Секспресо: Життя американських бікіні-бариста

Сіетл часто називають американською кавовою столицею: тут з’явився перший «Старбакс» та латте-арт, а кількість кав’ярень на кожного мешканця — одна з найвищих у США.

На початку 2000-х Сіетл заполонили кіоски, каву в яких готували напівголі дівчата, — цей феномен отримав назву «бікіні-бариста». За легендою виник він випадково: під час аномальної літньої спеки власник однієї з кавових точок вирішив раз на тиждень влаштовувати «День бікіні». Продажі злетіли, а кіоски з бікіні-бариста перетворилися на окрему бізнес-модель. Незабаром дівчата в білизні вже розливали каву по всьому штату Вашингтон.

Про роботу бікіні-бариста передбачувано не вщухають суперечки. Фотографка Ізабель Дітз Гартманн вирушила до самих дівчат — її портретна серія ставить питання про права жінок та жіночу сексуальність на робочому місці.

— Я почала працювати над цим проєктом у 2017 році, коли тільки-но повернулася з Нью-Йорка до Сіетла. Після переїзду моє око швидко вловлювало регіональні відмінності та особливості. Кілька разів я проїжджала повз кавові стенди з бікіні-бариста, а потім натрапила на статтю про них у місцевій пресі. Там йшлося про судовий позов проти бариста і спроби запровадити дрес-код.

Мене потішила мова, якою описували нові правила щодо зовнішнього вигляду: заборонялося показувати «понад півтора сантиметра частини жіночих грудей, розташованої нижче верхнього краю ареоли» та «нижню половину сідничної борозни». Мені стало цікаво, хто це контролюватиме і як. Поліцейські тепер ходитимуть із лінійками та мірятимуть дупи? Я почала їздити різними кіосками і знайомитися з бікіні-бариста.

Поліцейські тепер ходитимуть із лінійками та мірятимуть дупи?

Причиною позову називали стрибок злочинності в окрузі, маючи на увазі проституцію і неналежну поведінку співробітниць, але виявилося, що левова частка злочинів відбувалася проти самих бариста: дівчата неодноразово писали заяви про крадіжки та напади. Одна з робітниць розповіла, що після пограбування майже оглухла на одне вухо від звуків пострілів, а через величезну кількість ударів по голові їй весь час доводиться пити пігулки від мігрені.

Від пострілів під час пограбування дівчина майже оглухла на одне вухо.

Штат Вашингтон є дуже ліберальним місцем у багатьох питаннях, але в сексуальному плані він залишається дуже консервативним. Тутешній підхід можна описати як not in my backyard — «не на моєму задньому дворі». Ліберальні цінності підтримують на словах, але деякі речі замовчують — так і бікіні-бариста з центру поступово витіснили на задвірки. У більшості людей склалося упередження, що ці кіоски — просто борделі. Час від часу там справді фіксують випадки проституції, але це не загальна тенденція та не бізнес-модель.

Сіетл славиться своєю кавовою культурою: для багатьох похід за кавою — ритуал та можливість поспілкуватися. Кіоски бікіні-бариста не є винятком. За моїми спостереженнями, найчастіші їхні клієнти — це самотні чоловіки у віці, яким іноді просто немає з ким поговорити.

При згадці бікіні-бариста люди завжди уявляють жертв, які йдуть туди всупереч своїй волі, аби лише заплатити за квартиру. Але декому дійсно подобається бути бікіні-бариста: вони люблять своє тіло та свою роботу, їх тішить увага покупців і почуття спільності. Багато хто просто добре себе забезпечує — мої героїні отримують щонайменше $15 на годину плюс чайові, які найкращими днями доходять до $200 за зміну. Багато хто зізнається, що здобув упевненість завдяки цій роботі та грошам, які вона приносить. Частина співробітниць — студентки, яким зарплата у кіоску допомагає здобути іншу професію.

При погляді на мої фотографії багато хто питає: «Чому ти не знімеш цих дівчат вдома у треніках?» Та тому, що це мені нецікаво. Я хочу бачити, як вони виглядають на роботі.

Декому дійсно подобається бути бікіні-бариста.

Найчастіші їхні клієнти — це самотні чоловіки у віці.

Жіноча сексуальність завжди в тій чи іншій формі присутня та оцінюється всередині робочого колективу. Але це вважається прийнятним, тільки поки відбувається неявно.

Давайте перестанемо вдавати, що подібна робота або об’єктивація жінок зникне. Вона є сьогодні і, найімовірніше, буде завтра. Тоді що ми можемо зробити для безпеки цих дівчат на робочому місці? Я переконана, що вони заслуговують на захист, а не нагляд з боку поліції. Вони не роблять нічого незаконного і мають усі права, незалежно від того, прикритий їхній сосок чи ні.