Україна купила першу партію вакцини від коронавірусу. Розповідаємо, що відомо про розробку власної
Чи варто було взагалі затівати історію з вакциною — хіба в Україні її можливо створити?
Виготовлення в Україні можливе. У країні є підприємства, які могли б приймати складові з-за кордону і вже тут із них створювати вакцину. Так, українська фармацевтична компанія «Лекхім» заявила, що у 2022 році планує почати виробництво вакцини від коронавірусу, розробленої китайською компанією Sinovac Biotech.
З самої розробкою справи складніші. Виробляти вакцину тільки для місцевого ринку нерентабельно: потрібно багато часу, щоб окупилися інвестиції. Вийти з українською вакциною на європейський ринок малоймовірно через велику конкуренцію.
До всього іншого для створення вакцини проти SARS-CoV-2 в Україні немає лабораторій необхідного, четвертого рівня захисту. Законодавство України забороняє ввозити з-за кордону трансгенних тварин, а тільки на таких можна тестувати вакцину, тому що вони сприйнятливі до людських хвороб.
І все ж українські вчені взялися за розробку вакцини. Хто нею займається?
Одразу дві не пов’язані одна з одною групи. Грант на створення вакцини від Національного фонду досліджень отримав львівський Інститут біології клітини НАН України: майже 10 мільйонів гривень на два роки. Андрій Сибірний, директор інституту, розповів Bird in Flight, що перші гроші надійшли лише два місяці тому. Тож команда Сибірного почне випробування на тваринах лише в кінці цього року.
До другої групи вчених входять професор з Інституту мікробіології і вірусології імені Заболотного, доктор біологічних наук
Саме про прототип вакцини цієї групи говорили восени. Досліди на тваринах допомогла провести турецька компанія Türklab, усе пройшло вдало — у піддослідних виробилися антитіла. З живою культурою вірусу працювали в американських лабораторіях. У підсумку в жовтні міністр охорони здоров’я Максим Степанов разом із вченими представив президенту результати доклінічної фази досліджень. Виготовлення вакцини, за словами міністра, обійшлося б державі приблизно у 100-150 мільйонів гривень. Але незабаром просування препарату зійшло нанівець, і Фаворов каже, що «Діапроф-Мед» так і не отримала гроші на подальшу розробку.
Усі попередні етапи досліджень «Діапроф-Мед» і DiaPrep System Inc. провели за власні кошти. Але приступити до третьої фази клінічних випробувань неможливо без виробництва 100 тисяч доз готової вакцини, зазначає Фаворов. Тож доки на це не знайдуться гроші, дослідження поставлені на паузу.
Співак, який представляє групу, є також головою наглядової ради підприємства «Діапроф-Мед»
Навіщо продовжувати працювати над українською вакциною, коли вже є готова?
По-перше, через різницю в ціні. Минулого тижня народна депутатка Олександра Устинова з «Голосу» розповіла, що МОЗ зірвало купівлю вакцини від Інституту сироватки Індії (Serum Institute of India) по $3 за дозу і уклало договір з китайською компанією Sinovac Biotech, чия вакцина коштує в шість разів дорожче. Андрій Сибірний із львівського Інституту біології клітини говорить, що їхня вакцина була б на порядок дешевше за вже існуючі аналоги.
По-друге, вітчизняний препарат став би проривом для української науки, навіть якщо з’явився б тільки в кінці 2021 року. «Вакцинація буде проходити постійно, тому країна повинна мати відпрацьовану можливість виробляти власну вакцину», — зазначає Сибірний. До слова, вітчизняна вакцина є не тільки в європейських країн, але навіть у Казахстану (хоча проводити щеплення населення будуть усе ж російською вакциною від коронавірусу «Супутник V»), а Олександр Лукашенко у грудні говорив, що Білорусь також може зайнятися виробництвом власного препарату. «Це нормальна практика, — вважає глава Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій, — коли держава інвестує у виробника і сподівається на повернення цих інвестицій».
По-третє, вітчизняна вакцина може мати додаткові можливості. Михайло Фаворов стверджує, що прототип українського препарату в порівнянні з Moderna і Pfizer має більш тривалий імунний ефект і захищає від різних коронавірусів.
Які зараз проблеми з розробкою вітчизняної вакцини?
Через заборону на ввезення трансгенних тварин до України Андрієві Сибірному, як і Михайлу Фаворову, доводиться шукати способи провести дослідження за кордоном (Сибірний домовився про це з колегами з польського Гданська). Але в такому випадку вакцину вже не можна буде вважати тільки українською.
Інфекціоніст Федір Лапій каже, що у випадку з прототипом української вакцини йдеться лише про антиген. Але до складу готової вакцини входять також стабілізатори та консерванти, тому що вона повинна мати термін придатності близько двох років. Отже, знадобиться час ще й на те, щоб знайти оптимальний варіант для її зберігання. Наприклад, вакцина Pfizer повинна зберігатися при дуже низькій температурі, в тому числі під час транспортування. Киргизстану навіть довелося відмовитися від цього препарату через відсутність умов для його зберігання. Коли закінчаться дослідження і почнеться виготовлення української вакцини, каже Лапій, світовий ринок буде наповнений вакцинами з доведеною ефективністю.
Крім того, невідомо, з якого фонду буде виділений обіцяний президентом мільйон доларів. Bird in Flight не отримав відповіді від Офісу президента, а в МОЗ відповіли, що міністерство не контролює процес створення вакцини, оскільки не є замовником. МОЗ належить тільки сертифікувати українську вакцину, якщо її виробництво буде запущено. Утім, українські вчені і не сподіваються на цей бонус: Андрій Сибірний називає обіцяний президентом мільйон усього лише рекламою.
