Зелений борщ: Як нейромережа спотворює пам’ять
Український фотограф і художник. Народився в Казахстані, виріс в Усть-Каменогорську, Києві та Барселоні. Зараз живе в Нью-Йорку. Співпрацював із The New York Times, The Wall Street Journal, GQ, Nike, Puma тощо.
— Я прагнув переосмислити наше сприйняття реальності, фокусуючись на ефемерній природі спогадів. У цій загадковій місцевості пам’ять і уява перетинаються, а яскраві моменти з минулого стають спотвореними, фрагментованими або взагалі вигаданими.
Я намагався реконструювати моменти з дитинства та сімейні зустрічі, які існували виключно в закутках моєї свідомості. Ці водночас знайомі й фантастичні образи ставлять під сумнів достовірність спогадів і наше розуміння минулого.
Назва серії обігрує ідею спотворення пам’яті. Зелений борщ для мене являє собою щось дивне та незнайоме, але дуже пов’язане з чимось настільки впізнаваним, як класичний червоний борщ. Ідея виникла з моєї попередньої роботи, що досліджувала поняття ідентичності, імміграції, мого українського походження та пам’яті про це.
Серія створена шляхом редагування старих фотографій із сімейних альбомів за допомогою нейромережі
створює зображення за текстовими підказками
Мої родичі, присутні на оригінальних знімках, не бачили нових варіантів зображень. Для мене ці персонажі є вигаданою сутністю, заснованою на реальних людях, і в цьому випадку я не сприймаю їх як своїх близьких.
Трансформовані фотографії постають як ворота до споглядання. Через них люди можуть дослідити природу власних спогадів і обмеженість особистих архівів.
Для мене ці персонажі є вигаданою сутністю, заснованою на реальних людях, і в цьому випадку я не сприймаю їх як своїх близьких.