Я кохаю тебе, ти вийдеш за мене? Як банальне графіті на мосту стало культовим
Джейсон боявся висоти, але дуже хотів вразити свою дівчину, тому піднявся на тринадцятий поверх житлового комплексу Парк-Хілл у Шеффілді, звісився з пішохідного мосту між корпусами і вивів фарбою її ім’я — «Клер Міддлтон». Вийшло досить криво, але хлопець не збирався відступати і вже впевненіше дописав: «Я кохаю тебе, ти вийдеш за мене». Охоронець розташованого поруч офісу помітив його, але Джейсон вчасно втік. Можливо, тому пропозиція так і залишилася без знаку питання, але це вже було неважливо.
Джейсон покликав Клер до кінотеатру «Одеон» неподалік, але показувати збирався зовсім не фільм: звідти було добре видно Парк-Хілл і сам напис. Дівчина розчулилася і сказала «так» — усе це відбулося у квітні 2001 року. Забігаючи наперед — весілля так і не відбулося, через кілька місяців пара розсталася, а Клер у 2007-му померла від раку. Але напис залишився.
Графіті ніхто не прибирав, тому що комплекс Парк-Хілл хоч і був яскравим прикладом бруталістської забудови і охоронявся законом, проте на той момент уже давно стояв занедбаним і непридатним для проживання. Напис же згодом перетворився не тільки на звичну частину пейзажу, а й символ району.
Цим вирішила скористатися компанія Urban Splash, яка займається реновацією якраз таких глухих будівель. Коли у 2006 році Urban Splash взялася за ремонт і повторне заселення цього комплексу на 995 квартир, то зробила графіті частиною рекламної кампанії. Слова Джейсона друкували на постерах, подушках, листівках і в брошурах. А локальний пивний бренд Thornbridge Brewery навіть випустив полуничний ель з написом на етикетці — кілька пляшечок дарували всім, хто купив квартиру в оновленому Парк-Хілл. Щоправда, ім’я Клер на цих матеріалах зазвичай упускали, залишивши універсальне «Я кохаю тебе, ти вийдеш за мене».
У тому ж 2006-му професор Джеремі Тілл із Шеффілдського університету показав копію «мосту кохання», як його незабаром стали називати, на архітектурній Венеційській бієнале. Група під керівництвом Тілла створила інтерактивну модель Шеффілда, яку відвідувачі могли перебудовувати, використовуючи важливі міські елементи в різних масштабах, а величезний Парк-Хілл вочевидь був важливим елементом з його вже іконічним графіті.
У 2011 році напис повторили поверх фарби неоном — знову без імені Клер: це був арт-проєкт художниці Трейсі Емін на замовлення Urban Splash. Тож через 10 років вандалізм перетворився на витвір мистецтва, а сам відчайдушний романтичний жест — на рекламу. Компанія виправдовувала нехтування адресатом послання тим, що була впевнена — ім’я Клер хтось додав уже після того, як з’явився оригінальний напис. Але, схоже, реальну історію замовник і не прагнув дізнатися.
Через 10 років вандалізм перетворився на мистецтво, а сам відчайдушний романтичний жест — на рекламу.
А що це за Клер і де вона живе
Незадовго до появи неонового напису журналістка Френсіс Бернс вирішила з’ясувати, хто ж автор графіті та яку відповідь він отримав. Разом з режисеркою Пенні Вулкок вони почали працювати над документалкою для BBC Radio 4. Дослідниці переривали архіви місцевих новин, вивчали навіть плітки. Так вони знайшли замітку про те, що якась Клер Міддлтон відповіла хлопцеві відмовою і він зістрибнув з того самого мосту, але історія не підтвердилася, хоча за минулі роки 26 осіб дійсно кинулися униз з «мосту кохання».
Розпитувати намагалися навіть продавців наркотиків, які часто приторговували під ним. Здавалося, що написати зізнання на тринадцятому поверсі хтось міг якраз через скаламучену свідомість, але й наркодилери не допомогли.
Поки герої залишалися невідомими, Френсіс записувала звуки на мосту для майбутньої радіопрограми: шум вітру, сирени («Там завжди чути сирени», — пізніше скаже Джейсон), голоси на дитячому майданчику — на ньому в дитинстві грала і Клер, що жила колись у цьому комплексі з родиною, як виявиться потім. Дізнатися це вдалося, коли прийомний батько на той момент уже покійної Міддлтон відповів на газетне оголошення журналістки про пошук автора послання.
З’ясувалося, що Клер була стрункою темноволосою дівчиною з карими очима, що так полонили Джейсона. У неї на спині була витатуйована пантера з гострими кігтями, що ніби впиваються у шкіру, а на руці — імена її двох дітей. Клер любила танцювати і проводити час у нічних клубах. Деяких зубів у неї бракувало, ймовірно через зловживання амфетамінами.
У Клер на спині була витатуйована пантера з гострими кігтями, що ніби впиваються у шкіру, а на руці — імена її двох дітей.
«Це було найкраще, що хтось коли-небудь робив для неї!» — розповідала про реакцію на пропозицію заміжжя її зведена сестра Джекі. Але, за словами рідних, обставини так і не дозволили парі бути разом. «Я любила її, але мені не подобалося багато речей, які вона робила, — пояснювала Джекі. — Секс і кохання були потрібні їй, щоб довести самій собі, що вона чогось варта. Їй завжди подобалися погані хлопці».
Джейсон Лоу виріс у дитячому будинку, де зазнав сексуального і психічного насильства, а його власні діти перебували під опікою, тому що він не міг дбати про них належним чином. Через таку непросту біографію соціальні служби застерігали Міддлтон від спілкування з Джейсоном, оскільки у дівчини і так були проблеми з вихованням синів. За словами сестри Клер, через побоювання, що й у неї заберуть дітей, та вирішила розстатися з неблагонадійним хлопцем. У 30 років вона померла від раку.
Є повісті сумніші
У 2014-му Джейсон, який ніяк не міг знайти стабільну роботу, ледве зводив кінці з кінцями і вже не міг платити за оренду, відправив лист Urban Splash: «Ви заробляєте купу грошей на моєму графіті, а мені ніде жити. Може, хоч дасте мені квартиру?» Але йому так і не відповіли. У 2016 році Лоу повторив свій запит, коли про цю історію готували велику статтю для The Guardian. Але піар-відділ житлового комплексу не знайшов для чоловіка навіть пари пляшечок елю з його ж словами на етикетці.
«Ви заробляєте купу грошей на моєму графіті, а мені ніде жити. Може, хоч дасте мені квартиру?»
У матеріалі розповідалося, що Джейсон був практично зломлений. Його синові дали довічне за вбивство, та й він сам мав судимість за домагання, тому не міг влаштуватися на роботу. При цьому в Urban Splash так прокоментували той факт, що використаний ними з метою реклами напис виявився частиною трагічної історії: «Як тільки первинна мета мистецтва досягнута, воно може набути інших значень».
Але про те, що він зробив цей напис, Джейсон ніколи не шкодував. «Я знаю, Клер було важко висловлювати кохання, але вона робила це достатньо, щоб я вважав її своїм благословенням. Просто сказати їй це все в очі було б замало», — говорив Лоу. А ще він був у захваті від того, що соліст Arctic Monkeys одягнув футболку із зображенням його графіті.
Однак Arctic Monkeys були не єдиними музикантами, які проявляли інтерес до цієї історії. У 2012-му шеффілдський гурт The Crookes написав пісню The I Love You Bridge з рядками про 26 нещасних, яким не вистачило всього лише поцілунку, щоб не зістрибнути з мосту.
У 2017 році британський музикант Домінік Харрісон, відомий як Yungblud, теж присвятив композицію цій історії, так і назвавши її — I Love You, Will You Marry Me. Крім того, Парк-Хілл згадувався в пісні Sheffield Sex City гурту Pulp, а його зображення з’явилося на обкладинці дебютного альбому колективу Eagulls.
Тому коли в лютому 2021-го під час ремонту комплексу неоновий знак прибрали, а напис зафарбували, серед обурених виявилося чимало музикантів. Зокрема, співак Річард Гоулі заявив, що він дуже злий, і закликав відновити символ його рідного міста. Пару років тому Гоулі навіть створив музику для мюзиклу про Парк-Хілл, навіяну цією історією. Барабанщик гурту Pulp Нік Бенкс і Yungblud також писали в соцмережах, що новина розбила їм серце.
Urban Splash пообіцяла повернути графіті, але, мабуть, ім’я Клер зникло з цього мосту назавжди. Що, нехай і несправедливо, але скоріше на краще. «Для мене цей напис — не романтичний жест, а постійне нагадування про неї, — говорила сестра Міддлтон. — Неможливо це все пережити, коли її ім’я надряпано у громадському місці».
Тим часом компанія Thornbridge Brewery оголосила, що «у світлі сумних новин про зникнення напису» вона знову випустить свій полуничний ель з етикеткою, на якій вказано I Love You Will U Marry Me.