Фотопроєкт

Старість не радість: Життя в італійській провінції

Артем Черничко 15 березня 2023

Регіон на півдні Італії Базиліката є одним із найменш густонаселених у країні та одним із найбідніших. Більшість жителів складають літні люди, а молодь їде звідси у пошуках кращої долі. Місцевий фотограф Мікеле Баттіломо розбирається у причинах цього, працюючи над проєктом «Депопуляція».

Мікеле Баттіломо 34 роки

Італійський фотограф. Живе і працює в регіоні Базиліката.

— Ця серія почалася у 2017 році і триває досі. У ній я розповідаю про рідний край, який останніми десятиліттями потерпає від нестримного явища — депопуляції. Це не репортаж, а скоріше візуальний щоденник, погляд на те, що відбувається навколо мене.

Ситуація однакова скрізь: мешканців більше вмирає, ніж народжується, а нечисленна молодь тікає до міст чи на узбережжя, де легше знайти роботу та думати про майбутнє. Відчуття порожнечі через відсутність людей мого віку підштовхнуло мене до бажання дослідити регіон, аби спробувати зрозуміти, що відбувається з моєю землею.

Мандруючи селами Базилікати, я був зачарований меланхолією, яка пронизує ці сповнені магії місця. Вони ніби зупинилися у часі в очікуванні спокутування, що так і не сталося. Я шукаю незвичайне й видовищне у повсякденному житті. Протиставляю двозначність та іронію, ніби це театр абсурду, акторами якого є звичайні люди.

Я шукаю незвичайне й видовищне у повсякденному житті.

Я обожнюю місце, де народився. Тут я завжди займався громадською роботою, брав участь у соціальних проєктах. Мені подобається бути на зв’язку з небагатьма активними людьми мого краю. Я також серед щасливчиків, які мають роботу. Це дозволяє жити спокійно.

Сьогодні в умовах цифрового світу легше жити в такому тихому місці, як Базиліката. Я працюю в консалтинговій фірмі, а фотографія — моя друга робота. Завдяки цьому я можу підтримувати зв’язок зі своєю землею, це допомагає мені краще пізнати її в усіх аспектах, добрих і поганих.

На жаль, надії на щасливе майбутнє для мого регіону доволі мало. Серед основних причин — соціальне опустелювання, забруднення нафтових свердловин та безвідповідальна політика. Усе це я помічав у процесі зйомки серії. Тож виїзд із провінції на роботу чи навчання для багатьох людей стає остаточним прощанням із Базилікатою.

На жаль, надії на щасливе майбутнє для мого регіону доволі мало.

Мені здається, ключ до позитивних змін лежить у культурній діяльності, освіті та творчості. Також необхідно розвивати транспортну інфраструктуру і робити широкосмуговий інтернет доступним для всіх. Лише нове бачення речей може створити шлях до соціально-економічного відновлення, що принесе плоди у майбутньому.