Архітектура

Колосок і вишиванка: Що не так із павільйоном України на Експо-2020 у Дубаї

У січні завершилося будівництво українського павільйону на Експо-2020 у Дубаї. Це вперше Україна не використовувала орендований, а створила власний павільйон. Архітектор Дмитро Аранчій пояснює, чому це не привід пишатися.

Експо, які відбуваються раз на 5 років, називають чемпіонатами світу з архітектури. Їхня основна мета — продемонструвати досягнення різних країн, проте архітектура самих павільйонів має доповнювати експозицію, бути її логічним продовженням.

Перше Експо — Велика виставка промислових робіт усіх націй — відбулося 1851 року у лондонському Гайд-парку. Тоді виставку проводили задля того, щоб просувати британські товари, і так розповсюджені у світі. Спеціально для події архітектор Джозеф Пакстон спроєктував Кришталевий палац — споруду з металу та скла, яку спочатку критикували через незвичний дизайн, а згодом почали наслідувати.

Кришталевий палац, 1854 рік. Фото: Philip Henry Delamotte, Negretti and Zambra / Wikimedia Commons

На наступних Експо виставляли статую Свободи (руку зі смолоскипом можна було побачити на Всесвітній виставці у Філадельфії 1876 року), вежу Ейфеля (її було зведено до паризької виставки 1889-го), одну з визначних споруд модернізму — національний павільйон Німеччини Міса ван дер Рое (Барселона, 1929 рік), національний бельгійський символ Атоміум (Брюссель, 1958-й) та конструкцію геодезичного купола Річарда Бакмінстера Фуллера (Монреаль, 1967 рік).

Експо-2020 проходитиме в Дубаї з жовтня 2021 року по березень 2022-го — дати змістилися на рік через пандемію.

Стереокарта з фотографіями руки статуї Свободи на Експо, 1876 рік. Фото: Robert N. Dennis collection of stereoscopic views, United States / Wikimedia Commons
IMGP3056_expo_aranchii
Павільйон Німеччини на Експо в Барселоні в 1929 році, архітектор Людвіг Міс ван дер Рое
002_4562-3 COLLECTION ROGER-VIOLLET ROGER-VIOLLET VIA AFP_expo_aranchii
Павільйон Атоміум був побудований у 1958 році для Всесвітньої виставки у Брюсселі, архітектор Андре Ватеркейн. Фото: Collection Roger Viollet via AFP
002_5728-7© Roger-Viollet Roger-Viollet via AFP_expo_aranchii
Павільйон США на Експо 1967 року в Монреалі, архітектор Річард Бакмінстер Фуллер. Фото: Roger Viollet via AFP

Україна та Експо

Україна вперше взяла участь у Експо у 2010 році в Шанхаї, але не побудувала свій павільйон, а орендувала готову конструкцію. Її каркас декорували трипільськими малюнками, які мали ілюструвати спорідненість української та китайської культур. Тобто замість того, щоб пояснити ідею за допомогою форми, архітектурних засобів чи матеріалів, павільйон просто затягнули банерами. В Експо-2015 наша країна не брала участі.

Підготовку до цього Експо Україна почала ще у вересні 2018 року, коли Міністерство економічного розвитку і торгівлі оголосило тендер на розробку архітектурної концепції. «ТД Промфінінвест» виграла у двох інших компаній з найдешевшою пропозицією у майже 3 мільйони гривень. Тож переможця в архітектурному конкурсі визначали за вартістю проєкту, а не за змістовністю та відповідністю концепції світовим стандартам, як мало б бути.

Український павільйон на Експо-2010 у Шанхаї. Фото: Motohiko Tokuriki / Wikimedia Commons

Контакти автора проєкту на державному підприємстві «ЕКСПО — 2020», яке організовує участь України у виставці, давати відмовились, компанія «ТД Промфінінвест» також не захотіла розмовляти про проєктування.

Концепцію внутрішнього наповнення павільйону обирали шляхом конкурсу у 2019 році. До складу журі входили представники профільних міністерств, посольства України в ОАЕ та трьох профільних вузів — чиновники та викладачі, а експертів у галузі мистецтва, архітектури, дизайну, філософії тощо не долучили. Виграло ТОВ «Концерт-техніка».

Назва нашого павільйону — Smart Ukraine: Connecting Dots. Він має «демонструвати інноваційний дух України, водночас розкриваючи її культурну спадщину», а також «надати відвідувачам мальовничу флору задля атмосфери, що сприяє відпочинку».

Павільйон спроєктований у формі колосу пшениці, на фризах (1) зображені дещо стилізовані народні орнаменти. Символізм не є поганим апріорі, але використовувати його настільки прямолінійно — найпримітивніший варіант. Крім того, він не пов’язаний із внутрішнім наповненням будівлі. Краса сучасної архітектури у тому, що складна форма має бути продиктована внутрішньою конструкцією. Так це, наприклад, працює у павільйоні ОАЕ архітектора Сантьяго Калатрави. Але український павільйон всередині звичайний, інновацій в архітектурі та інженерії він не демонструє. При цьому очевидно, що метою було створення не мінімалістичного павільйону, а виразної форми, яка запам’ятовується.

Візуалізація українського павільйону на Експо-2020. Зображення: ДП «ЕКСПО — 2020»
Візуалізація національного павільйону ОАЕ, архітектор Сантьяго Калатрава. Зображення: Ho Wam / AFP

Горизонтальні злами на вікнах декоративні, вони тільки імітують той самий колосок, а могли б бути функціональними: створювати тінь чи містити сонячні батареї. Крім того, форма вікон не лише не додає міцності всій конструкції, а навпаки, ускладнює будівництво. Форма заради форми у сучасній архітектурі — це нестале та нераціональне рішення.

Скульптура на вході під назвою «Глобальний розум» — це тризуб, який складається з силуетів будівель Бурдж-Халіфа й Бурдж-аль-Араб, і роборука, що тримає багатогранник: на його панелях вирізьблені українські та арабські орнаменти.

Ландшафт на візуалізаціях пропрацьований слабо — мініатюрні вистрижені кущі й кущеподібні пальми ледь вищі за людину і досить хаотично розміщені на червоно-білому мощенні. Під час візиту президента України у лютому 2021-го зелену килимову доріжку до входу в павільйон з обох боків просто заставили невеликими рослинами в білих горщиках.

У павільйоні показуватимуть українське мистецтво та інноваційні продукти вітчизняного виробництва. Анонсовано виставку витинанок, експозицію «Пшеничне поле» із цифровою й нанопшеницею, золото-блакитний мультимедійний арт-куб «Мислення», інтерактивний бар із барменом-роботом, мультимедійну галерею «Смарт-життя», генератори питної води Smart Oasis Lounge, ровер, що здатний проїхати 380 кілометрів на одному заряді, й розумні жалюзі, які генерують електроенергію.

photo5323508837388497319_expo_aranchii
Візуалізація українського павільйону на Експо-2020. Зображення: ДП «ЕКСПО — 2020»
931875ab061210a3f921bda5f1c19059_1613384197_expo_aranchii
Знімок павільйону в лютому 2021 року. Фото: ДП «ЕКСПО — 2020»
Рівень 1_1fl_1_expo_aranchii
Концепція інтер'єру атріуму на першому поверсі павільйону. Зображення: ДП «ЕКСПО — 2020»
Рівень 1_1fl_4_expo_aranchii
Візуалізація експозиції «Пшеничне поле», що складається зі справжньої, нано- і цифрової пшениці. Зображення: ДП «ЕКСПО — 2020»
Рівень 2_fl_018-1_expo_aranchii
Візуалізація експозиції «Культурний код» з витинанками. Зображення: ДП «ЕКСПО — 2020»
Рівень 3_fl_3_expo_aranchii
Візуалізація виставкового простору на третьому поверсі павільйону. Зображення: ДП «ЕКСПО — 2020»

Як виглядають павільйони інших країн

Темою Експо-2020 у Дубаї є «Об’єднуючи розуми, створюючи майбутнє», вона розгалужується на три підтеми: «Можливість», «Мобільність» і «Сталість». Кожна з них не лише визначає теми окремих національних павільйонів, а й має свій власний павільйон. Так, британське бюро Foster + Partners розкривало тему мобільності, лондонському бюро Ніколаса Ґрімшоу було доручено опрацьовувати засади сталого розвитку, а павільйоном «Можливість» спочатку займалася данська архітектурна майстерня BIG, але згодом проєкт довірили студії AGi Architects.

Команда Нормана Фостера спроєктувала павільйон «Мобільність» у формі трилисника, а навколо нього — петлю високошвидкісної траси з капсулами гіперлупа. Незважаючи на те що павільйон знаходиться не у кварталі «Сталість», будівля має отримати золотий сертифікат LEED, не в останню чергу завдяки сонячним батареям на даху. Також після Експо павільйон не просто розберуть чи залишать порожнім, як це зазвичай відбувається, а перепрофілюють в офісну споруду.

Усередині експонуватимуть технологічні інновації, зокрема найбільший у світі ліфт, що здатний піднімати 160 людей, а також автономний транспорт, який працює завдяки взаємозв’язку штучного інтелекту, великих даних, робототехніки та машинного навчання.

система рейтингу зелених будівель, що найбільш широко використовується у світі

2456_FP674557_Asymmetrica_foster_partners_expo_aranchii
Павільйон «Мобільність», створений студією Foster + Partners. Фото: Asymmetrica, Foster + Partners
2456_FP674559_Asymmetrica_foster_partners_expo_aranchii
Павільйон «Мобільність», створений студією Foster + Partners. Фото: Asymmetrica, Foster + Partners
2456_FP714650_foster_partners_expo_aranchii
Павільйон «Мобільність», створений студією Foster + Partners. Фото: Asymmetrica, Foster + Partners
2456_FP674561_Asymmetrica_foster_partners_expo_aranchii
Павільйон «Мобільність», створений студією Foster + Partners. Фото: Asymmetrica, Foster + Partners
2456_FP674558_Asymmetrica_foster_partners_expo_aranchii
Павільйон «Мобільність», створений студією Foster + Partners. Фото: Asymmetrica, Foster + Partners

Павільйон «Сталість» акумулює енергію сонця, наслідує природні процеси фотосинтезу та накопичує свіжу воду з вологого повітря. На 130-метровому навісі павільйону встановлено понад 1 тисячу сонячних панелей, що здатні генерувати 4 ГВт-год альтернативної енергії на рік, а цього достатньо, щоб зарядити понад 900 тисяч мобільних телефонів. Усередині павільйону — зелена оаза. Експозиція розповідає про те, як ми можемо зменшити щоденне споживання, знайомить зі зрошувальними техніками, що на три чверті здатні скоротити споживання води.

Upd: раніше у статті некоректно порівнювалася кількість енергії, яку виробляє павільйон, із потужністю АЕС в Енергодарі.

Автор павільйону Ніколас Ґрімшоу вважає, що якщо вдасться створити стале архітектурне середовище у пустелі, то його можна буде повторювати скрізь. Ця споруда — квінтесенція накопиченого за десятиліття досвіду архітекторів: від складних конструкцій вокзалу Ватерлоо до стратегій дослідницького екопарку Eden.

000_8X938RGIUSEPPE CACACE AFP_expo_aranchii
Макет генерального плану Експо-2020. Три квартали-пелюстки розходяться з центру, кожен групує павільйони за темами виставки — «Можливість», «Мобільність» і «Сталість». Фото: Giuseppe Cacace / AFP
000_8YV9YTKarim SAHIB AFP_expo_aranchii
Павільйон Terra — головна споруда у кварталі «Сталість», архітектурна студія Grimshaw. Фото: Karim Sahib / AFP
000_8YW3GJKarim SAHIB AFP_expo_aranchii
«Зал споживання» — частина експозиції павільйону Terra. Фото: Karim Sahib / AFP

Велика Британія вчергове виділяється з-поміж країн-учасниць нестандартним підходом. Так, у 2010-му Томас Гетервік створив павільйон у формі куба, нашпигованого гнучкими прозорими стрижнями, у кожному з яких була насінина з британського ботанічного фонду, — такий собі генофонд флори. Цього ж року дизайнерка Ес Девлін вирішила продовжити ідею Стівена Гокінга та відправити поетичне послання позаземним цивілізаціям. Кожен відвідувач павільйону зможе додати до нього свої слова, а штучний інтелект складе ці послання у колективну поему. Варто зазначити, що з часу першої Всесвітньої виставки у Лондоні 1851 року Ес — перша жінка, яка працює над національним павільйоном Сполученого Королівства.

050_ONLY_0071763FREEMAN-ANA ONLY WORLD ONLY FRANCE VIA AFP_expo_aranchii
Павільйон Великої Британії на Експо-2010 в Шанхаї, архітектори Heatherwick Studio. Фото: Freeman Ana / Only World Only France via AFP
050_ONLY_0071761FREEMAN-ANA ONLY WORLD Only France via AFP_expo_aranchii
Павільйон Великої Британії на Експо-2010 в Шанхаї, архітектори Heatherwick Studio. Фото: Freeman Ana / Only World Only France via AFP
050_ONLY_0071760FREEMAN-ANA ONLY WORLD Only France via AFP_expo_aranchii
Павільйон Великої Британії на Експо-2010 в Шанхаї, архітектори Heatherwick Studio. Фото: Freeman Ana / Only World Only France via AFP
0284_N24_expo_aranchii
Павільйон Великої Британії Poem на Експо-2020, архітектор Ес Девлін. Зображення: Es Devlin Studio
0284_N2_expo_aranchii
Павільйон Великої Британії Poem на Експо-2020, архітектор Ес Девлін. Зображення: Es Devlin Studio
0284_expo_aranchii
Павільйон Великої Британії Poem на Експо-2020, архітектор Ес Девлін. Зображення: Es Devlin Studio

У багатьох павільйонах вдало поєднується національна культура країни-учасниці з арабською. Так, павільйон Австрії, створений віденською студією Querkraft, показує зв’язок Заходу і Сходу через використання традиційних арабських будівельних форм і матеріалів. Спеціальні конуси з екологічного матеріалу — глини — підтримують оптимальну температуру всередині. У павільйоні Японії її національні та ісламські візерунки — асанохи та арабески — не лише ілюструють спорідненість культур, а й слугують сонцезахисним елементом.

У павільйоні Німеччини (архітектурна майстерня LAVA) є гойдалки, які наочно демонструють — у людей більше того, що їх об’єднує, ніж роз’єднує: гойдатися треба буде синхронно. Сталий розвиток у цьому павільйоні демонструється в усьому, від різних способів мінімізації споживання енергії до повторного використання матеріалів будівництва. Конфігурація даху дозволяє отримувати оптимальне природне освітлення протягом дня.

Der Deutsche Pavillon CAMPUS GERMANY bei Nacht: Frontansicht / The German Pavilion CAMPUS GERMANY by night: facade
Павільйон Німеччини, архітектурна студія LAVA. Зображення: facts and fiction / adunic / LAVA
LAVA_EXPO2020_PERSPECTIVE SECTION_expo_aranchii
Павільйон Німеччини, розріз, на якому видно будову даху і структуру споруди. Зображення: facts and fiction / adunic / LAVA
aussenansicht-close-up--expo-austriaquerkraft-bagienski_49089007131_o_expo_aranchii
Павільйон Австрії, архітектурна студія Querkraft. Зображення: Expo Austria / querkraft / bagienski
austria-pavilion-sep-2020-c-expo-austria_50367921412_o_expo_aranchii
Австрійський павільйон у ході будівництва у вересні 2020 року. Фото: Expo Austria
raumklima--expo-austriaquerkraft-bagienski_43790554614_o_expo_aranchii
Структура австрійського павільйону: тепле повітря підіймається і виходить через отвір, за рахунок чого приміщення постійно вентилюється. Зображення: Expo Austria / querkraft / bagienski
innenansicht--expo-austriaars-electronica-solutions-bleed-querkraft_49424621656_o_expo_aranchii
Концепція інтер'єрів австрійського павільйону. Зображення: Expo Austria / Ars Electronica Solutions / Bleed / querkraft
innenansicht--expo-austriaars-electronica-solutions-bleed-querkraft_44458969652_o_expo_aranchii
Концепція інтер'єрів австрійського павільйону. Зображення: Expo Austria / Ars Electronica Solutions / Bleed / querkraft

Павільйон Нової Зеландії, який розробила архітектурна майстерня Jasmax, виконаний у стилістиці традиційної скриньки маорі, і таким чином він уособлює вмістилище цінностей цієї держави. Крім того, у споруді втілений принцип кайтіакітанґа — глибокого єднання людини з природою. Зграї паперових птахів у польському павільйоні ілюструють обрану країною тему соціальної міграції та зв’язків між людьми. Чехія генерує воду з повітря за допомогою енергії сонця та показує національні традиції виготовлення скла.

Хотілося б, щоб про павільйон України на наступному Експо в Осаці 2025 року теж можна було написати змістовний текст. Для цього треба, щоб країна провела якісний конкурс відповідного рівня й не знеособлювала архітектуру свого павільйону. Так, Україна зробила маленький крок уперед у порівнянні з Експо-2010, але сподіваємось на великий стрибок на наступній виставці в Японії — час на підготовку поки ще є.

178

24

114
1 899

Більше матеріалів