Архітектура

Мистецтво робити нічого: За що Лакатон і Вассаль отримали найпрестижнішу архітектурну премію

Прітцкерівську премію 2021 року — найпрестижнішу в архітектурній спільноті — отримав французький дует Анни Лакатон і Жан-Філіппа Ваcсаля. У часи кліматичних змін та другої хвилі домашньої ізоляції більш відповідних кандидатів важко уявити. Bird in Flight розповідає про архітекторів, які доводять, що трансформувати краще, ніж будувати.

Серед аргументів журі на користь сімейної пари архітекторів Анни Лакатон і Жан-Філіппа Ваcсаля були і їхній творчий метод, і відданість простим матеріалам, і навіть перегляд самої суті професії архітектора. Але найголовніший — їхній ощадливий у засобах, але глибокий у сенсах стиль.

Від початку своєї кар’єри архітектори дбайливо ставилися до ландшафту й історичного контексту. Спостерігали за людьми та змушували простір служити їхнім потребам. Це виважений підхід до сталості, як на 2021-й, але Лакатон і Вассаль винайшли його ще у 1990-ті.

Стала хижа

Анна та Жан-Філіпп уперше створили щось разом у місці, де архітектури не існувало. Після європейських вілл і соборів, що оточували їх під час навчання на архітектурному факультеті у Бордо, вони рушили у Ніамей в Нігері. Територія тут — пустка, відкрита усім вітрам. Будинок — тимчасова хижа, складена з листя. Але за такого мінімалізму форм і матеріалів простір поселення був сповнений життя.

Недалеко від Ніамея Лакатон і Вассаль створюють свій маніфест — круглу хижу з чагарнику. Їм знадобилося шість місяців, щоб знайти ідеальне місце серед дюн, і два дні, щоб втілити задум. Пісок та вітер стерли цю будівлю лише за два роки.

Після повернення з Африки у 1987-му архітектори створили у Парижі бюро Lacaton & Vassal й остаточно стали професійним дуетом.

000_964479_JOEL SAGET AFP_pritzker_lacaton_vassal
Анна Лакатон і Жан-Філіпп Ваcсаль. Фото: Joel Saget / AFP
Paillote26__pritzker_lacaton_vassal
Хижа в Ніамеї. Фото: Lacaton Vassal

Робити нічого

Площа Леон Окок у Бордо — приклад, який облетів медіа та соцмережі як ілюстрація геніальності методу Лакатон — Вассаля. Що зробили архітектори? Лишили все як є.

До цього рішення їх привело вивчення функцій площі та поведінки людей на ній. Тут було життя: шаховий майданчик для старших людей, ігровий — для дітей, алеї для батьків з візочками. Цей простір був красивим і функціональним. Тому проєкт архітекторів змінив тільки схеми руху транспорту — аби зробити площу доступнішою, підсипав свіжого гравію на доріжки та оновив вуличні меблі. І це був 1996-й — ще задовго до тренду на sustainable-рішення.

Cap Ferret House 3_pritzker_lacaton_vassal
Cap Ferret House 2_pritzker_lacaton_vassal
Будинок у Кап-Ферре, 1998 рік. Фото: Lacaton & Vassal
003_pritzker_lacaton_vassal
Площа Леон Окок в Бордо. Фото: Lacaton Vassal
Lacaton02_pritzker_lacaton_vassal
Площа Леон Окок в Бордо. Фото: Lacaton Vassal
Lacaton01_pritzker_lacaton_vassal
Площа Леон Окок в Бордо. Фото: Lacaton Vassal

Також показовою є історія про будинок у Кап-Ферре, де архітекторське невтручання у середовище вийшло на новий рівень. Цей приватний будинок мав розміститися на вільний ділянці узбережжя, де Анна та Жан-Філіпп побачили високі сосни, зарості мімози та дюну. Архітектори вирішили зберегти дерева, тому звели будинок навколо них на палях. Тепер сосни ніби проростають крізь кімнати у променях сонця з панорамних вікон. Це інтеграція у ландшафт на рівні будинку над водоспадом Френка Ллойда Райта.

Якщо тут вам здалося, що повз пролетів привид хрещеного батька модернізму Людвіга Міса ван дер Рое з його «менше означає більше», то вам не здалося. Хоча премію його імені Лакатон і Вассаль отримали тільки 2019-го за реновацію соціального житла у Бордо.

до його інтер’єру заходив природний ландшафт — скелі та каміння, це зробило його еталоном органічної архітектури

mulhousePhilippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Комплекс із 59 квартир у Мюлузі, 2015 рік. Фото: Philippe Ruault
mulhouse8Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Комплекс із 59 квартир у Мюлузі, 2015 рік. Фото: Philippe Ruault
mulhouse7Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Комплекс із 59 квартир у Мюлузі, 2015 рік. Фото: Philippe Ruault
mulhouse6Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Комплекс із 59 квартир у Мюлузі, 2015 рік. Фото: Philippe Ruault
mulhouse5Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Комплекс із 59 квартир у Мюлузі, 2015 рік. Фото: Philippe Ruault
mulhouse4Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Комплекс із 59 квартир у Мюлузі, 2015 рік. Фото: Philippe Ruault
mulhouse3Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Комплекс із 59 квартир у Мюлузі, 2015 рік. Фото: Philippe Ruault
mulhouse2Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Комплекс із 59 квартир у Мюлузі, 2015 рік. Фото: Philippe Ruault
muhuisePhilippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Комплекс із 59 квартир у Мюлузі, 2015 рік. Фото: Philippe Ruault

Житлові теплиці

Значну частину кар’єри Анна та Жан-Філіпп займалися реновацією житла. У своїх соціальних роботах архітектори нічого не зносили, бо вважали: будинок — це не тільки стіни, це ще й люди. Руйнуєш стіни — руйнуєш ком’юніті. «Трансформація — це можливість робити більшим і кращим те, що вже існує. Знесення — рішення швидке й короткочасне. Це пусте витрачання енергії, матеріалів та історії. Ба більше, це акт соціального насильства», — говорила Анна Лакатон.

«Знесення — рішення швидке й короткочасне. Це пусте витрачання енергії, матеріалів та історії, це акт соціального насильства».

Зв’язки між людьми потрібно було зберегти понад усе, тому архітектори побудували для них теплиці. У прямому сенсі.

У будинках у Мюлузі вони використали зимові сади, щоб наповнити квартири світлом та створити зелену зону, яка водночас працює як природний клімат-контроль. У Сен-Назер — показали, що напівпрозорий полікарбонат може виглядати естетично і доречно. Крім того, використали нетипові архітектурні рішення, щоб позбавити соціальне житло характерного гнітючого враження. Тепер простір став світлим та комфортним.

53 Units, Low-Rise Apartments, Social Housing 1_pritzker_lacaton_vassal
Соціальне житло у Сен-Назер — триповерхові будинки по шість квартир, 2011 рік. Фото: Philippe Ruault
53 Units, Low-Rise Apartments, Social Housing 2_pritzker_lacaton_vassal
Соціальне житло у Сен-Назер — триповерхові будинки по шість квартир, 2011 рік. Фото: Philippe Ruault
53 Units, Low-Rise Apartments, Social Housing 3_pritzker_lacaton_vassal
Соціальне житло у Сен-Назер — триповерхові будинки по шість квартир, 2011 рік. Фото: Philippe Ruault

Реновація соціальних будівель у Бордо, яка принесла Лакатон і Вассалю премію Міса ван дер Рое, теж кардинально не змінювала квартири всередині. Життя мешканців ставало комфортнішим завдяки розширенню ванних кімнат та створенню скляних прибудов. Ця додаткова площа — мінімальна зміна, яка впливає на враження від простору.

Під час роботи над проєктами житла і сформувався підхід архітекторів до планування: рух зсередини будинку назовні, де передбачений кожен крок. У результаті з’являлися простори, в яких живуть, а не тільки ночують: широкі балкони, подвір’я без машин, спільні видові тераси — і це на початку 2000-х.

Transformation of G, H, I Buildings 1_pritzker_lacaton_vassal
Трансформація соціального житла в Бордо, 2017 рік. Фото: Philippe Ruault
Transformation of G, H, I Buildings 2_pritzker_lacaton_vassal
До модерністської багатоповерхівки кінця 1960-х архітектори додали префабриковані модулі завглибшки 3,8 метра, тим самим розширивши площу квартир. Планування нового простору мешканці могли робити самі. Фото: Philippe Ruault

Творчий мікроклімат

У своїх публічних будівлях архітектори використали той самий прийом теплиці, тільки цього разу під склом опинилися робочі простори. Наприклад, прозорий офісний центр у Нанті, що застиг між деревами за жалюзі. Чи університетські корпуси: скляний із трояндовими кущами у Бордо та з зимовими садами у Греноблі. До того ж великі засклені площі дають змогу максимально використовувати природне освітлення та наповнюють простори свіжим повітрям.

office_nantes_Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
office_nantes2_Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Офісна будівля у Нанті, 2002 рік. Фото: Philippe Ruault
DSC08006_pritzker_lacaton_vassal
Університетський корпус в Бордо. Фото: Cyrille Marlin
DSC07988_pritzker_lacaton_vassal
Університетський корпус в Бордо. Фото: Cyrille Marlin
DSC08477_pritzker_lacaton_vassal
Університетський корпус в Бордо. Фото: Cyrille Marlin
grenoble_Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Університетський корпус із зимовими садами у Греноблі, 1995 і 2001 роки. Фото: Philippe Ruault
grenoble2_Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Університетський корпус із зимовими садами у Греноблі, 1995 і 2001 роки. Фото: Philippe Ruault
grenoble3_Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Університетський корпус із зимовими садами у Греноблі, 1995 і 2001 роки. Фото: Philippe Ruault
grenoble4_Philippe Ruault_pritzker_lacaton_vassal
Університетський корпус із зимовими садами у Греноблі, 1995 і 2001 роки. Фото: Philippe Ruault

Але, мабуть, найбільш вражаюча з усіх «теплиць» Лакатон і Вассаля — це музей FRAC у будівлі старого човнового складу в порту Дюнкерка. Архітектори звели навколо оригінальної будівлі скляну оболонку, крізь яку було видно частину приміщень, що зазвичай заховані від очей відвідувачів: офіси, фонди, коридори. Цей скляний ковпак є водночас і метафорою музею, і енергозберігаючим прошарком.

Завдяки склу роботи Лакатон і Вассаля виглядають мов архітектура марсіанської колонії, але разом з тим у них є щось знайоме ледь не з дитинства. У цьому її феномен.

«Хороша архітектура має бути не демонстративною, а навпаки — знайомою, корисною та підтримувати вир життя всередині».

«Хороша архітектура — відкрита для життя, відкрита для людини. У ній будь-хто може робити те, що йому потрібно. Вона не має бути демонстративною, навпаки — знайомою, корисною та підтримувати вир життя всередині», — каже Лакатон.

Наразі Анна Лакатон і Жан-Філіпп Вассаль є запрошеними професорами архітектури та продовжують роботу над проєктами. Можливо, їхні зусилля допоможуть перетворити одну з найбрудніших для планети галузей — будівництво — на рятівну для неї.

FRAC Nord-Pas de Calais 4_pritzker_lacaton_vassal
Музей FRAC Nord-Pas de Calais у Дюнкерку, 2015 рік. Фото: Philippe Ruault
FRAC Nord-Pas de Calais 1_pritzker_lacaton_vassal
Музей FRAC Nord-Pas de Calais у Дюнкерку, 2015 рік. Фото: Philippe Ruault
Frac_034_3402134Daniel Auduc Photononstop Photononstop via AFP_pritzker_lacaton_vassal
Музей FRAC Nord-Pas de Calais у Дюнкерку, 2015 рік. Фото: Photononstop / AFP
FRAC Nord-Pas de Calais 2_pritzker_lacaton_vassal
Музей FRAC Nord-Pas de Calais у Дюнкерку, 2015 рік. Фото: Philippe Ruault

1 850

19

16
54

Більше матеріалів