаються таліби. Але їм доводиться змиритися зі зміною влади».

— Цього року я закінчив школу і збирався вирушити на навчання до Індії. Тепер я тут застряг і не знаю, що буде з моїм майбутнім.

Учора був звичайнісінький день. Ми вирушили до візового центру, але напередодні Дня незалежності все було зачинено. Посеред дня зателефонував мій батько і сказав іти додому, тому що таліби увійшли до Кабула. Одразу утруднився рух, ми не могли взяти таксі. Потім на годину все стихло і представник «Талібану» написав у твіттері, що вони на підході до міста, але ще не ввійшли до нього. Було страшно всім, навіть поліції. Правоохоронці залишили свої пости. Кожен, хто йшов вулицею тієї миті, йшов додому.

Поки ми діставалися до себе, прочитали в новинах, що з в’язниці Пулі-Чархі звільнені всі, хто відбував там покарання. Не знаю, займався цим «Талібан» чи поліція. Потім таліби оголосили про амністію, тож у Кабулі зараз немає ув’язнених.

Хіджаби досить поширені, це не велика проблема. Однак ті мої подруги, які не носять бурку, сьогодні не виходили на вулицю. Ті, кому сьогодні необхідно було йти на роботу, пішли в хіджабі. Чоловіків заборони теж стосуються — їм не можна носити джинси. Поки у всьому цьому немає системи, нові правила не були оголошені, але, схоже, готуються.

Таліби весь день ходили містом та їздили по 20 осіб у «рейнджерах», запитували у перехожих, куди ті йдуть і чи почуваються в безпеці, а потім відпускали. Здається, так вони намагалися ніби нормалізувати себе, встановити контакт. Вони затримали кількох людей, які вдиралися до будинків під ім’ям «Талібану», і побили їх.

Більшості афганців не подобаються таліби. Їм доводиться змиритися зі зміною влади, тому що вони просто нічого не можуть зробити. Це важко прийняти: таліби як дикі тварини, вони нічого не знають про права людини. Ти можеш виступити проти них раз або двічі, але втретє усе може закінчитися погано. Вони не поважають свободу слова, можуть вбити тебе.

«Талібан» змінив життя моїх друзів. Багато хто з них агностики і світські мусульмани, ми складаємо меншість в Афганістані. Значна частина моїх друзів залишили країну і полетіли до Індії та Туреччини. Люди знають, що робили таліби в 1996-му і що вони зроблять зараз. Я ще можу слухати музику, але не впевнений, що можу включити мантру. Ти не можеш прогулятися зі своєю дівчиною чи хлопцем.

Єдине, що радує людей у приході талібів, — те, що у нас тепер немає злодіїв. Ніхто не хоче, щоб йому відрубали руки. Але навряд чи це можна назвати безпекою. Якщо ти зробиш щось не за правилами талібів, урозріз із їхніми віруваннями, вони не спустять цього.

***

«Дівчата в Кабулі у безвиході».

Маржан попросила редакцію не публікувати її портрет.

— Я залишила Афганістан 5 червня через навчання в університеті, зараз я у Стамбулі. Я не могла продовжити навчання у своєму виші в Кабулі через проблеми з безпекою: під час нападу торік загинули мої друзі. Але навчання в Туреччині дуже дороге, тому, ймовірно, я повернуся додому.

Двадцять років тому «Талібан» залишив шрам у серці кожного афганця, який прагнув прогресивного майбутнього. Таліби запровадили свій режим і вбили доктора Наджиба. За п’ять років їхнього перебування при владі афганські жінки зіткнулися з безліччю труднощів.

З економічної точки зору люди жили в умовах кризи. Багатьом довелося емігрувати. З 2001-го таліби не припиняли бойові дії та не дбали про життя мирних громадян. Афганський народ, включаючи мою родину, ніколи не підтримував терористичне угруповання і ніколи не підтримає. Мені 20 років, і я працювала в багатьох програмах із прав жінок і дітей у Кабулі. Це давало мені надію, що майбутнє Афганістану буде світлим.

Проблема афганського уряду полягала у відсутності єдності. Афганістан — мультикультурна країна. Але вважали, що при Гані були націоналістичні чвари між кланами, через що виникла напруга між членами уряду. Однак ця невдача в Афганістані була заздалегідь спланованою політичною невдачею.

Мої друзі в Кабулі зараз почуваються у безпеці, але всі налякані досвідом минулого. Дівчата в Кабулі у безвиході, тому що таліби — неписьменні люди зі зброєю, що б’ються від самого дитинства. Вони ніколи по-справжньому не розуміли, в чому полягають права жінок і права жінок в ісламі. Перед ними люди безпорадні та позбавлені надії. Включно зі мною, яка все ж повернеться до Афганістану після закінчення університету. Єдине, що ми можемо зробити, — не визнавати режиму талібів і спробувати уникнути громадянської війни.

Фото: Wakil Kohsar / AFP