Світ

Життя антиваксера XIX століття — в картинках

Рух противників вакцинації існує стільки ж, скільки й самі вакцини. Коли наприкінці XVIII — на початку XIX століття пацієнтам почали прищеплювати коров’ячу віспу, щоб урятувати від більш небезпечної людської, багато хто боявся наслідків, більше довіряючи знахарям, а не лікарям. Віспу в результаті повністю викорінили, але карикатури, що відображають основні страхи антиваксерів, залишилися.

Натуральна віспа — тяжке захворювання з тривалою історією. Вважають, що воно виникло за тисячоліття до нашої ери в Північно-Східній Африці, а потім уже давньоєгипетські купці поширили його далі Індією. В останніх, до речі, навіть з’явилася богиня віспи — Маріатале, яка у гніві кинула золоте намисто в батька: там, де намистини торкалися шкіри, з’являлися виразки.

Віспа вразила Китай у IV столітті, а Корею — у VI. В Америку захворювання завезли іспанські та португальські конкістадори, що призвело до скорочення місцевого населення. Тоді це було ненавмисне, але пізніше віспа стала одним із перших прикладів біологічної зброї. Під час Франко-індіанської війни сер Джеффрі Амхерст, командувач британських військ у Північній Америці, запропонував викорінити індіанців, заражаючи їх віспою. Ще одним фактором, який сприяв поширенню вірусу в Північній та Південній Америці, була работоргівля, оскільки багато рабів прибули з регіонів Африки.

У Європі періодично траплялися спалахи віспи, у XIV столітті вони досягли рівня епідемії, яка у XV столітті поширилася і на Америку. Тоді хворобу лікували заклинаннями, талісманами, молитвами та ще сумнівнішими методами — одягали людину в червоне, щоб «виманити віспу назовні». Оскільки все це не працювало, у Німеччині навіть вигадали приказку Von Pocken und Liebe bleiben nur Wenige frei («Мало хто зможе уникнути віспи та кохання»).

І все-таки віспу вдалося повністю викорінити — 1980 року ВООЗ визнала перемогу над нею. У хвороби була висока смертність: від 20% до 60%, а серед немовлят ще вища — до 80% у Лондоні та 98% у Берліні наприкінці 1800-х років. Здолати недугу допомогла перша в історії вакцина.

Важливою точкою відліку для історії вакцинації стала практика варіоляції: здоровій людині прищеплювали гній із виразки хворого на віспу, щоб пацієнт переніс недугу в легкій формі та отримав імунітет. До певної міри це мало ефект, але все ж таки частина щеплених помирали від захворювання. У 1796 році лікар Едвард Дженнер зауважив, що у селянки Сари Нелмс, яка заразилася коров’ячою віспою, на руці з’явилося кілька пустул — при цьому на натуральну віспу жінка не захворіла. Тоді лікар узяв рідину з виразки пацієнтки та втер у подряпину на тілі 8-річного Джеймса Фіппса. У дитини трапилося лише легке нездужання. Після Дженнер щепив хлопчика вже натуральною віспою, але хвороба так і не розвинулася. Завдяки цьому експерименту і з’явилася та сама вакцина. Однак діяльність Дженнера породила дискусію (особливо серед консервативного духовенства) про те, що неправильно щепити коров’ячою хворобою людину.

У 1853 році у Великій Британії запровадили закон про обов’язкову вакцинацію всіх немовлят у перші три місяці життя. Батьків, які не наслідували цей приклад, штрафували або ув’язнювали. У відповідь люди створили Лігу проти вакцинації.

Масштабні антивакцинальні рухи існували не лише у Великій Британії, а й у США, Бразилії та Канаді. У великих містах щеплення було обов’язковим, тоді також діяли сертифікати про вакцинацію для відвідування шкіл, роботи, походів до театру та поїздок залізничним транспортом. Деякі антиваксери навіть підробляли сертифікати, а коли поліція замість документів почала перевіряти шрами від уколу — почали підробляти і їх. Противники щеплень заявляли, що гігієни буде достатньо, щоб захистити організм від інфекційних захворювань, і що нова наука лише завдасть шкоди здоров’ю та економіці. Листівки, брошури і газети рясніли картинками, де черепи, мутанти й інші страшні образи попереджали про небезпеку винаходу Дженнера. Ось деякі з них.

Гротескна процесія на ілюстрації анонімного автора, створеній близько 1800 року у Франції, відбиває недовіру до вакцинації. Зображення: Wellcome Collection
Ілюстрація британського карикатуриста Джеймса Гілрея, 1802 рік. На ній люди стоять у черзі за вакциною. З тих, хто вже щепився, буквально лізуть корови: з рота, з лоба та щік, зі штанів. Над прихильниками вакцинації висить картина із золотим телям. Карикатура відбиває найголовніший страх антиваксерів — перетворення на тварину. Тому подібні мутації стали поширеним елементом карикатур того часу, а також у принципі одним із головних аргументів противників щеплень. Зображення: The Trustees of the British Museum
Монстр вакцинації на карикатурі 1802 року. Медичні працівники годують його дітьми, тож лікарі та батьки виступають тут у ролі служителів культу хвороби. Ще в них є хвости і роги — антиваксери вважали, що у вакцинні розчини додають отруту гадюки, через яку вони й можуть вирости. Зображення: Wikimedia Commons
Брошура з цим зображенням була випущена 1805 року. На малюнку продемонстрували, як, на думку противників вакцини, вона діє: половина обличчя хлопчика стала червоною, опухлою. Люди боялися заразитися «хворобами звірів». Зображення: Wellcome Collection
Ілюстрація шотландського карикатуриста Ісаака Крукшенка 1808 року. У чорному костюмі з ножем — лікар Дженнер; компанія, що тікає з закривавленими ножами, — лікарі, які до винаходу вакцини з коров’ячої віспи лікували хворобу варіоляцією (прищеплюючи людині небезпечну натуральну віспу). Вони відкрито висловлюють своє невдоволення, оскільки новий метод боротьби із захворюванням позбавляє їх заробітку. Але жінка в кутку каже, що краще хвороба корови, ніж віслюка. Зображення: The Trustees of the British Museum
Гравюра британського ілюстратора Джорджа Крукшенка (брата Ісаака Крукшенка, автора попередньої картинки), 1862 рік. У центрі — похоронна процесія, на труні напис «Вакцинований у віці 12 років». Сонце розсіює важкі хмари, що оточують процесію, на променях написано (зліва направо): «Здоровий глузд», «Відверте розслідування», «Розум», «Релігія», «Істина». На завісі значиться «Його свідомість перетворює нас усіх на коров’ячі стада» — мабуть, мається на увазі Дженнер, оскільки у корови в кутку його обличчя. Чотири картинки навколо є сатиричними замальовками на тему вакцинації. Зображення: The Trustees of the British Museum
А це вже 1898-й, і карикатура із британського сатиричного журналу Punch, навпаки, підтримує обов’язкову вакцинацію. У руці скелета на малюнку копія закону, ухваленого того року в Сполученому Королівстві, — він передбачав винятки в обов’язковій вакцинації. Змія в кутку готова завдати удару майбутнім поколінням через відмову від щеплень. Зображення: Wellcome Collection

Нове та Найкраще

5 282

86

139
944

Більше матеріалів