Архітектура

Велике російське руйнівництво: Архітектурні пам’ятки, пошкоджені війною

Російська армія три тижні обстрілює українські міста. За офіційними даними, лише в Харкові пошкоджено більше 600 будівель. У Маріуполі зруйновано чи пошкоджено 90% усіх споруд. Розповідаємо, які пам’ятки архітектури та культурні заклади постраждали й як саме.

Підрахувати, скільки пам’яток архітектури постраждало за три тижні війни в Україні, зараз неможливо. Обстріл міст триває, тому зробити опис зруйнованих об’єктів або перевірити правдивість інформації, що спливає в мережі, не вдасться.

Міністерство культури України почало збирати свідчення злочинів російських військ проти української культурної спадщини. Для цього чиновники створили платформу, на яку кожен охочий може завантажити фотографії зруйнованих об’єктів. Станом на 17 березня на цьому ресурсі є інформація про 67 випадків пошкодження пам’яток, але, швидше за все, їх набагато більше.

Bird in Flight розповідає про будинки, пошкодження яких, на жаль, уже підтвердилося. Але більшість таких будівель, на щастя, все ще можна відновити.

Бібліотеки

Обласна юнацька бібліотека в Чернігові. Пошкоджена обстрілами 11 березня. Частково зруйновані дах, вікна, інтер’єри. Будівля в неоготичному стилі була зведена наприкінці ХІХ сторіччя. У ній знаходилися приміщення сиротинцю, Музей старожитностей Василя Тарновського, де зберігалися предмети доби козацтва та особисті речі Тараса Шевченка. З 1978 року тут розміщувалася бібліотека.


Державна наукова бібліотека імені Короленка в Харкові. Пам’ятка історії, архітектури та містобудування, зведена в 1899—1901 роках за проєктом відомого архітектора Олексія Бекетова. 13 березня внаслідок обстрілів у ній були вибиті вікна, пошкоджений фасад та інтер’єри.

Театри та концертні зали

Колишній кінотеатр імені Щорса в Чернігові. Збудований у 1935—1947 роках. Пам’ятка архітектури була серйозно пошкоджена 27 лютого, коли в неї влучила ракета.

02_chernihiv_kinoteatr_1_vinogradov_wikimedia_commons
Кінотеатр до початку війни. Фото: Віноградов / Wikimedia Commons
02_chernihiv_kinoteatr_1
02_chernihiv_kinoteatr_0
02_chernihiv_kinoteatr_

Дніпровський будинок органної та камерної музики (він же Брянська церква). Це пам’ятка архітектури національного значення, збудована на початку ХХ сторіччя. Постраждала внаслідок обстрілів Дніпра 11 березня: в її стіни й вікна влучили осколки снаряду.

03_brianka_
Органний зал у Дніпрі потребував реставрації ще до війни
03_brianka
Після вибуху в будівлі пошкоджені стіни й вибиті шибки

Харківський національний театр опери та балету: судячи з фотографій, тримальні конструкції будівлі не зазнали руйнувань — лише скло у вікнах і дверях. Був пошкоджений 12 березня.

05_Depositphotos_pavlo_dorogoyL
Фото: Depositphotos / Павло Дорогой
05_khnatob (3)
05_khnatob (2)
05_khnatob (1)

Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі, де переховувалися понад тисячу людей. Театр збудували в 1956—1960 роках, він є пам’яткою архітектури, історії та монументального мистецтва — і тепер повністю зруйнований. 16 березня в нього влучила бомба.

Театр у Маріуполі до війни. Фото: Wikimedia Commons

Музеї

Історико-краєзнавчий музей у селі Іванків на Київщині — тут, зокрема, зберігалися роботи художниці Марії Примаченко. Споруда не є пам’яткою архітектури, але має довгу історію: була зведена у ХІХ сторіччі, за радянських часів її перебудовували. 27 лютого згоріла разом із частиною експонатів.

07_serhii_bakhin_facebook_vlada_lytovchenko
Музей до війни. Фото: Сергій Бахін
07_телеграм_комітет_гуманітарної_та_інформполітики

Будівля манежу-стайні та замок музею-заповідника «Садиба Попова» у Василівці Запорізької області. Комплекс був збудований у ХІХ сторіччі в мавританському, неоготичному та неороманському стилях. 7 березня були пошкоджені стіни музею. 13 березня російські військові пограбували установу та розбили частину вікон — вкрали навіть мармурові унітази.

08_sadyba (2)
08_sadyba (3)
08_sadyba (1)
08_sadyba (4)

Харківський художній музей. Там пошкоджено фасад, вікна й вітражі. Дирекція каже, що експонати вціліли, але будівлю потрібно терміново ізолювати від вуличного повітря, яке може їх зруйнувати.


Краєзнавчий музей в Охтирці, Сумська область. 9 березня під час обстрілів у ньому були вибиті вікна, зруйнований дах та понівечені стіни. Музей розміщувався у двоповерховому маєтку початку ХХ сторіччя.

Інші пам’ятки архітектури

Будинок рад у Харкові (Обласна державна адміністрація). Збудований у 1954 році, є прикладом сталінського ампіру. 1 березня ударом ракети «Калібр» були вибиті вікна, зруйнована частина поверхів та дах.

Фото: Павло Дорогой

Фасади, покрівля й інтер’єри Будинку Наркомпраці, зведеного у 1925 році, були пошкоджені 2 березня — тут розташовується економічний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Фото: Павло Дорогой

Палац праці та Харківська міська рада на майдані Конституції в Харкові. Перша споруда була зведена у 1916 році в неокласичному стилі як прибутковий будинок Всеросійської страхової спільноти «Росія». Друга — у стилі сталінського ампіру.

13_павло_бабешко (1)
Палац праці. Фото: Павло Бабешко
13_павло_бабешко (2)
Палац праці. Фото: Павло Бабешко
13_павло_бабешко (3)
Палац праці, на задньому плані Харківська міська рада. Фото: Павло Бабешко

Будівля на вулиці Свободи, 8, у Харкові. Була зведена 1911 року. Зруйнована 14 березня разом з оригінальним оздобленням під’їзду у стилі модерн.

14_ivan_ponomarenko_6
Будівля на Свободи, 8, до руйнування. Фото: Іван Пономаренко
14_ivan_ponomarenko
Будівля на Свободи, 8, до руйнування. Фото: Іван Пономаренко
14_ivan_ponomarenko_5
Відреставрований під’їзд будівлі на Свободи, 8, до руйнування. Фото: Іван Пономаренко
14_ivan_ponomarenko_2
Відреставрований під’їзд будівлі на Свободи, 8, до руйнування. Фото: Іван Пономаренко
14_ivan_ponomarenko_4
Відреставрований під’їзд будівлі на Свободи, 8, до руйнування. Фото: Іван Пономаренко
14_ivan_ponomarenko_3
Відреставрований під’їзд будівлі на Свободи, 8, до руйнування. Фото: Іван Пономаренко
14_kharkiv_alex_lourie_art_nouveau
Зруйнований під’їзд. Фото: Alex Lourie

Будинок «Слово», Харків. Зведений у 1926—1927 роках на замовлення групи письменників, серед яких був Остап Вишня, за проєктом Михайла Дашкевича. Споруда має риси і модерну, і конструктивізму та є пам’яткою історії, архітектури й містобудування. Багатьох письменників — мешканців і гостей сорока квартир будинку — було репресовано в 1930-х роках: Михайла Ялового, Івана Багряного, Леся Курбаса та інших (згодом вони стали відомі як Розстріляне відродження). Пошкоджений 7 березня.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Будинок «Слово» до війни. Фото: Wikimedia Commons
15_slovo
Пошкоджені стіни й вікна будинку

Київська телевежа. Збудована у 1973 році за проєктом інженера Віталія Шимановського без підйомних кранів. 385-метрова конструкція і досі лишається найвищою спорудою України. 1 березня російські війська обстріляли вежу, пошкодивши апаратну й трансформаторну підстанцію. Під обстріл також потрапив Меморіал Голокосту «Бабин Яр», який знаходиться поряд.

Київська телевежа. Фото: Wikimedia Commons
Обстріл вежі 1 березня

Релігійні будівлі

Обстріли пошкодили щонайменше 28 релігійних будівель. Серед них Святогірська лавра, дерев’яна Георгіївська церква ХІХ сторіччя в селі Заворичі Київської області, храм Казанської ікони Божої Матері ХІХ сторіччя у Чернігові, Свято-Успенський собор XVIII—XIX сторіччя в Харкові.

7 березня прямим влучанням снаряду повністю зруйнована пам’ятка архітектури національного значення на Житомирщині — дерев’яна православна церква Різдва Пресвятої Богородиці. Вона була збудована в 1862 році.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці до руйнування. Фото: Wikimedia Commons


Фото на обкладинці: Павло Бабешко
Усі фото, якщо не вказано інше: culturecrimes.mkip.gov.ua

Нове та Найкраще

842

31

347
528

Більше матеріалів