Світ

Лук святості: Хто та у що вдягає папу римського

Гардероб папи римського здаватиметься нудним, тільки якщо не знати його історії. Насправді папські вбрання можуть кинути виклик традиціям або принести звання наймоднішої людини року. Bird in Flight розповідає про моду у католицькій церкві, а Філіппо Сорчінеллі, який одягав двох пап, — про те, чим його робота відрізняється від ремесла звичайних дизайнерів та чи можна шити одяг для понтифіка, якщо не віриш у Бога.

У V столітті папа римський Целестин I написав листа до єпископів Галлії, закликаючи їх бути скромнішими: «Ми повинні відрізнятися від усіх інших своєю вченістю, а не одягом; способом життя, а не одягом; чистотою помислів, а не кроєм одежі». Його слова наводить у своїй книзі «Церковні ризи: їхній розвиток та історія» археолог Роберт Александр Стюарт Макалістер. Але насправді одяг священнослужителів завжди вирізняв їх, особливо якщо йдеться про вбрання папи. По суті, він є обличчям католицької церкви, тож навіть його вигляд підкреслює її особливості та структуру.

Саме тому з XII століття вбрання папи римського змінювалося мало, як і сама церква, проте деякі елементи все ж ставали більш сучасними чи взагалі зникали. Зміни зазвичай ініціюють самі папи, котрі не залежать від модних трендів, але, як не дивно, тренди можуть залежати від них.

Гардероб папи

У 1962 році Іоанн ХХІІІ скликав Другий Ватиканський собор, де вирішили, що церква має стати ближчою до людей. Тоді з папського вбрання зникли деякі елементи, наприклад накидка каппа магна та плащ феррайоло. Спрощення підтримав і наступний папа, Павло VI: він скасував традицію коронування тіарою, а ту, якою колись коронували його, подарував базиліці Непорочного зачаття у Вашингтоні.

Реформи гардеробу тривали й наступні десятиліття. Іоанн Павло II змінив колір папського взуття з яскраво-червоного на більш стриманий коричневий. Папські шати за його правління зберегли традиційний вигляд, але стали більш сучасними. Павло також відмовився від деяких літургійних речей, таких як єпископські сандалі, в яких правлять службу, та шапка камауро. У 1997 році фурор викликала біла риза Іоанна Павла II, розшита різнокольоровими хрестами, яку він надягнув у День молоді. Коли її творець, модельєр Жан-Шарль де Кастельбажак, натякнув, що райдужне оздоблення пов’язано з рухом ЛГБТ, Ватикан рішуче це спростував: на ризі папи було сім кольорів, а не шість.

Жан-Шарль де Кастельбажак та вишивальник Франсуа Лесаж тримають ризу Іоанна Павла II, 1997 рік. Фото: THOMAS COEX / AFP
Жан-Шарль де Кастельбажак та вишивальник Франсуа Лесаж тримають ризу Іоанна Павла II, 1997 рік. Фото: Thomas Coex / AFP

Його наступник Бенедикт XVI, навпаки, повернув традиційні елементи вбрання, наприклад червоні черевики (їхній колір символізує готовність понтифіка йти слідами мучеництва за віру), червону наплічну накидку, оздоблену хутром білого горностая, моцетту, та камауро — оздоблену хутром шапку, яка робила його схожим на святого Миколая. У 2007-му Esquire назвав червоні шкіряні лофери Бенедикта XVI аксесуаром року, а сам він отримав прізвисько «папа Прада» — через чутки, що віддає перевагу черевикам Prada. У 2008-му газета Ватикану L’Osservatore Romano офіційно спростувала його прихильність до цього модного дому. Насправді ж взуття для папи Бенедикта робив на замовлення швець Адріано Стефанеллі — чоботар із майже 70-річним стажем роботи.

Папа Бенедикт XVI у камауро, 21 грудня 2005 року. Фото: Patrick HERTZOG / AFP
Папа Бенедикт XVI у камауро, 21 грудня 2005 року. Фото: Patrick HERTZOG / AFP
Папа Бенедикт XVI, 29 березня 2009 року. Фото: AFP PHOTO / VINCENZO PINTO Vincenzo PINTO / AFP
Папа Бенедикт XVI, 29 березня 2009 року. Фото: AFP Photo / Vincenzo Pinto

Обрання папи Франциска знову перевернуло католицьку моду. Про нього одразу почали писали як про модного інфлюенсера. Сюзі Менкес із The New York Times наголошувала, що на простоту матеріалів та фасонів того року вплинула скромність новообраного папи. До того ж у осінній колекції модний будинок Dolce & Gabbana надихнувся мозаїкою у сицилійській церкві, а червона сукня в підлогу Valentino начебто нагадувала кардинальську мантію. Журнал Esquire назвав Франциска найкраще вдягнутим чоловіком 2013 року.

Головна риса стилю Франциска — простота. Він відмовився носити моцетту, а червоні черевики замінив на чорні (через хронічну хворобу Франциск змушений обирати звичайне ортопедичне взуття). Він, як і його попередники, носить великий хрест на шиї, однак набагато скромніший, срібний замість золотого.

Коли папа не править службу, він вдягає білу сутану в підлогу, це його повсякденний одяг. На відміну від інших священників він має право носити білу, а не чорну сутану. Так само білим є його дзуккетто, або пілеолус, — маленький головний убір на маківці. Білу папську сутану, за однією з версій, запровадив у XVI столітті Пій V, який перед обранням на Апостольський престол був ченцем-домініканцем і носив білий габіт, традиційне для цього ордену вбрання. Колір символізує чистоту і святість, а також є ознакою бідності: нефарбоване біле сукно було найдешевшим. Пій V не хотів розставатися зі своїм чернечим габітом, тому папська сутана стала білою — до цього вона, швидше за все, була червоною.

Протягом року гардероб папи римського змінюється мало. Як і в інших католицьких священників, здебільшого різняться кольори його розшитої різи — казули. Зелену казулу надягають у звичайний період, білу — під час Різдва та Великодня, червону — у Страсний тиждень, фіолетову — під час Адвенту та Великого посту, рожеву — під час третьої неділі Адвенту та четвертої неділі Великого посту.

верхнє вбрання священика

Папа Франциск на месі Базиліці Св. Івана на Латерані, 13 грудня 2015 року. Фото: VINCENZO PINTO / AFP
Папа Франциск на месі у базиліці Святого Івана на Латерані, 13 грудня 2015 року. Фото: Vincenzo Pinto / AFP

Дизайнери папського одягу

На цьому ринку є свій монополіст — римська родина Гамареллі, яка створює вбрання для пап з XVIII століття. Компанія Gamarelli виробляє весь асортимент одягу та аксесуарів для богослужінь, але відомими стали їхні шкарпетки червоного і фіолетового кольорів. Купити такі можуть не лише священнослужителі: їх обирає, наприклад, редактор Vogue Геміш Боулз. Хоча Гамареллі стверджують, що саме вони є офіційними кравцями папи римського, багато інших компаній теж виготовляють одяг для голови католицької церкви — просто не так регулярно й давно.

86-річний Раньєро Манчінеллі шив одяг для трьох пап. Одного з них, Бенедикта XVI, він знав ще кардиналом. Минулого року в інтерв’ю Манчінеллі розповів, що раніше одяг католицьких священнослужителів був складнішим і дорожчим. «Я шив різи з 8-метровим шлейфом, але сьогодні вони набагато простіші та легші», — ділиться кравець.

Ще одним досвідченим представником індустрії є Роберто Мауреллі, який потрапив у цю сферу пів століття тому. В інтерв’ю Vice 2012 року він виказав побоювання, що такі кравці, як він, а ще родини Гамареллі, Манчінеллі, Барбіконі — останнє покоління, яке шиє папський одяг вручну. Більш сучасні промислові підприємства намагаються виготовляти вбрання на фабриках.

Філіппо Сорчінеллі — художник та ще один кравець папи, що вирізняється на фоні своїх колег. Філіппо сорок вісім, він пише музику та з 2001 року володіє ательє LAVS (відсилка до латинського слова laud, що означає «хвала») і власним парфумерним брендом. Сорчінеллі провів дитинство в церкві — вже у тринадцять грав на органі в соборі — та з того часу захоплюється усім, що пов’язано з католицизмом. Освіту він здобув у Консерваторії Россіні в Пезаро, а потім у Папському інституті духовної музики Ватикану в Римі. У 2015 році Сорчінеллі навіть записав власний альбом органної музики, присвячений Франції, — він називається Francophile.

Філіппо Сорчінеллі за роботою. Фото надано Філіппо Сорчінеллі
Філіппо Сорчінеллі за роботою. Фото надано Філіппо Сорчінеллі

Зараз разом із партнером Марчелло Філіппо шиє одяг для священнослужителів. Одного дня йому зателефонували з папського офісу — так Сорчінеллі став кравцем Бенедикта XVI, а згодом і папи Франциска. Аромат, створений ним спочатку як спрей для обприскування одягу священнослужителів, згодом перетворився на парфум.

Свою роботу Філіппо називає служінням — у цьому він вбачає головну відмінність від дизайнерів звичайного одягу. «Бути на службі красі в літургії — це справжня місія», — розповідає кравець Bird in Flight. Він надихається середньовічним сакральним мистецтвом, яке допомагає наповнити оздоблення одягу символами. «Мода проходить швидко, а стиль сакрального мистецтва повільний, навіть вічний. У цьому полягає основна різниця між ними. Прогрес тут грає невелику і, можливо, навіть марну роль, тому що священний одяг існує завдяки повазі та традиціям, які передавалися століттями».

Сорчінеллі впевнений, що його щира релігійність впливає на результат. Хоча й не виключає, що можна вдягати папу навіть не вірячи в Бога.

Нове та Найкраще

482

496

532
812

Більше матеріалів