«Ми очікували, що це буде успіх, але не революція»: Як Лу Оттенс винайшов аудіокасету, а потім її знищив

Одного ранку гітарист Rolling Stones Кіт Річардс виявив, що касетник біля ліжка щось записав, — музикант випадково ввімкнув його перед сном. Спочатку Кіт розчув на записі тільки хропіння, а далі — акустичний риф і приспів, який, як з’ясувалося, Річардс написав і награв буквально уві сні. Далі, згідно з легендою, Мік Джаггер підготував текст — так вийшов хіт (I Can’t Get No) Satisfaction. За словами самого Джаггера, ця вже культова пісня перетворила їх з чергового рок-гурту на мегасупергурт.

Усе це сталося в 1965-му, буквально через два роки після того, як на виставці в Берліні компанія Philips представила першу аудіокасету і портативний магнітофон. Тож якби не інженер Philips Лу Оттенс, історія Rolling Stones, та й у принципі вся музична історія могла б піти зовсім іншим шляхом, ймовірно більш тернистим. Оттенс завжди ставив перед собою мету зробити свої винаходи простішими, меншими, дешевшими і доступнішими для всіх. Це стосувалося магнітофонів, аудіокасет, а потім і CD-дисків.

«Мені можна приписати ідею або низку ідей. Але креслярі, проєктувальники і промислові дизайнери зробили свою роботу. Я нічого особливого не зробив», — так говорив інженер про свої винаходи, постійно підкреслюючи, що це все була заслуга команди. Слава Оттенса мало турбувала, але він напевно знав, заради чого працював.

Менше, простіше, дешевше

Лодевейк Фредерік Оттенс з самого дитинства захоплювався технологіями, постійно щось майстрував. У підлітковому віці, в період Другої світової, він зібрав приймач, за допомогою якого слухав передачі підпільного «Помаранчевого радіо». Цей лондонський канал транслював промови нідерландських політичних лідерів у вигнанні, на кшталт королеви Вільгельміни. Лу навіть сам зумів змайструвати антену, здатну справлятися з німецькими перешкодами.

Після війни Оттенс вивчав машинобудування в Делфтському технічному університеті, паралельно почав працювати на фабриці рентгенівських технологій. Після випуску пішов до компанії Philips, де згодом став головою відділу розробки нових продуктів.

Під керівництвом Оттенса був створений EL 3585 — ще не прославлений, але вже перший портативний магнітофон Philips. Проте всі магнітофони того часу були котушкового типу, тобто записували і відтворювали звук за допомогою магнітної стрічки, намотаної на котушку. Стрічку потрібно було вручну протягувати через магнітну головку, фіксувати — одне слово, процедура непроста, яким би компактним пристрій не здавався. Тому незабаром компанія взялася за розробку зовсім нового продукту.

За легендою, все почалося з того, що одного разу вночі Лу захотілося послухати якусь класичну музику. Він довго вовтузився з котушковим магнітофоном, вставляв магнітну стрічку і врешті-решт так втомився з цим розбиратися, що вранці прийшов на роботу з ідеєю — потрібно створити аудіопристрій, який буде менший, дешевший і, головне, простіший у використанні.

«Ця історія, звичайно, не дуже приємна для Лу, — пізніше відзначав його колега по Philips Віллі Лендерс в інтерв’ю для документального фільму „Касета“ 2016 року. — Виходить, що касета народилася через незграбність однієї дуже розумної людини». Сам Оттенс говорив, що його просто дратували незручні котушкові магнітофони, тому він і вирішив зробити інший. Як би там не було, згодом Лу спростив життя не тільки собі, а й мільйонам користувачів.

«Касета народилася через незграбність однієї дуже розумної людини».

Спираючись на успіх EL 3585, інженери Philips під керівництвом Оттенса стали розробляти портативний касетний магнітофон і компактні касети до нього. Новий продукт також повинен був споживати менше енергії при кращому звучанні. Оттенс сам зробив в якості першого прототипу дерев’яний блок, що поміщався в кишені піджака, — Лу хотів, щоб касета і програвач були не просто портативними, а «кишеньковими». Так у 1963 році з’явився магнітофон Philips EL 3300.

А той самий оригінальний дерев’яний прототип Оттенса, за словами директорки музею Philips Ольги Коул, був загублений. Просто Лу використав його, щоб підперти свій домкрат при заміні спущеного колеса.

Оригінальний прототип Оттенса був загублений. Лу використав його, щоб підперти свій домкрат при заміні спущеного колеса.

Еволюція та революція

Перший касетний формат — тоді ще зі стрічкою, склеєною в нескінченну петлю, — був запатентований набагато раніше, в 1952 році. У 50-х з’являлися й інші подібні рішення, але жодне не було по-справжньому зручним і згодом не стало популярним. Близьким до конструкції майбутньої компакт-касети виявився продукт, випущений компанією RCA, але розмір розробки становив 197 на 127 на 13 міліметрів.

Незабаром після нового магнітофона Philips представила і новий формат касети для звукозапису: приблизно в чотири рази меншої за звичний стрічковий картридж і вдвічі — за касету RCA. «Менше, ніж пачка сигарет», — писала компанія у своїх пресрелізах.

Про якість звуку на початкових етапах команда особливо не дбала, припускаючи, що касети будуть використовувати в основному журналісти для запису мови або любителі природи для фіксації звуків навколишнього середовища. Але вже на першому робочому прототипі якість звуку виявилася набагато кращою, ніж очікували, і стало очевидно, що касети придатні і для музики. Саме тому тривалість запису на одній стороні збільшили з 20 до 30 хвилин. Цю історію переповів Марк Мастерс, який пише книгу про створення касет.

«Ми очікували, що це буде успіх, але не революція», — говорив Лу у згаданій документалці про касети. Але це все ж була справжня сенсація на ринку: з їхньою допомогою андеграундні гурти та діджеї стали поширювати панк-музику і хіп-хоп, незабаром і звукозаписні компанії почали випускати цілі музичні альбоми на касетах. Ще через кілька років касетник уже встановлювали в автомобілях, звичайні люди записували одне для одного мікстейп з улюбленими піснями. Згодом якість касет і магнітофонів настільки поліпшилася, що до кінця 70-х цей формат став гідною альтернативою вінілу. Звичайно, йшлося не тільки про музику — у такий спосіб люди слухали аудіокниги і що завгодно.

Крім того, саме Оттенс переконав керівників Philips безкоштовно поділитися касетною технологією з компанією Sony, яка заявила, що готується випустити конкуруючу модель. Він допоміг встановити єдиний стандарт, який гарантував, що касети, продані в одній країні, будуть працювати в іншій. За оцінками Philips, по всьому світу за весь час було продано близько 100 мільярдів касет.

Оттенс переконав керівників Philips безкоштовно поділитися касетною технологією з компанією Sony.

Режисер документального фільму «Касета» Зак Тейлор розповідав Rolling Stone про свою зустріч з Оттенсом: «Коли я опинився на його порозі у 2013 році, я очікував побачити інженера, який буде з гордістю згадувати про революцію, яку він допоміг розпочати. Але Лу не міг зрозуміти, чому люди досі говорять про примітивну лоу-файну касету, хоча формат саме святкував своє 50-річчя. Як інженер, він був завжди сфокусований на точності та надійності, чим касети не дуже славилися».

Новий компакт

У 70-х Оттенс уже активно працював у складі команди, яка створила технологію компакт-дисків. Цього разу Philips і Sony об’єдналися і випустили спільний формат. «Коли ваш час вийшов, пора зникати, — згадував Лу той період на зустрічі з Тейлором у 2013-му. — Якщо є продукти, кращі за касети, отже, потрібно переключатися. Я не вірю у вічне життя».

«Коли ваш час вийшов, пора зникати».

Перший диск діаметром 12 сантиметрів представили в 1980 році. Лу, як і раніше, весь час наполягав, що виріб повинен бути меншим, навіть вважав, що від підсумкового результату можна було б урізати ще пів сантиметра. Назву «компакт-диск» обрали в надії, що новий винахід буде асоціюватися з компакт-касетою і повторить її успіх, — так і вийшло. CD-диск став черговим стандартом звукозапису, витіснивши касети з ринку. За весь час було продано більше 200 мільярдів штук.

«Найкраще в історії компакт-касети, — писала у 2011 році газета Nederlands Dagblad, — це те, що її винахідник також став причиною її загибелі».

Після виходу на пенсію Оттенс не раз підкреслював, що не відчуває гордості, що це все не тільки його заслуга. Але шкодує він лише про одне: що не Philips, а Sony винайшла те, що він вважає ідеальним додатком для касет, — плеєр Walkman. «Касета — це історія, — сказав Оттенс журналу Time у 2013 році. — Мені ж подобається, коли приходить щось нове».

Фото на обкладинці: Jerry Lampen / ANP MAG / ANP via AFP