Опишіть свій день однією картинкою: Літні діалоги на відстані

«Літні діалоги» почалися, коли двоє приятелів із різних міст — Києва та Алмати — зідзвонилися і придумали цю гру. Юлія Хан перша кидала фото, а Льоша Березовський відповідав їй своїм знімком. Іноді повідомлення залишалися без відповіді і в діалозі виникали паузи — таке переривчасте спілкування тривало кілька місяців.

Важливий життєвий етап для обох авторів припав приблизно на середину проєкту. Тоді Льоша зняв промінь сонця, а Юля — машину, що миє дорогу, і фотографи зрозуміли, що це вже не просто літня забава, а щось більше. За весну, літо і початок осені 2019 року Льоша та Юлія зібрали 50 знімків. Без редактури і цензури вони об’єднали їх у книгу «Літні діалоги», яка вийде у видавництві Rasskaz Press.

— Той рік для нас обох був періодом трансформації. Я звільнився, щоб покопатися в собі і розібратися, чого хочу від життя, а Юля повернулася з Європи на батьківщину — вона переглядала свої цінності і шукала себе в уже забутій обстановці.

Проєкт почався ще у передкарантинний час, як передчуття. Ізоляція та загострене відчуття відстані, що розділяє близьких людей, — ось наші емоції протягом 2019 року. Сьогодні вони знайомі кожному, хто пережив 2020-й.

Ми відчували ізоляцію протягом 2019 року. Сьогодні ці емоції знайомі кожному, хто пережив 2020-й.

Єдиним правилом цієї гри було робити нові знімки, не брати старі з архіву. Ми могли використовувати телефон, аналогову мильницю або цифрову камеру — неважливо. Кожна фотографія повинна була інтуїтивно продовжувати попередню світлом, кольором, силуетами або на смисловому рівні. Іноді відповідь на знімок знаходилася досить швидко, за пару днів. А іноді нічого підходящого не було тижнями і повисала пауза. Фотопроєкт почався навесні і закінчився в жовтні — хороший час, щоб завершити «Літні діалоги», як ми у процесі назвали проєкт.