Світ

Іграшкова планета: Історія найвідомішого випадкового фото Землі

У 2022-му знаменитій фотографії The Blue Marble виповнюється п’ятдесят років. Незважаючи на те що за цей час супутники зробили десятки знімків планети, кадр назавжди увійшов в історію як перше фото Землі, повністю освітленої Сонцем. Bird in Flight розповідає, як зображення, що не мало існувати, вплинуло на сприйняття людства у Всесвіті й чому встановити автора світлини так і не вдалося.

Іграшкова Земля

Назва знімка The Blue Marble буквально перекладається з англійської як «Синій марбл», тобто іграшкова кулька — саме такою Земля здавалася астронавтам із глибини космосу. Фото 1972 року вважається суспільним надбанням та зберігається в архіві Національного аерокосмічного агентства США. Це одна з найбільш тиражованих фотографій у світі, яку друкували на поштових марках, рекламних плакатах, обкладинках книг. Вона стала найвідомішим знімком Землі.

Разом із тим The Blue Marble — не перше фото планети, але це єдиний кадр, створений людиною, де земна куля повністю освітлена. Астронавтам, які були на відстані близько 45 тисяч кілометрів від Землі, вдалося зробити знімок без затемнених ділянок — таке можливе лише за умови руху певною траєкторією між нашою планетою і Сонцем. На фотографії видно обриси Південного полюса, майже всю берегову лінію Африки, Аравійський півострів та материкову частину Азії. Вихідний знімок являв собою перевернуте зображення Землі, оскільки камеру тримала людина, яка перебувала у невагомості.

The Blue Marble — не перше фото планети, але це єдиний кадр, створений людиною, де земна куля повністю освітлена.

Раніше, в 1968 році, американський астронавт Вільям Андерсон зробив знаменитий кадр «Схід Землі», на якому планета височить над пустельною поверхнею Місяця. Хоча фотографія теж вважається видатною, вона не набула такої популярності, як The Blue Marble. У редакції видання Life пояснюють це тим, що пропорції та форми другого знімка людям інтуїтивно здаються більш знайомими і зрозумілими: на тлі безкрайнього космосу виділяється ідеально кругла планета, можна роздивитися материки та хмари й буквально відчути їхню текстуру.

різнокольорова кулька зі скла, глини, сталі або агату, що використовується в різних іграх, що носять загальну назву «марблс»

earthrise
«Схід Землі», 1968 рік. Зображення: Wikimedia Commons
The Blue Marble
The Blue Marble, 1972 рік. Зображення: Wikimedia Commons

Місія «Аполлон-17»

У період з 1968 до 1972 року NASA відправило на Місяць дев’ять місій. Астронавти здійснили шість успішних висадок, але зробити історичний знімок вдалося лише в рамках останнього польоту «Аполлон-17». Місія стартувала 7 грудня 1972-го, на борту знаходилися командир екіпажу Юджин Сернан та пілоти Гаррісон (Джек) Шмітт і Рон Еванс. Вони мали низку важливих завдань, зокрема відокремитися від останнього ступеня ракети-носія, виконати стиковку зі службовим модулем, стабілізувати космічний корабель, розрахувати траєкторію польоту та висадитися на Місяць.

Але ніхто з членів команди не повинен був фотографувати: у суворому плані польоту всі знімки були заплановані заздалегідь, а запаси плівки на борту — обмежені. Однак через п’ять годин і кілька хвилин після початку місії один з астронавтів узяв камеру Hasselblad і зробив чотири кадри, кілька разів змінивши експозицію. Найчіткішою вийшла друга світлина, яка згодом отримала назву The Blue Marble.

Екіпаж не надав фотографіям особливого значення та не обговорював їх. Лише через десять днів після повернення астронавтів на Землю плівку проявили у фотолабораторії Космічного центру імені Ліндона Джонсона. Співробітник центру Дік Андервуд усвідомив, що команді вдалося вперше зняти Землю, повністю освітлену Сонцем, — новина стала сенсаційною, а зображення надрукували майже всі світові газети.

Екіпаж місії «Аполлон-17»: Юджин Сернан, Гаррісон Шмітт та Рон Еванс. Фото: Wikimedia Commons

Авторське право

Коли стало відомо про важливість отриманої фотографії, кожен із учасників місії «Аполлон-17» наполягав, що саме він є автором. Політика NASA полягає в тому, що всі знімки, зроблені під час польоту, приписують команді, а не окремій людині. «Астронавти працюють на всіх нас як платників податків. Вони не мають жодних прав власності або фінансових прав на світлини, які вони знімають у рамках офіційної роботи», — наголошує в коментарі Outside історик NASA Білл Беррі.

Кожен із учасників місії «Аполлон-17» наполягав, що саме він є автором фото.

У зв’язку з популярністю знімка в агентстві все ж таки вирішили розшифрувати стенограму польоту. З’ясувалося, що всі члени екіпажу звернули увагу на вигляд Землі; найімовірніше, Сернан, Шмітт та Еванс передавали один одному камеру, але хто зробив фото — невідомо.

Через суперечки про авторське право стосунки астронавтів зіпсувалися. Коли у 2002-му режисер Джеймс Кемерон спонсорував захід, присвячений 30-річчю польоту, вони навіть, як пише The Atlantic, відмовилися їхати в одній машині. Дехто вірить у те, що кадр зробив Джек Шмітт, оскільки він був геологом, уважним дослідником й отримав у рамках місії менше технічних завдань, ніж колеги. Проте ні довести, ні спростувати твердження неможливо.

Рон Еванс пішов з життя у 1990 році, так і не відмовившись від своїх претензій на знімок, Юджин Сернан помер у 2017-му, також не змінивши своєї позиції. 86-річний Гаррісон Шмітт — єдиний член екіпажу, який ще живий, — продовжує наполягати, що саме він створив The Blue Marble.

Оскільки політ «Аполлон-17» був останньою пілотованою місячною місією, фотографія фактично є пам’яткою освоєння космосу людиною. З іншого боку, вона відіграла важливу соціальну роль. У 1970-х The Blue Marble стала символом людського прогресу й новаторства, допомогла інакше поглянути на життя на Землі. «Дивлячись на планету з космосу, ти кажеш собі: „Це людство, любов, почуття і думки“. Ти не бачиш бар’єрів на кшталт кольору шкіри, релігії та політики, які розділяють наш світ. Ти мимоволі запитуєш: якби всі могли вирушити в космос, хіба вони б не відчули те саме?» — згадував про свої емоції Юджин Сернан.

Також The Blue Marble дала людям наочне уявлення про те, що Земля — крихітна планета в безкрайньому космічному просторі, що вона унікальна і потребує захисту. У 1970-х світлина сприяла розвитку руху на захист навколишнього середовища та актуалізації боротьби з глобальним потеплінням. До появи знімків «Схід Землі» і The Blue Marble для обговорення проблем екології використовували фото природи й ландшафтів, але після активісти стали демонструвати зображення планети, щоб наголосити на масштабах проблеми зміни клімату.


Фото: NASA / Wikimedia Commons

464

234

171
406

Більше матеріалів