Квіти проти ракет
Українська фотографка. Народилася в Харкові. Навчалася в Харківській академії дизайну та мистецтв. Брала участь у групових і персональних виставках у Німеччині, Італії, Португалії, Україні тощо.
— Коли я ще жила під окупацією в селі на Харківщині, одного разу нас сильно «накрили» і все подвір’я було в уламках. Але самих снарядів я тоді так і не побачила, бо після прильоту у мене був шок, я одразу пішла говорити з родичами про виїзд.
Цей проєкт я задумала, щойно вибралася з окупації. Тоді здавалося, що я назавжди втратила дім. Ідея утопічного неіснуючого саду в мене виникла як аналогія з втратою біблійського Едему. Потім село звільнили, але коли я туди повернулася, то побачила жах, який не передати словами. Тому я хотіла якось показати людям у Європі, що таке втрата дому.
Фотографію у своєму саду я зробила вже у грудні 2022 року, коли приїхала додому. На нашому подвір’ї лишилося п’ять урвищ від снарядів. На одному з цих місць росли лілії.
Зараз я тимчасово живу в Австрії, у нас тут велика підтримка художнього ком’юніті. Я зробила візуалізацію проєкту і подала в офіс однієї організації. Через деякий час прийшла відповідь, що цей проєкт хоче втілити галерея kunstGarten у місті Грац. У них є власний сад, тож ми висадили лілії там.
Ракету для інсталяції робили на місці з металу, реконструюючи її з моїх фотографій. Спершу я хотіла привезти снаряд з України, але австрійське Міністерство культури не дозволило. Оскільки проєкт довготривалий, я сподіваюся, що з плином часу іржа зовсім «з’їсть» ракету і залишаться лише лілії — й вони там будуть рости багато років.
Спершу я хотіла привезти снаряд з України, але австрійське Міністерство культури не дозволило.