Архітектура

Гриби захоплюють мир дизайну. З них навіть будують дома

Мрія будь-якого дизайнера — зручний екологічний матеріал, з якого можна робити все що завгодно. І він існує — це звичайні гриби. З них уже навчилися виготовляти екошкіру, будівельний утеплювач і навіть труни. Bird in Flight розповідає, чим гриби можуть бути корисні для дизайну та архітектури.

Зазвичай ми називаємо грибами лише самі плодові тіла, які вживаємо в їжу, проте це тільки частина одного з видів. Гриби бувають дуже різними — від дріжджів і цвілі до підберезників і лисичок, — і всі вони мають унікальні властивості, що вже багато років використовують у дизайні.

Гриби ростуть з міцелію — так називається їхня підземна частина. Міцелій складається з безлічі ниток, вони ростуть у субстраті (соломі, тирсі тощо), розщеплюючи його на речовини, якими він і харчується. Міцелій швидко обплутує субстрат і скріплює його собою.

Королівський ботсад Великої Британії робить щорічні звіти про стан світу рослин і грибів. Згідно з останнім звітом, 1 886 видів грибів відкрили у 2019-му. Усього ж науці відомо близько 148 тисяч грибів, але вчені вважають, що це менше 10% існуючих видів: через те що гриби часто ростуть тільки під землею, їх не завжди можна побачити. Разом із тим лише 6% відомих рослин і 5% відомих грибів згадані в патентах — це означає, що дуже мало властивостей рослин і грибів досліджено. Однак експерти впевнені, що у грибів великий потенціал для розширення різноманітності існуючої їжі та медикаментів.

Так ростуть гливи. У пластиковому пакеті — міцелій, з якого з’являються їстівні частини гриба. Фото: ermess / Depositphotos

Гриби можна використовувати для виготовлення біопалива та збільшувати з їхньою допомогою кількість енергії, яку отримують із рослин або відходів виробництва біодизеля, — але і цей напрямок маловивчений. Із грибів роблять багато ліків: антибіотики, препарати, що знижують рівень холестерину, імунодепресанти. При цьому деякі види грибів, що застосовують у фармацевтиці, вже знаходяться на межі зникнення.

Гриби важливі і для клімату — дерева часто ростуть із ними в симбіозі, завдяки чому поглинають більше вуглекислого газу.

Читайте також: Грибний камінг-аут: Я приймаю психоделіки. І ось чому

Грибний дизайн

Міцелій почали використовувати в дизайні приблизно у 2014-му, в руслі моди на все зелене й екологічне, викликаної змінами клімату. Через чотири-п’ять років гриби вже були трендом: дизайнери масово стали робити з міцелію предмети для виставок і створювати дослідні лабораторії. Зараз оформилося кілька напрямків, в яких грибний дизайн виходить на промисловий рівень, — у тому числі й в Україні.

Нідерландська лабораторія, яка створює предмети з міцелію. Фото: FotoMediamatic

Дизайнери по всьому світу працюють над біорозкладними, вуглецево нейтральними, веганськими й етичними речами без пластику та інших нафтопродуктів. На міцелій звернули увагу через його властивості «склеювати» дрібні органічні частинки, наприклад тирсу, і спробували замінити ним епоксидну смолу, клей та інші небіорозкладні полімери. І це вийшло.

Одна з найпоширеніших технологій грибного дизайну — заповнення порожньої форми міцелієм. У ємність поміщають міцелій і субстрат, в якому він росте, створюють тепле і вологе середовище, і за кілька днів гриб розростається і заповнює собою всю форму. Його дістають з ємності та сушать при високій температурі, зупиняючи зростання, або, іншими словами, вбиваючи. Виходить легка конструкція, яка тримає форму і не пропускає воду. Такий матеріал ще називають грибним пінопластом (мікопінопластом) — дуже вже він схожий на нього за властивостями. За допомогою цієї технології британський дизайнер Том Діксон створив стілець, щоправда в єдиному екземплярі, а компанія з Нідерландів виробляє живі труни з міцелію: вони повністю розкладаються за два-три роки, в той час як дерев’яній труні на це потрібно близько десятиліття. Дизайнери також експериментують із формою і технологією, щоб робити світильники та меблі з міцелію.

Труна з міцелію, створена дизайнером Бобом Гендріксом. Фото: Handout / Loop Biotech / AFP
Стілець із міцелію дизайнера Eric Klarenbeek. Фото: Eric Klarenbeek / Wikimedia Commons

Французький виробник свічок Amen стверджує, що їхня упаковка з мікопінопласту має негативний вуглецевий слід, адже для її виготовлення використовують відходи технічних конопель — під час зростання рослина вже абсорбувала вуглекислий газ.

Схожа технологія — мікотісто. Це міцелій, змішаний із субстратом у м’якому стані, з якого можна ліпити, як із глини, або друкувати з нього на 3D-принтері.

Використовуючи технології мікотіста і грибного пінопласту, українська дизайнерка Йова Ягер разом із компанією S.Lab створили колекцію предметів із міцелію: посуд, вази, горщики для квітів, свічники. Як субстрат вони взяли ті частини рослин технічних конопель, які не потрібні для виробництва олії й ниток. Такий посуд з мікоматеріалу не промокає, витримує температуру до 150 градусів, але в нього можна лише наливати воду, а не класти їжу — від тертя при митті й використання миючих засобів виріб зіпсується і почне розкладатися.

Грибний пінопласт пресують при високій температурі під тиском, роблячи матеріал більш жорстким і пласким. Так можна створювати одноразовий посуд і матеріали, схожі на картон і тонку фанеру.

утримує більше атмосферного вуглецю у своїх біоматеріалах, ніж виділяє протягом життєвого циклу

Посуд, свічники, вази і вішаки для одягу, створені дизайнеркою Йовою Ягер і лабораторією стійких досліджень S.Lab. Фото: Ася Шалай

Крім того, з міцелію виготовляють екошкіру: одяг із такого матеріалу Mylo представив бренд Stella McCartney, Adidas зробив взуття, а lululemon — килимки для йоги, але тільки в одиничному екземплярі, як концепції. А ось бренд Hermès запускає у продаж сумку з іншої грибної шкіри, MycoWorks, уже наприкінці 2021 року. Подібні товари можуть виглядати як загравання люксових брендів з екологічністю, але це прямий шлях до більш стійкої моди. Якщо люксові концерни — а Kering, що володіє багатьма такими компаніями, в тому числі Gucci, інвестував у Mylo кілька мільйонів доларів — зайнялися розробкою і виробництвом шкіри з грибів, то цей матеріал незабаром стане доступним і для масмаркету.

Одяг з грибної шкіри може виглядати як загравання люксових брендів з екологічністю, але це прямий шлях до більш стійкої моди.

mushroom_mycelium_дизайн_мицелий_грибы Mylo
Грибна шкіра Mylo. Фото: Shawna Nordman / Bolt Threads
mushroom_mycelium_дизайн_мицелий_грибыStan Smith Mylo
Кросівки Adidas зі шкіри Mylo. Фото: Shawna Nordman / Adidas
Mylo mushroom_mycelium_дизайн_мицелий_грибы
Штани Стели Маккартні з мікошкіри. Фото: Shawna Nordman / Bolt Threads

Грибна архітектура

Архітектори теж багато експериментують з формами, які можна зробити з міцелію. Так, нью-йоркська студія The Living створила павільйон із мікоцеглин для MoMA PS1 ще у 2014 році — це велика споруда захищала відвідувачів від сонця і спеки.

Інший павільйон зробив студент Brunel University. У «трубу» з бавовни він склав міцелій, змішаний із картоном, обплів її навколо основи і дав грибу прорости за місяць. У результаті міцелій скріпив структуру так, що конструкція могла стояти самостійно, а на її стінах з’явилися їстівні гливи. Дизайнер вважає, що це чудова ідея для поп-ап-ресторану, меню якого засноване на грибах.

Схоже рішення у 2019 році пропонував італійський учасник Тижня дизайну в Мілані, який створив арки-павільйони з міцелію. За словами автора, це, напевне, перша експозиція в Мілані, від якої не залишилося жодного сміття. Коли виставка завершилася, арки компостували, а металеві деталі віддали на переробку.

Павільйон Growing Pavilion із грибними стінами з’являвся і на Данському тижні дизайну у 2019 році: міцелій ріс у дерев’яній формі, а всередині виставляли одяг, меблі й декор із грибів.

mushroom_mycelium_дизайн_мицелий_грибы
Growing Pavilion на Dutch Design Week 2019. Фото: Oscar Vinck / Flickr
mushroom_mycelium_дизайн_мицелий_грибы
Growing Pavilion на Dutch Design Week 2019. Фото: Oscar Vinck / Flickr

Міцелій використовують і як утеплювач у будівництві. Грибний пінопласт екологічніший за звичайний — він розкладається в компості за один-два місяці, а в якості субстрату часто беруть органічні відходи. Також він у 5 разів щільніший за пінопласт, втричі міцніший, при цьому небагато важить, із ним легко працювати, а теплоізоляційні властивості у нього навіть кращі. Крім того, у мікоматеріалу добре звукопоглинання, тому з нього роблять звукоізоляційні панелі. Горить мікопласт гірше за пінопласт і при цьому не виділяє токсичних речовин.

Грибний пінопласт екологічніший, щільніший, тепліший і міцніший за звичайний.

За словами авторки студії S.Lab Юлії Бялецкої, для масового виробництва грибного пінопласту, який зможуть використовувати при утепленні, потрібно велике приміщення, де панелі будуть рости. Проблема також у сертифікації. Перед застосуванням у масовому будівництві необхідно зробити багато тестів на різні показники: горючість, щільність, твердість тощо, — а для цього потрібні великі гроші. Тому зараз S.Lab веде переговори із зацікавленими будівельними компаніями, щоб ті вклалися в сертифікацію.

Грибний пінопласт, панелі та папір із міцелію, створені дизайнеркою Йовою Ягер і лабораторією стійких досліджень S.Lab. Фото: Ася Шалай

Американська студія Redhouse Architecture запропонувала ще один екологічний варіант використання грибів в архітектурі, а заразом знайшла вихід із житлової кризи у Клівленді, де багато залишених приватних будинків. Студія придумала подрібнювати старі об’єкти і використовувати цю «стружку» як субстрат для вирощування будівельних блоків із міцелію. Таким чином від старих будинків залишилася б мінімальна кількість сміття.

Ідею грибного будівництва розглядає і NASA. Агентство озвучило ідею створити будинки для колонізації Марса за принципом «просто додай води». Оскільки на планету людству потрібно буде везти житла з собою, міцелій — відмінний варіант. Це можуть бути компактні оболонки з сухим міцелієм, до яких після установки на Марсі потрібно додати воду, щоб наповнювач ріс і створював теплоізоляційний і конструктивний шар для будинку.

У блоків із міцелію є й недолік: вони не дуже підходять в якості тримальної конструкції, тому що недостатньо міцні. Але вже проводять експерименти, завдяки яким можна буде використовувати мікоматеріал для зведення і двоповерхових будівель. Дослідницька група Block розробила комп’ютерну модель розподілу навантажень для деревовидної структури, яка б витримувала вагу за рахунок геометрії, а не тільки матеріалу. Архітектори створили її в реальності — блоки з міцелію, який ріс усередині форм, закріпили на фанері, чим довели, що такі конструкції можуть бути міцними.

Доктор Філіп Амстіславскі показує зразок утеплювача з міцелію, розробленого в Університеті Аляски в Анкориджі. Фото: Loren Holmes / Anchorage Daily News via AP

Нове та Найкраще

608

431

62
253

Більше матеріалів