Фотопроєкт

Зелений борщ: Як нейромережа спотворює пам’ять

Артем Черничко 1 серпня 2023

Фотограф Дмитро Левданський давно не живе в Україні, але постійно згадує своє дитинство. Аби оживити цю пам’ять, він дозволив штучному інтелекту трансформувати старі сімейні знімки. Так з’явився проєкт «Зелений борщ». Це візуальне дослідження, в якому знайомі образи стають ледве впізнаваними.

Дмитро Левданський

Український фотограф і художник. Народився в Казахстані, виріс в Усть-Каменогорську, Києві та Барселоні. Зараз живе в Нью-Йорку. Співпрацював із The New York Times, The Wall Street Journal, GQ, Nike, Puma тощо.

Сайт

— Я прагнув переосмислити наше сприйняття реальності, фокусуючись на ефемерній природі спогадів. У цій загадковій місцевості пам’ять і уява перетинаються, а яскраві моменти з минулого стають спотвореними, фрагментованими або взагалі вигаданими.

Я намагався реконструювати моменти з дитинства та сімейні зустрічі, які існували виключно в закутках моєї свідомості. Ці водночас знайомі й фантастичні образи ставлять під сумнів достовірність спогадів і наше розуміння минулого.

Читайте також: Мамо, дивися, я клонувався: Сюрреалістичний сімейний альбом

Назва серії обігрує ідею спотворення пам’яті. Зелений борщ для мене являє собою щось дивне та незнайоме, але дуже пов’язане з чимось настільки впізнаваним, як класичний червоний борщ. Ідея виникла з моєї попередньої роботи, що досліджувала поняття ідентичності, імміграції, мого українського походження та пам’яті про це.

Серія створена шляхом редагування старих фотографій із сімейних альбомів за допомогою нейромережі DALL-E. Я задоволений експериментом і готовий рухатися далі. Отриманий результат збігається з моєю візуальною мовою, де є відсилки до ностальгії та образів, що часом нагадують картини.

створює зображення за текстовими підказками

Мої родичі, присутні на оригінальних знімках, не бачили нових варіантів зображень. Для мене ці персонажі є вигаданою сутністю, заснованою на реальних людях, і в цьому випадку я не сприймаю їх як своїх близьких.

Трансформовані фотографії постають як ворота до споглядання. Через них люди можуть дослідити природу власних спогадів і обмеженість особистих архівів.