Це твоя батьківщина, синку: «Львів — Божа Воля» В’ячеслава Полякова
Народився у Херсоні, живе у Львові. З проєктом «Львів — Божа Воля» став фіналістом Krakow Photomonth Showoff, Lodz Grand Prix, Prix Levallois, Vienna Photobook Festival Award; робота увійшла до вибірки проєктів Foam Talent. Учасник групових виставок в Австрії, Німеччині, Нідерландах, Грузії, Польщі та Україні.
— Мій проєкт про тих із нас, з ким життя «трапляється». Він про те, що відбувається, коли зв’язок причини та наслідків перестає бути зрозумілим.
Я документую наївну субкультуру суспільного простору, що постала на руїнах Радянського Союзу. Її характерна риса — відсутність усвідомленого автора. Наші міста наповнені об’єктами, що виникли випадково — часто через нашарування, коли кожен новий автор ігнорує задум попереднього. Ерозія, бродячі собаки та дика рослинність, відмивання грошей і просто дурість — усе це складається в унікальні форми, з якими я працюю. Ніхто за них не відповідає — «на все воля Божа».
У проєкті немає постановок, усе знято в такому вигляді, в якому знайдено. У більшості знімків я вирізаю фон, щоб ізолювати об’єкти від хаосу, який зазвичай їх оточує.
«Львів — Божа Воля» — це маршрут одного з приміських автобусів. Назва проєкту є художнім образом, не прив’язаним до географії: знімки були зроблені на території всієї України. «Божа Воля» відсилає не так до релігійності, як до перекладання відповідальності на Бога (або ще когось), а також перегукується зі словом «божевілля». Вектор маршруту теж важливий: село Божа Воля знаходиться на самому кордоні з Польщею/Євросоюзом.
У кожному знімку є набір стереотипів і символів, але я свідомо опускаю описи. Це так само безглуздо, як пояснювати, що смішного в жарті: ти можеш зрозуміти його після розтлумачення, але навряд чи сміятимешся.
Я встиг показати «Львів — Божа Воля» на деяких портфоліо-ревю та фестивалях і поки зрозумів лише те, що Україна — це терра інкогніта і що, представляючи проєкт географічно далі, наприклад Польщі, до фотографій потрібно додавати підручник з історії країни. Хоча і він не допоможе, тому що поки світлини не будуть пов’язані з особистим досвідом глядача, вони будуть просто картинками.
Для мене ж цей проєкт про все: відповідальність, спадковість, безконфліктне співіснування, дизайн, політику. Наприклад, у відборі є фотографія з квартири моєї бабусі, тож я сам — частина проєкту.
«Львів — Божа Воля» існує у вигляді макета книги: у ньому близько 100 фотографій.
