Натхнення

Це кошмар, но под досками дєльфін: Містична анімація Стаса Сантімова

Український художник-мультиплікатор Стас Сантімов робить свої анімаційні фільми у фотошопі. Здебільшого вони про страхи та паранормальне. Про те, як його естетика вписується у сьогодення, як аніматору заробляти за допомогою NFT та про користь фестивалів митець розповів Bird in Flight.
Стас Сантімов

Український художник-мультиплікатор, режисер із Дніпра.

— Я навчався анімації самостійно, по кроку освоював цю спеціальність, поки це не стало моїм основним заняттям. Останнє замовлення виконав у січні минулого року і більше не брався за фриланс. З того часу заробляю тільки своїм артом.

Усі роботи я створюю покадрово у фотошопі — зазвичай це 12 кадрів, максимум 24. Я знаю, що ця програма не пристосована для анімації, але не хочу від неї відмовлятися. Це радше простий процес, але займає багато часу та потребує терпіння.

Головними для мене є теми двійництва, парадоксального та лякаючого. Наприклад, у моєму фільмі «Сурогат» 2020 року людина зустрічає свого друга й розуміє, що то насправді не він, хоч і має його зовнішність. За актуальними темами я зазвичай не женуся, але іноді вони мене бентежать, як в останні місяці, й тоді я не опираюся. Так з’явилася робота про росіян, які дивляться телевізор і запрошують дитину приєднатися, щоб вона стала такою самою, як батьки.

За актуальними темами я не женуся, але іноді вони мене бентежать, як в останні місяці, й тоді я не опираюся.

Мене надихають фільми Девіда Лінча, Ніколаса Рефна, естонця Прійта Пярна, ранні фільми студії «Пілот». Тож естетика моїх робіт виросла звідти.

Зараз українській анімації приділяють дуже багато уваги у світі. Листи з проханнями надати фільм для фестивалю надсилають так часто, що я інколи не встигаю відповідати. Нещодавно той же «Сурогат» показали у Штутгарті.

Хоча запрошень на фестивалі багато, за нагородами я не женуся, а от нові знайомства вони допомагають завести. Це надзвичайно важливо для людей, які займаються анімацією, тому що робота дуже інтровертна, потрібно багато часу проводити за екраном.

Я продаю свої анімації на NFT-платформі, а у світі невзаємозамінних токенів має значення, що за колекціонер купив роботу. Дуже престижно потрапити в колекцію до деяких із них, як, наприклад, до NFT Girl, яка придбала мою роботу у грудні минулого року. Багато колекціонерів купують анонімно, навіть автор ніколи не дізнається, у кого вона. Але є відкриті й соціально активні, як ця NFT Girl, котра їздить на конференції та фестивалі. Вона купує дуже рідко, на сьогодні моя робота була остання.

У світі NFT має значення, що за колекціонер купив роботу.

Усе вимірюється у криптовалюті — ефіріумах. Вартість постійно змінюється: сьогодні за ефіріум дають тисячу доларів, а раніше — кілька тисяч. Найбільша сума за мою роботу становить 5 ефіріумів на вторинному ринку. Я отримую роялті від таких продажів, але більшість цих грошей йде тому колекціонеру, який купив її у мене. Це добре, бо коли робота продається і продається далі, цінність митця у NFT-просторі збільшується. Отже, художник має попит, і в нього можна вкладати.

Нове та Найкраще

66

213

76
263

Більше матеріалів