Фотопроект

Час збирати каміння: Кримська інсталяція Юлії По та Лії Достлєвої

Наприкінці відпустки в якості сувеніра люди часто забирають з морського берега мушлі або гальку. Після окупації Криму художниці Юлія По і Лія Достлєва зібрали таке каміння, привезене з півострова, і зробили з нього інсталяцію «Пляж». У 2017 році частина її загубилася, і висловлювання про анексію знову перетворилося на купу каміння. Юлія та Лія згадують, як створювали інсталяцію.

Через два роки після початку російської агресії Лія Достлєва та Юлія По створили інсталяцію «Пляж», що цілком складається з каміння. Обидві художниці родом з територій, окупованих сьогодні Росією, — з Криму та Донбасу. Їхня робота — це історії українців із різних міст і навіть країн, яких об’єднує втрата Криму.

Лія Достлєва

Художниця, есеїстка, антропологиня культури. Виставлялася в Україні, Польщі, Литві, Чехії, Австрії, Італії.

— Коли ми з Андрієм Достлєвим ініціювали виставку «Відновлення пам’яті», в публічному полі про тих, хто виїхав з окупованих територій, говорили як про джерело проблем. Йшлося про їхні потреби або про неприємності, які ці люди створюють. На їхню втрату накладалася ще одна травма: те, як їх сприймають на новому місці. Ми вирішили поговорити про матеріальну пам’ять цих людей, про те, що їх пов’язує з домівкою.

Роль Криму особлива. Жителі Донецька та Луганська залишилися без домівки, але без Криму залишилися всі. Важко знайти людину, в якої немає спогадів, пов’язаних із півостровом.

Юлія збирала камені в Києві, а мені їх віддавали люді, що живуть за кордоном. Перша виставка вийшла дуже емоційною: відвідувачі плакали, приносили нові камені, а іноді забирали по одному собі. Після цього ми показали інсталяцію у Варшаві та Познані, а у 2017 році — на виставці в чеському центрі сучасного мистецтва Dox. Якраз після цієї виставки частина роботи загубилася.

Потрібно було оцінити вартість посилки з камінням, а ми не змогли цього зробити — тоді це здавалося блюзнірством.

Ми досі не знаємо напевно, що сталося з посилкою. Камені дуже важкі; ймовірно, коли коробка порвалася, вантажники просто висипали їх. Із 28 кілограмів залишилося близько п’яти. Нам запропонували написати скаргу з проханням про відшкодування. Але для цього потрібно було оцінити вартість посилки, а ми не змогли цього зробити — тоді здавалося блюзнірством оцінювати те, що не має ціни.

crimea_rocks
Фото: Юлія По
Юлія По

Фотографка з Сімферополя, живе в Києві. Вчилася фотографії в Олександра Ляпіна та Романа Пятковки. У 2015-му стала «Фотографом року» в Україні з роботою «Барикада». Членкиня Української фотографічної альтернативи. Виставлялася в Україні, країнах СНД, Центральній Європі, Англії, США. До 2020 року носила прізвище Полуніна-Бут.

— Кожна людина, яка ділилася з нами камінням, хотіла розповісти свою історію. Кожного разу в розмові, коли оповідач підходив до того, що тепер не може поїхати до Криму, наставав момент гіркоти. Я дуже шкодую, що ми не фіксували ці історії, тому що, правду кажучи, навіть не очікували, що люди будуть охоче ділитися камінням. Одна з найбільш пам’ятних — про хлопця з Макіївки, який переїхав до Ужгорода. Він виїжджав під обстрілом, узяв тільки найнеобхідніше, і в рюкзаку серед іншого у нього лежав камінчик із Криму. Інша — про жінку, яка виїхала до Польщі і з собою взяла кілька кілограмів українських каменів. Особливо мене зворушив відгук жінки, у якої були камені з Беляуса — пляжу неподалік від того місця, де жила моя родина. Якби я повторювала інсталяцію зараз, я б обов’язково додала всі ці історії.

По мені одразу видно, що я приїхала з України, хоча і прожила у Криму 20 років.

Я принципово не збиралася їхати до Криму після анексії, але у 2016 році довелося через хворобу бабусі. Тоді я побачила страх в очах людей, який перетворює їх на стадо. Коли ти дістаєш телефон, щоб зробити знімок на вулиці, перехожі запитують, що і навіщо ти знімаєш. Важко уявити таку ситуацію в Києві. Місцеві казали, що по мені одразу видно, що я приїхала з України, хоч я і прожила у Криму 20 років. Не знаю, що мене видало: можливо, бажання роздивитися всі зміни. Для мене ця поїздка виявилася дуже важкою.

197

257

914
162

Більше матеріалів