Секс, наркотики та розіграш нирки: Як Барт де Грааф змінив правила розважальних шоу

Барт де Грааф народився 16 квітня 1967 року в місті Гарлем на заході Нідерландів. У дев’ятирічному віці його збила машина. У результаті нещасного випадку хлопчик заразився вірусом, що спричинив ниркову недостатність та зупинку росту на відмітці 152 сантиметри. Його голос назавжди лишився високим, як у підлітка. У школі юнака не ображали — директор особисто пояснював однокласникам де Граафа, чому той не росте.

Попри хронічний біль де Грааф був активним та любив розважати людей. Коли хлопцю було дев’ятнадцять, його запросили зіграти у мюзиклі, а згодом і у театрі. Хвороба не завадила юнакові пробитися в рекламу і врешті-решт стати ведучим дитячого шоу.

У тридцять де Граафу пересадили нирку. Це дозволило кілька років вести нормальне життя без додаткових операцій. Саме тоді ведучий захотів надолужити втрачену у лікарнях юність: він купив «порше» та заснував власну телерадіокомпанію.

«Телепузики» для дорослих і сталкінг

Так у 1997 році в Нідерландах з’явилася телерадіокомпанія BNN (Barts News Network). Одним із перших проєктів платформи стала пародія на дитячий серіал «Телепузики» від BBC. Де Грааф назвав шоу Teringtubbies (tering — сленгова назва туберкульозу у нідерландській).

Герої програми виглядали як телепузики, от тільки замість ігор імітували на камеру секс, курили марихуану і нюхали кокаїн, публічно випорожнювалися та билися між собою. Одного з них зіграв сам де Грааф.

Герої програми виглядали як телепузики, от тільки замість ігор імітували на камеру секс, курили марихуану і нюхали кокаїн.

У Нідерландах вісім епізодів Teringtubbies подивилися понад мільйон людей. Але BBC пародію не оцінила та вимагала закрити серіал. Де Грааф був задоволений результатом, адже завжди хотів шокувати, а зовнішність використовував, щоб роззброїти опонентів, — хто злитиметься на кумедного коротуна?

Цей фактор він застосовував у нових програмах. В одній сам де Грааф брав інтерв’ю у зірок і питав, заради чого вони ладні встати посеред ночі. Після цього без попередження телефонував гостям опівночі та пропонував виконати бажання, яке вони озвучили в ефірі. Наприклад, зайнятися дайвінгом чи заспівати в караоке. Хтось був приємно здивований, хтось дратувався.

У іншій програмі, під назвою «Сталк-шоу», де Грааф таємно слідкував за нідерландськими знаменитостями протягом дня, а інколи й тижня, готував для героїв сюрпризи, без дозволу знімав на камеру та зненацька приходив до них у гості.

В одному з відео ведучий у прямому ефірі розбив вікно автозаправки і сам викликав поліцію, щоб зафіксувати злочин. Але замість покарання просто мило поспілкувався з правоохоронцями.

Шоу BNN були орієнтовані на аудиторію у віці від 15 до 25 років і наприкінці 1990-х стали настільки успішними, що спричинили серйозну дискусію на рівні держави про необхідний для молоді контент. Виявилося, що навіть Teringtubbies здатні порушити серйозні питання. «Творці телепузиків зробили дворічних дітей залежними від телебачення, і нам це не подобалося», — казав тоді співавтор пародійного шоу Ап Ван дер Мейлен.

У Нідерландах у BNN не було заборон та обмежень, тож команда могла мислити масштабно, створюючи як комедійні програми, так і серйозні документальні фільми, орієнтовані на молоду аудиторію, наприклад, про конфлікт у Північній Ірландії.

Змагання за нирку у прямому ефірі

У 1999-му здоров’я Барта де Граафа різко погіршилося через відторгнення нирки. Ведучий захворів на рак та перитоніт і за три роки помер, однак історія BNN на цьому не закінчилася.

Черговим проєктом телекомпанії стало шоу «Коли та ковтай», що виходило з 2005 до 2018 року, — учасники програми тестували секс-іграшки та пробували різні наркотичні речовини, аналізуючи їхній вплив на організм.

У 2007 році в пам’ять про Барта де Граафа BNN випустила найвідоміший проєкт компанії — Big Donor Show. У рамках програми троє людей, що потребують пересадки нирки, мали боротися за донорський орган та довести, чому саме вони варті шансу на життя. Кожен із учасників намагався переконати 37-річну Лізу, яка помирала від пухлини мозку, зробити вибір на його користь.

Про героїв шоу на камеру розповідали їхні друзі та родичі, а Ліза ставила їм особисті питання, наприклад «Чи погодилися б ви прийняти нирку від серійного вбивці?». В останньому раунді вони мали лише 30 секунд на вирішальний виступ. Глядачі відправляли СМС, щоб підтримати улюбленого учасника.

Формат програми викликав хвилю критики на адресу BNN — компанію засуджували за відсутність емпатії та хайп на болючій темі. Лише після того, як вибув перший учасник, команда розповіла правду про Big Donor Show. Роль Лізи зіграла професійна акторка, життю якої нічого не загрожувало, а от герої програми справді потребували трансплантації нирки. «Ми хотіли зробити заяву. Це спрацювало. За останні сім днів було більше дискусій про донорство органів, ніж за останні сім років», — підкреслив голова BNN Лоренс Дрілліч.

Виявилося, що шоу створили, аби обговорити недосконалість системи донорства в Нідерландах. На момент виходу програми пацієнти чекали на трансплантацію в середньому по 4,5 року, і цей час для багатьох ставав вирішальним. Засновник BNN Барт де Грааф 13 років очікував на пересадку нирки, але операцію провели занадто пізно: організм ведучого був настільки ослабленим, що він не зміг прожити більше 5 років.

BNN проіснувала до 2014-го, а потім об’єдналася з радіостанцією Vara і утворила BNNVARA. Зараз телерадіомовна мережа робить традиційні передачі про культуру та політику.

Після смерті Барта де Граафа в Нідерландах створили фонд на його честь: він залучає компанії до підтримки молодих людей з інвалідністю, які хочуть стати підприємцями та відкрити власний бізнес. В організації їх називають біккелями (нідерландською bikkel), що буквально означає «міцна людина», — саме таке прізвисько отримав за життя ведучий за свою непохитність і амбіційність. У фонді впевнені, що це найкращий спосіб вшанувати його пам’ять.

Фото: Koen Suyk / ANP / ANP via AFP