Робота у двох кроках від дому
Закінчила курс концептуальної фотографії у Школі Віктора Марущенка та пройшла навчання у MYPH School of Photography. Членкиня фотоклубу 5.6.
Фотографка та мисткиня Регіна Буквич переїхала в дев’ятиповерхівку на столичному бульварі Лесі Українки минулого року. Вона одразу звернула увагу на картини, плакати, іграшки, вази та статуетки, якими був прикрашений під’їзд. Виявилося, що їх приніс 55-річний консьєрж Олександр. А згодом з’ясувалося ще дещо: він працює без вихідних та не покидає робоче місце, оскільки буквально живе на роботі. Власного дому у чоловіка немає, тож ним стала тісна кімната консьєржа на першому поверсі будинку.
Раніше Олександр мешкав на Березняках. Коли загинув його брат, їхню спільну квартиру переписала на себе вдова покійного. Олександр каже, що не захотів із нею судитися, — тим більше квартиру швидко продали. У нього залишився лише двоюрідний старший брат, але той живе в невеликій оселі, де немає місця для ще однієї людини.
Останні 15 років Олександр працював двірником. Спочатку мешкав у тимчасовому житлі, яке надавав ЖЕК. Через 10 років чоловік сподівався отримати власну квартиру від держави, і у нього були всі шанси (це передбачено законом). Проте у житлі йому відмовили, пояснивши тим, що будинок, де він мав право на квартиру, перейшов у інший ЖЕК.
Сьогодні Олександр живе у під’їзді — там же спить на дивані й готує на плиті, а миється у підвальному приміщенні, де стоїть бойлер. Заробітну плату йому сплачують жителі під’їзду, але це невеликі кошти. Одного разу працівники ЖЕКу намагалися виселити чоловіка, проте мешканці стали на його захист.
Тож Регіна познайомилася з Олександром та захотіла зробити світлини з ним. Щоб здобути його довіру, вона обрала моментальну фотографію — так одразу могла показати герою результат. Чоловік спочатку не хотів зніматися, але згодом і сам почав позувати та пропонувати ідеї для фото. Проєкт став важливим і для нього.
Зараз Олександр готується до походу у військкомат. Колись давно він розтягнув зв’язки на ногах і переживає, що не зможе воювати. Але має надію, що його візьмуть хоча б охороняти якийсь об’єкт. Він зазначає, що це не заради житла, — свій під’їзд та робоче місце він полюбив і вважає домом, тому й оздоблює його. Свою роботу Олександр називає суцільним відпочинком у порівнянні з працею військових та волонтерів.
Свій під’їзд та робоче місце Олександр полюбив і вважає домом, тому й оздоблює його.
Регіна сподівається випустити артбук з оригіналами світлин і, можливо, лімітовану серію книг про Олександра.