Привіт, мене чути? Чому голосові соцмережі, подкасти та взагалі аудіо — це майбутнє

Clubhouse з’явився дуже вчасно — коли за період пандемії всі вже дуже скучили за спілкуванням, але встигли втомитися від відеодзвінків. Ця соціальна мережа, заснована на голосовому спілкуванні, створює відчуття живого контакту, який відбувається просто зараз і ніколи не повториться, адже записувати розмови не можна. А ще Clubhouse з’явився вчасно тому, що ми вже давно звикли слухати — подкасти, аудіокниги, нескінченні плейлисти на стримінгах і навіть дратівливі голосові повідомлення.

Не виходь з кімнати

По суті, Clubhouse звів в одному віртуальному просторі дві групи людей. Одні хочуть говорити, скучивши за виступами у величезному конференц-залі або на дружній вечірці. Інші ж просто слухають — ніби сидять у кафе, де за сусіднім столиком відвідувачі розмовляють про щось дуже цікаве. Кава вже давно випита, але йти не хочеться, поки не закінчиться розмова. Тим більше якщо за одним зі столиків теревенить який-небудь Ілон Маск.

Увагу на аудіо звернули і звичні нам соціальні мережі. Так, у грудні 2020-го Twitter запустив бета-тестування програми Twitter Spaces, де також є «кімнати» для голосового спілкування. Поки що додаток доступний тільки обмеженій кількості користувачів iOS і Android. Над подібним аудіочатом нещодавно почав роботу і Facebook, як повідомляє The New York Times.

Twitter тестує додаток Twitter Spaces, де також є «кімнати» для голосового спілкування. Над подібним аудіочатом почав роботу і Facebook.

Крім того, інвестор і підприємець Марк Кьюбан пообіцяв уже цього року запустити сервіс живих дискусій Fireside: принцип роботи схожий на Clubhouse, тільки організатори розмов зможуть на цьому ще й заробляти.

За останній рік також злетів додаток Discord, який запустили ще у 2015-му для спілкування геймерів під час онлайн-ігор. Компанія переорієнтувалася на більш широку аудиторію і в червні 2020-го оголосила новий слоган — «Твоє місце для розмови». Торік зі 140 мільйонів людей, які встановили Discord, 70% використовували його для цілей, які не пов’язані з іграми.

Платформа дозволяє створювати сервери, які містять текстові та голосові канали. Тож Discord може стати сімейним чатом, віртуальним класом і гуртком за інтересами. У додатку дозволено розмовляти скільки завгодно — хоч цілодобово, тримаючи мікрофон постійно ввімкненим або використовуючи режим рації. Discord для компанії на віддаленій роботі — як віртуальний опенспейс: співробітники перемовляються весь день, ніби у звичайному офісі.

Discord може стати сімейним чатом, віртуальним класом і гуртком за інтересами.

Звичайно, це далеко не всі голосові соцмережі, популярність яких Clubhouse теж може підтягнути. До того ж можливість відправити коротке голосове повідомлення вже давно є практично в будь-якому додатку: з 2013 року — в месенджері Facebook і WhatsApp, з 2014-го — в Telegram, з 2016-го — у VK, а з 2018 року — в Instagram. І хоча багато хто вважає, що «войси» економлять час і сили тільки відправнику, порушуючи при цьому особистий простір одержувача, таких повідомлень стає все більше, як і розмовних сторіз. Усе ж емоції жодними словами і стікерами не передати так добре, як голосом.

Вкласти у вуха

Станом на 2006 рік 11% американців слухали подкаст хоча б раз у житті, а у 2019-му цей показник зріс до 51%, що становить приблизно 144 мільйони людей. Торік 6% часу, який жителі США провели за прослуховуванням аудіо, було присвячено подкастам, і в порівнянні з 2014-м цей показник зріс утричі.

Про перспективність подкастів говорить і зацікавленість бізнесу. Spotify, один із найпопулярніших музичних стримінгових сервісів, оголосив на початку 2019 року, що буде розвивати цей напрямок. Тому він купив агентство Gimlet Media, яке випускає популярні подкасти, й Anchor. Останній перетворює на подкасти тексти, опубліковані за допомогою WordPress: тобто можна буде обирати — прослухати або прочитати матеріал.

Крім того, Spotify тестує нову функцію, яка дозволить авторам подкастів зі США публікувати платний контент для своїх «найвідданіших шанувальників». А на початку 2020 року компанія підписала контракт на $100 мільйонів з успішним автором подкастів Джо Роганом, і тепер його можна послухати тільки на платформі. Щоправда, в Україні подкасти Spotify все ще не працюють, але й сам сервіс запустили тут не так давно, тож, можливо, потрібно просто зачекати.

Spotify також активно розвиває алгоритми розпізнавання мови. Працювати нова функція повинна так: додаток чує голос користувача і звуки навколо нього, алгоритм оцінює стать, вік, акцент і емоційний стан людини, а після пропонує послухати музику, яка відповідає настрою і навіть оточенню.

І варто пам’ятати, що Spotify — популярний стримінг, але тільки один із, і крім також більш відомих Apple і Amazon є й локальні компанії. Наприклад, в Індії популярний сервіс Gaana. Близько 152 мільйонів його користувачів (для порівняння: у Spotify — 345 мільйонів) теж слухають не тільки музику, але і подкасти.

При цьому зростає популярність не лише музики і розмовних шоу, але й аудіокниг. Так, у свіжому звіті компанія Deloitte оцінює цей глобальний ринок у $3,5 мільярда. Найбільше аудіокниг купують у США і Китаї, і Deloitte передбачає, що у Штатах обсяги продажів будуть продовжувати зростати на 20-25% на рік.

Чому подкасти, аудіокниги та голосові медіа популярні

З боку авторів контенту це можна пояснити тим, що виробництво відео все ще коштує дорого. А подкасти — історія простіша як для них, так і для аудиторії, адже прослуховування можна поєднувати з іншими справами. Згідно з дослідженнями, люди слухають подкасти за кермом, у громадському транспорті, під час прогулянок, занять спортом, домашньої роботи і приготування їжі. Дивитися відео або читати в таких ситуаціях навряд чи вийде. Що ж стосується аудіоповідомлень, то вони більш невимушені — можна не переживати, як ти виглядаєш і що відбувається на тлі.

Але тільки зручністю пояснити любов до подкастів не можна, адже майже всі користувачі (93%) слухають або весь випуск, або більшу його частину, — і це тоді, коли у багатьох є час лише на скрол.

Звідки магія? Вчені вважають, що справа в інтимності звуку, яка створює відчуття близькості з автором подкасту. Емма Родеро, професорка департаменту комунікацій Університету Помпеу Фабра в Барселоні, так описала чарівність подкастів: «Більшість людей слухає у навушниках. Ми буквально шепочемо їм на вухо».

У 2018 році вчені з Університету Саймона Фрейзера опублікували статтю, де розповіли, що люди слухають подкасти переважно на самоті. Для багатьох це можливість побути наодинці, відключитися від навколишнього світу. Також аудиторія віддає перевагу подкастам, які дозволяють відчути емоційний зв’язок з ведучими. Учасники дослідження говорили, що слухати подкаст — це як слухати розмову друзів.

Чарівність подкастів у тому, що більшість слухає їх у навушниках. Людям буквально шепочуть на вухо.

Деякі топові наративні подкасти, в яких автори розповідають історії, нагадують радіовистави. Емма Родеро в одному зі своїх досліджень показала, що звукові ефекти і плани задіюють уяву й утримують увагу слухача. Ефекти — наприклад, скрипіння дверей або шум дощу — допомагають створювати візуальні образи в уяві. А звукові плани додають тривимірності, адже за інтенсивністю звуку можна оцінити, як далеко знаходиться його джерело.

Також Емма Родеро досліджувала вплив озвучення на сприйняття. Слухачам більш цікаві програми, де кілька акторів зачитують діалоги персонажів. Коли історію розповідає тільки один актор, це менше стимулює уяву людини. Деякі подкасти та аудіокниги використовують ці прийоми на такому рівні, що повністю занурюють слухача в емоційне проживання історії.

Почуємося в майбутньому

Можливо, популярність голосових соцмереж, подкастів й аудіостримінгів — це тільки один із пазлів картини майбутнього, де править голос. Звичайно, не одноосібно, але ж раніше здавалося, що з розвитком технологій усе виключно «голосове» може залишитися в минулому, як таксофони. Коли з’явилося телебачення, радіо віщували швидке забуття, але його врятувала поява автомобілів — мільйони людей знову почали слухати радіо вже не вдома, а в дорозі. Подкасти ж стали популярними завдяки розвитку смартфонів і навушників.

Коли покоління альфа — народжені після 2010 року — виросте, для них буде природно розмовляти з гаджетами. Розумні колонки прийматимуть замовлення на покупки, даватимуть поради, підбиратимуть подкасти, нагадуватимуть про справи. Можливо, техніка також буде втішати і підтримувати, замінивши друзів. Відповідно до досліджень компанії Edison Research, у 2019-му вже 23% американців мали розумні колонки, тоді як у 2017 році — лише 7%.

Коли покоління альфа — народжені після 2010 року — виросте, для них буде природно розмовляти з гаджетами.

Уже зараз діти легко спілкуються з помічниками на кшталт Amazon Alexa і Google Home. Кілька років тому багато ЗМІ переповідали курйозну історію про те, як американська пара отримала посилку, якої не замовляла, — ляльковий будиночок і пару кілограмів печива. Виявилося, що це результат спілкування їхньої шестирічної доньки з віртуальним асистентом Alexa. Дівчинка запитала: «Ти можеш дістати ляльковий будиночок і пограти зі мною?» Після того як Alexa підтвердила замовлення, дівчинка сказала: «Я так сильно тебе люблю!»

Тож якщо зараз ось це «шепотіння на вухо» все ж багатьом не подобається, нові покоління від самого дитинства звикають до стримінгів, голосових складачів або перекладачів, помічників на кшталт Siri. З огляду на те, як розвиваються технології, гаджети скоро будуть створювати для кожного з нас особисту «радіостанцію», ґрунтуючись на наших інтересах і потребах. І жарт про те, що нове покоління знову винайшло «радіо», буде жартом лише частково.

Ілюстрації: Іра Ромб для Bird in Flight