Я жила за порадами ворожки, щоб стати щасливішою. У мене майже вийшло

Ранковий душ перетворився на тортури — я вже десять хвилин переминаюся з ноги на ногу і чортихаюся. Цілителька Ксенія порадила мені приймати його стоячи на солі — це повинно допомогти відпустити образи. Тому підлога у ванній вкрита сіллю, що розсипалася, а я зовсім гола перераховую вголос імена знайомих і не можу пригадати, коли востаннє опинялася в такому принизливому становищі. Сіль швидко розчиняється від гарячої води, але замість полегшення і душевного підйому я відчуваю тривогу — раптом друзі запитають увечері, чим я сьогодні займалася.

Підлога у ванній вкрита сіллю, що розсипалася, а я зовсім гола перераховую вголос імена знайомих.

Дорога до щастя

Моє захоплення езотерикою припало на 15 років — тоді я вчилася усвідомлених сновидінь, вивчала Таро і ворожила на гральних картах подругам. Колода Таро зберігалася у материної сестри і була до такої міри пошарпаною, що впізнати зображення на картах могла лише вона. Одного разу тітка відчула, як її син на іншому кінці міста впав і серйозно вдарився, і цей випадок зробив її медіумом в очах інших членів родини. Відтоді минуло більше десяти років, тітка рідко дістає Таро, а я не уявляю, як зараз могла б використовувати щось із перерахованих навичок. Я знаю людей, які роблять розклади або натальні карти, але сама до недавнього часу ставилася до цього поблажливо — як до чогось, про що можна сказати в розмові: «У мене був такий період, але це давно в минулому».

Розклади моєї тітки були цілком конкретними: вона передбачала мені труднощі в навчанні, інтерес з боку старшого приятеля або образу подруги. Але сучасні тарологи більше нагадують коучів — проводять онлайн-консультації та ведуть інстаграм-сторінки про прихований потенціал і досягнення успіху. Вони справляють враження щасливих людей, які знайшли своє місце в житті. Побачивши, як багато знайомих підписані в інстаграмі на популярного астролога, я подумала, що, можливо, езотерика — не тільки для підлітків.

Сучасні тарологи більше нагадують коучів — проводять онлайн-консультації та ведуть інстаграм-сторінки про прихований потенціал і досягнення успіху.

Тим більше я хоч і була задоволена результатами зустрічей з психологом, але це — довгий і малоприємний шлях. Мені здавалося, що дорога до щастя повинна бути коротшою. За рік пандемії я відвикла від подорожей, нових знайомств і вражень. Як знову жити цікавим життям, коли весь світ складається з обмежень, я не знала.

Міленіали, тобто ті, кому зараз 25-35 років, готові витрачати на терапію, коучинг, фізичні навантаження і хобі вдвічі більше грошей, ніж попередні покоління. У 2015 році 94% опитаних міленіалів заявили, що активно займаються саморозвитком (серед бумерів таких було 84%, а серед наступних за ними представників покоління X — 81%). Я — міленіалка і витратила вже чимало, тож чому б не спробувати щось нове?

Як карта ляже

Ірина захоплюється Таро сім років, п’ять із них приймає клієнтів. В основному до неї звертаються жінки у віці від двадцяти трьох до сорока. Таролог неохоче приймає підлітків: ті зазвичай самі не розуміють, чого хочуть від розкладу. Проте аудиторія Ірини за останні два роки стала молодшою. «У сучасних молодих людей змінюються цінності, і вони обирають інший варіант пізнання. Їм цікаве все нове, вони щиро хочуть розібратися в собі», — говорить вона.

Найпопулярнішою за запитами була і залишається тема відносин, потім йдуть бізнес і реалізація. Розклади на здоров’я Ірина не робить. Також вона скептично ставиться до тарологів, які заради залучення аудиторії щоранку викладають карту дня для підписників або роблять онлайн-прогнози. З ростом популярності ворожінь таких стала більшість, але хороший таролог, за її словами, вважає за краще працювати індивідуально.

Найпопулярнішою за запитами була і залишається тема відносин, потім йдуть бізнес і реалізація.

До астролога Дарини також звертаються люди від 20 років, і в основному їх цікавить самореалізація, особисте життя, проблеми вигорання на роботі. До допомоги Дарини зазвичай вдаються в переломні моменти життя, коли заплуталися і намагаються розібратися.

Відомо, що ефект плацебо може зменшити біль, якщо пацієнт думає, що прийняв справжні ліки, а не пустушку. Але у книзі «Навіюваний мозок» науковий журналіст Ерік Ванс доводить, що ефект плацебо працює незалежно від віри або невіри людини в цілющу силу прийнятих ліків. «Вам, напевне, цікаво, чи допомагає плацебо тим, хто знає механізм його дії. Справа в тому, що умовні рефлекси в основному проявляються на підсвідомому рівні, — пише Ванс. — Людина не здатна контролювати подібні реакції».

Тому хороший лікар своїми діями може стимулювати ефект плацебо — наприклад, класти руку на плече, говорити впевнено. Білий халат, інструменти і спокійний тон переконують пацієнта, що зараз йому стане краще. Якщо можна полегшити перебіг деяких захворювань (Ванс називає мігрень, синдром подразненого кишечника, хворобу Паркінсона) тільки прийшовши на прийом до харизматичного лікаря, не виключено, і з провісниками буде так само.

На пошуки когось, хто був би готовий давати щоденні рекомендації, пішло два тижні. Найпростіше було шукати провісників в інстаграмі, адже і самі зустрічі під час пандемії відбуваються в основному онлайн. Навіть учасники «Битви екстрасенсів», які зазвичай рекламують свої послуги в метро або пішохідних переходах, перебралися в соцмережі. Деякі провісники вказували, що вони за освітою психологи і їхні консультації — швидше прийом у психотерапевта з часткою містики.

Ціни за один розклад починаються від 100 гривень і, схоже, не мають верхньої межі. Найвища ціна, яку мені озвучували, — $1,5 тисячі за консультацію у таролога.

Навіть учасники «Битви екстрасенсів», які зазвичай рекламують свої послуги в метро або пішохідних переходах, перебралися в соцмережі.

«Справжніми» провісниками вважаються ті, у кого немає фіксованої суми за ворожіння. Через знайомих я потрапила до такої: у Ганни дійсно немає ставки, кожен клієнт платить стільки, скільки вважає за потрібне. Її описували як різкувату жінку, яка дає правдиві передбачення. Ми зв’язалися по телефону — Ганна іноді переходила на нецензурні слова, а ще зронила, що була біологинею і дизайнеркою, поки не зрозуміла, що її призначення — прогнозувати. Номер банківської карти вона дала тільки через день після кількох моїх нагадувань — схоже, взагалі забула про гроші. За допомогою рун Ганна була готова розповісти про моє майбутнє або приховані здібності, але не захотіла давати ніяких конкретних рекомендацій. Слухати від незнайомої людини про мій зв’язок із космосом спочатку було приємно, але незабаром набридло, і я не витримала:

— Так що мені варто робити, щоб отримувати від життя максимум задоволення?
— Звідки я знаю, мать, хочеш — в’яжи.

Попрощавшись, я продовжила пошуки. Наступного дня інстаграм запропонував цілительку Ксенію — молоду рудоволосу жінку з тим умиротвореним виразом обличчя, заради якого я й вирушила до провісників. До її послуг входять розклади на картах Таро і рунах, аналіз профілю, трансформаційна гра (щось схоже на один із методів психотерапії — психодраму), створення особистих оберегів і, нарешті, щоденна консультація протягом двох тижнів. Ксенія пообіцяла щоранку надсилати мені мою карту дня та її особисті рекомендації про те, як мені провести наступну добу.

Якщо тобі потрібен знак

Варто зазначити, що в редакції стежили за моїми успіхами. Колеги нагадували, що якщо я дійсно на два тижні передаю своє життя в руки провісниці, мені доведеться зістригти волосся або зробити татуювання, коли випаде відповідна карта. Тому радість від того, що я знайшла потрібну людину, швидко змінилася неприємним хвилюванням.

Уранці Ксенія прислала в директ дві карти: на одній була намальована комаха — бабка, на другій — ангел зі стрілою. Під ангелом була молитва до архангела Михаїла, яку мені потрібно було прочитати. Подібне змішання езотеричних практик і християнства, як з’ясувалося, не така вже й рідкість. На сторінках багатьох провісників приписка про те, що ворожіння — не гріх, розміщена прямо в шапці профілю.

Ці карти означали, що того дня мені треба було вийти на вулицю, обійняти плодове дерево і попросити у нього допомоги. Я була рада, що моє волосся залишається при мені, і поспішила виконати рекомендацію. Зробити щось настільки абсурдне було навіть приємно, тож після обіймів з абрикосою я поверталася додому в піднесеному настрої.

Того дня мені треба було вийти на вулицю, обійняти плодове дерево і попросити у нього допомоги.

У наступні дні карти були біднішими у своїх прогнозах. Ксенія радила дослухатися до себе, сповільнитися, сконцентруватися на одному занятті. Усе це було правильно і корисно, але повертало мене до того, звідки я прийшла, — довгої та копіткої роботи над собою разом із психотерапевтом, без чудес і магії. За цим послідували вже трохи більш конкретні поради купити парні статуетки і прийняти пропозицію від людини, яка того дня прийде в моє життя. Того дня мені прийшов тільки запит в інстаграмі, який інакше був би проігнорований, а так я тепер підписана на уроки танцювальної психотерапії, які обіцяють розкрити мою жіночність.

Але найчастіше карти радили щось абстрактне, на зразок того, що потрібно налагодити зв’язок з природою. Другий тиждень наближався до кінця, а в моєму житті нічого не змінилося. Хіба що день тепер починався не з повідомлень друзів і рідних, а зі сповіщень від Ксенії. Вона надсилала голосові повідомлення, в яких бажала гарного дня і радила піклуватися про себе і прислухатися до внутрішнього голосу, — одне слово, робила все те, що робив би психолог.

Я була впевнена, що мій експеримент провалився, поки не отримала останню карту. Там було написано про важливість балансу між прийняттям і віддачею. Тоді я зрозуміла, що давала мені Ксенія ці два тижні: кожного дня я отримувала обнадійливий «знак згори», на кшталт того, коли бачиш, як повз проїжджає автобус з написом «Гарного дня!». З однією лише різницею — за ці знаки я попередньо заплатила сама.

Я була впевнена, що мій експеримент провалився, поки не отримала останню карту.

— Міфічна свідомість — це більш рання, дораціональна форма розвитку свідомості, — пояснив мені психолог Олександр Чигир. — У складні моменти ми регресуємо на більш ранні фази нашого розвитку. У стресовій ситуації така форма регресу навіть необхідна. Так, похід до провісників — це спроба зняти з себе відповідальність в ухваленні рішення, але вона може мати ефект психоемоційного полегшення.

Як гештальтист, Олександр пояснює пророцтва, що збуваються, законом прегнантності. Згідно з ним, усі події, які відбуваються, людина структурує у найбільш простий та «економний» для своєї свідомості спосіб. Той, хто два тижні живе за прогнозами, почне помічати зв’язки там, де їх може і не бути, а інші, більш неочевидні причини того, що відбувається, ігноруватиме.

Наступного дня після обіймів з деревом мені подарували путівку до Єгипту. Цей текст я дописую сидячи в шезлонгу. Я не вірю в передбачення і магію, і про те, що ці події хтось міг би пов’язати між собою, я замислилася тільки в аеропорту. Але якщо через два тижні з цілителькою Ксенією я все ж відчуваю радість, якої не відчувала рік, що заважає мені, як й іншим міленіалам, хоча б на хвилину повірити в магію? Нехай це і буде всупереч логіці, здоровому глузду і всьому, що ми знаємо про плацебо.

Ілюстрації: Софія Копач