Законопроєкт про містобудівну реформу прийняли — проти нього виступали архітектори, мери міст та НАЗК
Законопроєкт представила голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк ще минулого року. Тоді його у першому читанні прийняла Верховна Рада. Документ обмежує права архітекторів і розширює права забудовників. Архітектурна спільнота України та Національна спілка архітекторів (НСАУ) назвали текст законопроєкту неприйнятним. Проти голосування за нього у такому вигляді виступало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Мінкульт, а також мери Києва, Львова і Дніпра.
Тільки 17 листопада 2022-го текст законопроєкту виправили для другого читання, але широкому загалу він був недоступний. Напередодні голосування 1 грудня депутатка від партії «Слуга народу» архітекторка Ганна Бондар відкликала свій підпис. За її словами, цей законопроєкт посилює роль держави і надає більше можливостей будівельним компанія; крім того, нівелюються права архітекторів, проєктувальників, місцевих мешканців, органів місцевого самоврядування, органів охорони культурної спадщини. На початку грудня Національне агентство з питань запобігання корупції також заявило, що законопроєкт не узгоджується з Антикорупційною стратегією 2021—2025 років і має корупційні ризики.
Аналітики руху ЧЕСНО зробили розбір недоліків цього документа. У разі прийняття закону забудовників зможуть контролювати лише спеціально створені приватні фірми або установа з функціями контролю при органі місцевого самоврядування. Такі фірми зможуть відкрити найкрупніші забудовники і контролювати самі себе. У громади більше не буде можливості опротестувати будівництво, з яким вона не згодна. Забудовник матиме право змінювати архітектора на будь-якому етапі робіт. Накладати штрафи за порушення замість Державної архітектурно-будівельної інспекції буде Мінрегіон. Якщо органи охорони культурної спадщини не відповідатимуть на запит забудовника протягом 14 днів, це означатиме мовчазну згоду на будівництво.
Закон прийняли у другому читанні та в цілому, тож він очікує на підпис президента. Його текст на сайті Верховної Ради досі не з’явився.
