Стресовий розлад і думки про суїцид: Як ковід впливає на психіку

На шістнадцятий день хвороби ПЛР-тест Даші Богомоленко з Одеси показує, що вірусу в організмі вже немає, але симптоми все не зникають: до звичної слабкості додалися тахікардія та панічні атаки. «Я не можу сконцентруватися на роботі, через що стала дуже дратівливою. У звичайному стані я не така», — каже Даша.

Слабкість після вірусних хвороб — явище звичне. Але деякі лікарі вважають, що у випадку з коронавірусом можна навіть говорити про «постковідний синдром»: коли і після одужання симптоми зберігаються або з’являються нові. Незважаючи на великий обсяг клінічних даних, учені поки що не можуть пояснити всю симптоматику ковіду. Проте деякі факти вже відомі.

Чи впливає коронавірус на мозок?

Про те, що SARS-CoV-2 впливає на мозок опосередковано, кажуть ще з початку пандемії. Найсильніше через вірус страждають легені: він пошкоджує в них альвеоли — бульбашки, які відповідають за газообмін з легеневими капілярами і наповнюють кров киснем. Зниження рівня кисню в крові у свою чергу і може призвести до гіпоксії мозку, через що у кращому випадку буде боліти голова. При середній формі ковіду можуть виникати порушення свідомості та мислення, а при найбільш несприятливому сценарії — судоми й кома.

Пізніше лікарі зійшлися на тому, що вірус здатний навіть проникати в мозок. У деяких хворих на ковід діагностували вірусний менінгіт, у інших SARS-CoV-2 знаходили у спинномозковій рідині. Так може відбуватися тому, що через схожість вірусу з клітинами нервової системи організм не розпізнає його як чужорідний об’єкт і не дає команду його знищити.

Потрапивши до нервової системи, вірус може призвести до пошкодження кори головного мозку, і наслідки будуть різними. Наприклад, британські неврологи вказували на те, що SARS-CoV-2 здатний викликати психоз. За даними ж бразильських медиків, він може стати причиною хвороби Альцгеймера і хвороби Паркінсона. Утім, деякі вчені вважають, що неврологічні симптоми зустрічаються нечасто, тому не варто сильно переживати ще і з цього приводу.

Чи позначається ковід на психічному здоров’ї?

Це ймовірно. Але чи спричинені психологічні наслідки після одужання самим вірусом або це реакція психіки на власне факт захворювання — поки незрозуміло.

Нещодавно дослідники проаналізували історії хвороби майже 70 мільйонів чоловік, серед яких було близько 100 тисяч з коронавірусом. З’ясувалося, що приблизно 20% пацієнтів, у яких виявили ковід, протягом наступних трьох місяців ставлять психіатричний діагноз, причому приблизно 5% із них — уперше.

В іншому дослідженні аналізували психічні наслідки респіраторних захворювань, викликаних вірусами SARS-CoV (епідемія в Китаї у 2003 році) і MERS-CoV (близькосхідний респіраторний синдром). Аналіз 1 963 наукових матеріалів на цю тему показав, що у близько третини пацієнтів під час хвороби був пригнічений стан, вони відчували тривогу, ще близько 20% страждали на безсоння.

Але результати цих двох досліджень учені інтерпретують з обережністю, припускаючи, що причиною психічних порушень міг бути і не вірус, а все ж стресова реакція на саму хворобу і лікування.

Постковідні розлади здатні підштовхнути до самогубства?

Подібних випадків не багато, але вони були. Наприклад, наприкінці вересня двоє пацієнтів Київської міської клінічної лікарні № 4 покінчили життя самогубством, викинувшись із вікна. Через місяць в Олександрівській лікарні столиці з різницею в пару днів вчинили суїцид ще два пацієнти. Приблизно в той же час наклав на себе руки харківський педіатр Олег Басілайшвілі, у якого декількома тижнями раніше виявили ковід.

Згідно з даними видання The Economist, у серпні кількість самогубств в Японії збільшилася на 15%. Незважаючи на ці тривожні повідомлення, говорити про зростання числа суїцидів через ковід поки зарано. Подібна статистика зазвичай з’являється з затримкою на рік, тому точні цифри ми будемо знати тільки у 2021-му.

Говорити про зростання числа суїцидів через ковід поки зарано: повна статистика з’явиться тільки в 2021-му.

Іноді експерти все ж будують невтішні прогнози на основі інформації про самогубства під час минулих епідемій. Наприклад, у 2003 році під час спалаху гострого респіраторного синдрому кількість самогубств серед людей старше 60 років зросла на 30%. Але переносити ці дані на нинішню ситуацію некоректно.

А думки про смерть можуть бути симптомом ковіду?

Швидше це симптом депресивного стану або депресії, які можуть виникати після перенесеної хвороби. Але з’являються такі думки не у всіх, а тільки у 20% тих, хто перехворів на ковід.

І навіть якщо ви не перенесли захворювання, але відчуваєте пригніченість, це нормально. Причин достатньо: побоювання за здоров’я близьких, відсутність звичних розваг, тривала самоізоляція. За словами психіатра Олени Тараненко, за останні тижні кількість проведених нею консультацій зросла втричі. Серед причин звернення зустрічаються тривожність, безсоння, перепади настрою. Жінки часто скаржаться на плаксивість, чоловіки — на суїцидальні думки. Тараненко зазначає, що звернення почастішали з початком другої хвилі коронавірусу.

«Якщо під час першого карантину люди раділи можливості попрацювати вдома, то зараз, коли коронавірус торкнувся їх близьких, вони не справляються зі стресом. Дається взнаки і погода: коли на вулиці холодно, особливо не погуляєш», — пояснює вона. Якщо апатія триває більше двох тижнів, краще звернутися за консультацією до фахівця — психіатра або психолога.

Ковід посилює психічні хвороби?

Досліджень впливу SARS-CoV-2 на перебіг психічних захворювань нам знайти не вдалося. Утім, російський психіатр Дмитро Менделевич вважає, що очікувати на сплеск психозів під час пандемії не варто. Тараненко також зазначає, що пацієнти з шизофренією, які заразилися ковідом, переносять інфікування без особливих наслідків. У декого навіть спостерігалося зменшення психотичних симптомів. «Так завжди буває: під час соматичного захворювання психічна симптоматика тимчасово йде на спад. Організм кидає сили на боротьбу з вірусом. Коли хвороба проходить, симптоми шизофренії повертаються», — каже психіатр.

Після ковіду може розвинутися посттравматичний стресовий розлад?

Так, як і після будь-якої іншої хвороби.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) проявляється у людей, які пережили небезпечну для життя ситуацію: автокатастрофу, пограбування, теракт. Але ПСТР може виникати і в разі не такої гострої загрози, наприклад після хірургічної операції або хвороби. Головна умова — відчуття безпорадності. З огляду на швидкоплинність і мінливість симптомів ковіду, він цілком може стати причиною стресового розладу.

Повноцінної статистики про ПТСР у результаті коронавірусу поки немає, але ймовірність виникнення розладу після легкої та середньої форми хвороби невисока: за деякими даними, його спостерігають тільки у 10-12% тих, хто переніс ковід. У зоні ризику жінки (згідно зі статистикою, вони страждають на цей розлад у чотири рази частіше, ніж чоловіки), люди, які вже пережили подію з травматичними наслідками, а також пацієнти з психіатричним діагнозом.

Повноцінної статистики про ПТСР у результаті коронавірусу поки немає, але ймовірність виникнення розладу після легкої та середньої форми хвороби невисока.

При цьому високий ризик виникнення ПТСР у пацієнтів, які потрапили до відділення інтенсивної терапії. Існує навіть синдром «після інтенсивної терапії», або ПІТ-синдром, який може проявлятися у трьох сферах: фізичній (м’язова слабкість, а у тих, хто був підключений до ШВЛ, — проблеми з легенями), когнітивній (зниження уваги і погіршення пам’яті) та психічній (тривожні розлади, депресії).

Як зрозуміти, що у мене ПТСР?

За словами психолога Володимира Волошина, ПТСР має двадцять симптомів, але діагностувати його можна за п’ятьма основними: підвищена тривожність, безсоння, перепади настрою, пригніченість і замкненість. Однак важливо пам’ятати, що ПТРС здатний діагностувати тільки психіатр. І якщо у вас або ваших близьких, які перехворіли на ковід, пригніченість і перепади настрою тривають більше двох тижнів, потрібно звернутися до фахівця.

Як зазначає доктор психологічних наук Віталій Климчук, людині у пригніченому стані може здаватися, що вона нічого не варта та їй ніхто не може допомогти. «Якщо ви помітили пригніченість, потрібно силою змусити себе звернутися до фахівця. Якщо у пригніченому стані перебуває хтось із ваших близьких, його потрібно умовити зв’язатися з психологом», — пояснює Климчук.

Безкоштовну консультацію фахівця сьогодні можна отримати онлайн. Наприклад, це можна зробити на платформі «Розкажи мені», яку влітку запустили МОЗ і Червоний Хрест України. Або через всеукраїнську мережу безкоштовної психологічної допомоги. Про те, як підтримувати своє психологічне здоров’я під час пандемії та після перенесеного ковіду, можна прочитати на сайті Національної психологічної асоціації.

На обкладинці: Лікар Хосе Енріке Ортіс (праворуч) розмовляє з людиною, яка одужала від коронавірусу, в реабілітаційному центрі для пацієнтів з COVID-19 у польовому госпіталі міста Крема, Італія. Фото: Patrick Hertzog / AFP