Грабунок серед білого дня: Як податок XVII століття досі впливає на архітектуру

— Я почав фотографувати закладені цеглою вікна просто тому, що мені подобалася їхня естетика, а потім виявилося, що їх замурували в Георгіанську епоху, щоб уникнути податку на вікна. Тож у цьому проєкті я вивчав, наскільки важливе світло і повітря у житлових просторах.

Запроваджений у Великій Британії в 1696 році і скасований у 1851-му, податок на вікна встановлював, що чим більше вікон у будинку, тим більше його власник повинен платити. Це різновид податку на доходи — в Англії XVII століття піддані були не готові прийняти податок на доходи, тому що сприймали розголошення суми їхніх статків як втручання у приватне життя. Вважалося, що кількість вікон пропорційна розміру і, відповідно, вартості житла.

Таким чином, усі власники будівель, в яких було більше десяти вікон, сплачували підвищені податки, тому багато хто закладав вікна цеглою. Цей закон найсильніше вплинув на бідних жителів міст, які часто орендували квартиру у прибутковому будинку. Господарі замуровували вікна у своїх наймачів, позбавляючи їх єдиного джерела світла і повітря.

У 1766-му податок став поширюватися на будинки з сімома і більше вікнами — того ж року кількість таких будівель у Великій Британії зменшилася на дві третини. Також змінювали планування: в Единбурзі з’явилося багато будинків, де всі спальні на третьому поверсі від самого початку не мали вікон. Часто їх закладали цеглою вже під час будівництва, щоб потім у господаря за бажання була можливість розібрати їх.

Чарльз Діккенс часто висловлювався про цей податок, кажучи, що бідні, які не можуть собі дозволити сплатити його, обмежені у найбільш необхідних речах у житті. Адам Сміт писав, що хоча податок був відносно нешкідливим, адже податковому інспектору не потрібно було навіть заходити до будинку, він усе одно непропорційно сильно позначився на бідняках.

Вважають, що нестача вентиляції та світла вплинула на здоров’я англійців, підвищивши рівень захворюваності і смертності. Податок багато критикували, зокрема лікарі, які спостерігали його вплив на самопочуття людей. Є думка, що приказка «грабунок серед білого дня» — daylight robbery — з’явилася через цей податок, але підтверджень тому немає. Подібний збір існував і у Франції з 1798 по 1926 рік. Він був запроваджений Наполеоном і називався податком на двері та вікна.

Замуровані вікна — коли буквально була виставлена ​​ціна на світло та повітря — особливо резонують із життям під час локдаунів. Цього року вікна були джерелом гарного самопочуття, вони давали всім сонце, свіже повітря і можливість взаємодіяти з навколишнім світом. Проєкт не тільки документує візуальні форми і структури, створені в минулому, але і сприяє роздумам про джерела світла і повітря, якими ми забезпечуємо свої простори сьогодні.

Мене захоплює протиставлення між тим, як можна насолоджуватися естетикою і ритмом закладених цеглою вікон і в той же час розуміти, що за ними стоїть історія людей, у яких відібрали світло. Сподіваюся, у мене вийшло створити фотографію, що дозволяє побачити цей парадокс. Мені здається, проєкт про податок на вікна дуже своєчасний — саме зараз світло і свіже повітря важливі як ніколи.