Найкращі українські проєкти 2020 року за версією двох міжнародних дизайн-премій

Restaurant and Bar Design Awards

Restaurant and Bar Design Awards (RBDA) — одна з найпрестижніших світових премій, яку вручають за дизайн кафе і ресторанів. Хоча у неї немає грошового призу, нагорода забезпечує визнання і розголос у медіа, тому її прагнуть отримати заклади більш ніж зі ста країн. Цього року до шорт-листа премії увійшли шість українських проєктів. Для порівняння: роком раніше був усього один.

Суддями RBDA стають впливові ресторатори, архітектори, журналісти та дизайнери: цього разу серед них головна редакторка журналу Wallpaper* Сара Дуглас, віцепрезидентка з глобальних стратегій дизайну Marriott International Алія Хан, головна редакторка Elle Decor India Анаміка Буталія та співвласник і керуючий директор сіднейського ресторану Bathers’ Pavilion Джесс Ширвінгтон.

Дизайнери подавали проєкти спільно з власниками закладів, відкритих у 2020 році. Переможців оголосять 14 жовтня.

Ресторан Ugli в Києві, студія Loft Buro⁠⁠

Дворівневий ресторан на Олімпійській площі в Києві, який представляє культуру Сходу. Архітектори студії Loft Buro називають цей стиль лофтом, в якому використали символи країн Кавказу, Туреччини, Лівану і Туркменістану. Кухня в ресторані відкрита.

Основні матеріали — екзотична деревина, кераміка і чорний метал. На підлозі плиткою викладено традиційні для Азербайджану візерунки, на стінах — рельєф із цегли та кераміки. Разом з архітекторами над рестораном працювали художники Дана Косміна та Олексій Гончаров.

Ресторан Samna в Києві, студія YOD Design Lab⁠⁠

Ресторан близькосхідної кухні Samna знаходиться поруч з Арсенальною площею в Києві в будівлі колишньої садиби Іпсіланті, зведеної у 1797 році. На початку XIX століття тут жив османський князь Костянтин Іпсіланті, який втік до Києва після участі в невдалому повстанні.

Згодом перший поверх садиби перетворився на напівпідвальний. В інтер’єрі залишилися історичні арки та цегляні стіни. Архітектори сховали всі інженерні комунікації, щоб зберегти історизм. Освітлення залу м’яке і відбите: промінь світла прожекторів спочатку падає на мідні пластини, прикріплені до стелі, а вже звідти потрапляє на столи. По периметру залу, присвяченого вину, розташовані винні полиці за склом: на ньому надруковані теруари — зрізи ґрунту, на якому виростав виноград для цих вин.

У 2017 році студія YOD Design Lab стала одним із переможців премії RBDA з полтавським рестораном Shade Burger.

Ресторан Follower у Києві, студія YODEZEEN

Ресторан знаходиться на двох поверхах сталінки на Великій Васильківській. Тут постаралися максимально зберегти історичний вигляд будівлі, як на фасаді, так і всередині. Основні матеріали — сталь, скло, дерево. Кольори — темно-синій, колір дерева, срібло, відтінки теракоти і зелений. Деякі стіни облицьовані 5-міліметровою сталлю.

Дизайнери стверджують, що місце створене для міленіалів та інстаграмерів. У інтер’єрі багато книг: із них на першому поверсі викладений портрет, а з трьохсот керамічних книг — огорожа барної стійки.

Японський ресторан Virgin Izakaya Bar у Києві, студія YODEZEEN

Японський ресторан Virgin Izakaya Bar розташований на території заводу «Арсенал» у Києві. Дизайнери прагнули зберегти існуючу архітектуру й автентичні елементи будівлі, в інтер’єрі використані натуральні матеріали. Стільниці тут із дерева, світильники — з міді, стільці — з дерева і натуральної шкіри. Метал і металева сітка виконують як функцію зонування простору, так і декоративну.

У ресторані відкрита кухня і незвичайні вбиральні, спроєктовані як окрема внутрішня споруда.

Ресторан Par Bar 3 у Києві, студія YODEZEEN

Ресторан на лівому березі в Києві розділений на основну зону і терасу. Його центральний вхід — це коридор із зелені та металевих декоративних перегородок, покриття яких стилізовано під іржу. В інтер’єрі використали багато натуральних матеріалів — дерева і каменю. Так, в основному залі є великий круглий стіл ручної роботи з каменю, а дерево обрамляє всі колони ресторану і є основним елементом декору вікон. Барні стійки теж з каменю і дерева.

Простір ресторану зонує винна шафа у вигляді металевих рейок із тонованим склом. Для стелі тераси використали перфорований метал зігнутої форми, через що площа здається візуально більшою.

Бар у студії краси «365» у Києві, студія Bogdanova Bureau

Бар у студії краси «365» знаходиться під зеленими сходами в центрі залу, заради яких вирізали частину перекриття між поверхами. Поручні сходів вигнуті з 10-міліметрової сталі на виробництві, а зварені вже на місці. Після шви зашліфували, а при оформленні перил використали технологію фарбування автомобілів — звідси ідеально гладка поверхня. У зоні навпроти бару — плетені крісла і диван, привезені з Балі.

Dezeen Awards

Dezeen Awards — премія одного з найбільших світових онлайн-медіа про дизайн Dezeen. У журі 75 відомих архітекторів і дизайнерів, серед яких художник Олафур Еліассон, архітектори Моше Сафді, Массіміліано Фуксас, Рікардо Скофідіо, Рафаель Віньолі, дизайнер Карім Рашид, а також шість експертів з питань сталого розвитку. Журі аналізує найбільш цікавіші та новаторські розробки у сфері інтер’єрного, предметного і графічного дизайну, міського житла, оформлення барів, ресторанів, готелів, культурних інституцій, робочих та міських просторів, ландшафтних проєктів.

Dezeen Awards допомагає дати експертну оцінку, зрозуміти процеси, які відбуваються в індустрії, і привернути увагу до передових дизайнерських студій по всьому світу. У премії 47 номінацій, у кожній з яких оберуть свого переможця. Також буде три головні переможці в загальних категоріях «Архітектура», «Інтер’єр» і «Дизайн». Усіх оголосять у листопаді.

Синагога у Бабиному Яру в Києві, студія Manuel Herz Architects

Синагога у Бабиному Яру увійшла до шорт-листа в категорії «Архітектура культурних будівель». Ця будівля-скульптура, яка може закриватися і відкриватися як книга. Ідея в тому, що, за словами її архітектора Мануеля Герца, синагога є місцем, в якому люди разом збираються для читання книги — Сідура або Тори. Також в основі концепція дитячої поп-ап-книги, де картинки стають об’ємними.

Будівля стоїть на платформі, щоб не порушувати рельєф, який склався. Синагога дерев’яна, з внутрішнім сталевим каркасом. У закритому стані будівля пласка, 8 метрів завширшки й 11 заввишки. Вона відкривається вручну без мотора — це зроблено навмисно, щоб процес був колективним актом.

Деревина в оформленні каркаса — столітні дубові дошки, зібрані з усіх куточків України: так синагога буквально об’єднує країну і минуле з сьогоденням. На стінах написані молитви, а стеля — відсилання до розпису інтер’єру зруйнованих українських синагог XVII—XVIII століть. Безліч символів складаються в сузір’я, яке було видно над Києвом уночі 29 вересня 1941 року, в день розстрілів у Бабиному Яру.

Освітлення Odessa Food Market, студія Expolight

Для Одеського ринку їжі студія розробила освітлення з чотирма різними сценаріями, завдяки чому протягом дня атмосфера простору змінюється. У перші години світло заливає його, воно більш прохолодне, м’яке, а до обіду трохи теплішає і поступово проявляє акцентні плями на столах. Увечері світло стає більш драматичним, без ефекту заливання, з контрастними акцентами.

Один із головних елементів локації — живе дерево — доповнили світлом, створивши характерні тіні від крони на стелі. Заради цього розробили кастомні світильники, оскільки стандартних рішень було недостатньо. У результаті світлові плями виходять різного розміру — від широких до вузьких, що висвітлюють столики з висоти другого поверху.

Львівський муніципальний центр мистецтва, студія Replus Bureau

Центр знаходиться в неоготичній будівлі XIX століття на вулиці Стефаника. Тут є виставкові зали, лекторій та місця для роботи і відпочинку, медіатека з вініловим програвачем і книгами, кухня-кав’ярня.

Архітектори хотіли максимально зберегти автентичні деталі старої будівлі. Під обробкою ХХ століття вони знайшли оригінальні розписи стель і стін, разом із художницею-реставраторкою Іриною Гірною їх розчистили і покрили спеціальними засобами для кращого збереження. Стіни розчистили і в під’їзді перед входом до галереї: тут теж виявили розписи, які згодом планують відреставрувати.

Третина простору центру — галерея з білими стінами. Раніше на підлозі була австрійська плитка, але від неї нічого не залишилося, і дизайнери вирішили зробити популярне у кінці XIX століття терраццо — підлогу зі шліфованого бетону з вкрапленнями мармурової крихти. Кухню прикрашають старі планшети для уроків хореографії, знайдені керівницею арт-центру серед сміття. Центр відповідає всім нормам інклюзивності: тут є правильні пандуси, туалети для людей з інвалідністю, позначення для тих, хто має вади зору.

Головний архітектор і співзасновник студії Дмитро Сорокевич розповів у коментарі Bird in Flight, що найскладніше у проєкті було працювати з підрядниками, яких обирали не за якість, а за тендером за найнижчу вартість, оскільки проєкт реалізовувала міськрада Львова за бюджетні гроші. У результаті архітекторам доводилося вмовляти будівельників зробити свою роботу добре.

Освітлення фасаду Saga City Space, студія Expolight

Будівля знаходиться в історичному середовищі, тому метою студії було вписати нову споруду в існуючу забудову в тому числі й завдяки збалансованому освітленню. Яскравість відповідних джерел світла використовують не більше ніж на 40%, а з настанням темряви приглушують ще сильніше.

Щоб освітлення було комфортним як для тих, хто знаходиться всередині будівлі, так і для перехожих, студія застосувала елементи, що блокують світло, налаштовувала кут напрямку світіння, підбирала ступінь яскравості та віддаленості світильників від фасаду.

Для цегляного ажурного фасаду розробили спеціальну схему освітлення з різною плановістю. М’яке приглушене світло наповнює фасад зсередини, а його ажурна частина виходить на передній план завдяки ковзному зовнішньому підсвічуванню. Ритм внутрішніх віконних прорізів не збігається з ритмом зовнішніх, тому приховані елементи також проявили світлом.

Тату-студія «6:19» у Києві, студія balbek bureau

Тату-студія знаходиться на першому поверсі житлового будинку на Подолі, заснувала її художниця і тату-артистка Уляна Нешеєва. Згідно із задумом, салон повинен був нагадувати майстерню або галерею сучасного мистецтва, тому простір зробили відкритим, зосередивши увагу на кожному предметі інтер’єру. У студії майже немає дверей, всі приміщення об’єднані. Ефекту відкритого планування вдалося досягти також завдяки круглому отвору у стіні, крізь який можна побачити основний зал. Для цього приміщення обрали мінімалістичні кушетки чорного кольору, а для кімнати відпочинку — вінтажні чорні крісла з хромованого металу, створені дизайнером Маром Стамом.

У інтер’єрі також є меблі українських дизайнерів і арт-об’єкти. Стіл неправильної форми біля входу важить більше 800 кілограмів, його зробили вручну. Він замінює ресепшен і робоче місце майстрів. Крім того, спеціально для студії створили конструкцію з металевих тросів, на якій можна розміщувати вішаки для одягу.

Уже під час ремонту з’ясувалося, що всі перегородки між кімнатами — з цегли та піноблоку і зашиті гіпсокартоном. Цю багатошаровість вирішили залишити і показати вже в готовому інтер’єрі.

Guculiya. TINI українського бренду Hochu-rayu design bureau

Натхненням для колекції текстилю та кераміки Guculiya послужила традиція гончарства, практично втрачена після приходу радянської влади. Цей проєкт увійшов до лонг-листа у категорії «Дизайн предметів домашнього вжитку». Технологія чорної кераміки полягає у випіканні в печі з дровами: дим проникає у глину і створює ефект чорного кольору. Увесь процес від виготовлення виробу до випічки виконують так, як це було 100 років тому.

У проєкті поєднані сучасні мінімалістичні форми з елементами давньої символіки та традиційного ремесла. Кожен виріб, виконаний у такій техніці, унікальний.

Дизайн скатертини розробляли з використанням давньої української символіки Гуцульщини. В орнаментиці стилізовані та переосмислені символи дерева життя і солярна символіка. При виробництві використані натуральні матеріали — льон і вовна. Автори колекції вручну фарбували тканину, розписували і вишивали роботи.

Студія Yakusha Design / FAINA Design

Український бренд FAINA, заснований архітекторкою та дизайнеркою Вікторією Якушею, увійшов до лонг-листа Dezeen Awards як одне із найкращих молодих дизайн-бюро. У колекції бренду представлені меблі, декор та світильники з натуральних матеріалів — глини, дерева, лози, — створені у стилі живого мінімалізму. У своїх роботах FAINA звертається до української культури, древніх символів і традицій, а також підтримує автентичні ремесла. Скульптурний торшер Soniah виготовлений із біорозкладного матеріалу ztista за допомогою техніки валькування, яку використовували для хат-мазанок.