Мертві та бойові дельфіни: Як війна впливає на тварин Чорного моря

На розтині присутні двоє слідчих від СБУ та прокуратури, троє представників Держекоінспекції, двоє понятих і ветеринар-судмедексперт. Саму операцію проводять двоє наукових співробітників із двома асистентами. Стільки уваги прикуто до тіла морської свині, яке знайшли на одному з пляжів Затоки в Одеській області. Скільки воно знаходилося на узбережжі — невідомо, але перед розтином пролежало в холоді 16 годин і розморозилося не до кінця, тож працювати важко. Крім того, стіл із тілом у чорному пакеті стоїть на вулиці, на подвір’ї Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів в Одесі. У небі гримить, вчені намагаються встигнути завершити дослідження до зливи.

Звісно, усіх цікавить причина смерті. Це може бути інфекція, хвороба чи щось інше, в тому числі тварина могла загинути й через конкретні дії російських окупантів — як у воді, так і на суходолі. Під час розтину мають зібрати зразки тканин та органів: мозку, вуха, печінки, легенів, серця тощо. Їх направлять на експертизу для проведення гістологічних, токсикологічних та інших тестів. Інструменти в руках наукової співробітниці Українського наукового центру екології моря Карини Вишнякової. За всім наглядає провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена Павло Гольдін.

Перед спеціалістами дорослий ссавець фоцени чорноморської, чи простіше — морської свині. Це різновид китоподібних, які живуть у Чорному та Азовському морях. Злива все ж починається — кров фоцени змішується з краплями дощу. Через негоду розтин призупиняють, тож загалом процедура розтягується майже на чотири години. Після тіло закопають у дворі, а в майбутньому кістки використовуватимуть для досліджень.

Насправді правоохоронці не часто бувають на таких операціях, вони тут саме через ймовірність, що тварина загинула внаслідок російської агресії. Фіксація подібних випадків дозволяє скласти повну картину злочинів та згодом використати їх у суді. Україна збирається притягнути Росію до відповідальності ще й за екоцид, тобто знищення тваринного й рослинного світу на її території, а для цього збирає докази. До річниці повномасштабного вторгнення Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляло про тисячу зафіксованих випадків смерті дельфінів на узбережжях України, Болгарії і Туреччини. Начальник наукового відділу Національного природного парку «Тузловські лимани» доктор біологічних наук Іван Русєв називає цифру у 50 тисяч дельфінів, які загинули за рік вторгнення. Він виходить із того, що море чи океан зазвичай викидає на берег лише 5% мертвих тварин, відтак про більшість жертв ми навіть не знаємо.

Правоохоронці не часто бувають на таких операціях, вони тут через ймовірність, що тварина загинула внаслідок російської агресії.

Проте Павло Гольдін скептично ставиться до будь-яких оцінок. За його словами, зараз неможливо встановити навіть ймовірну кількість загиблих і постраждалих внаслідок російської агресії морських ссавців. Вчені постійно збирають інформацію та, як сьогодні, досліджують тіла загиблих, передають зразки для аналізу колегам з українських і європейських університетів, але результати будуть не скоро.

У Чорному морі мешкає три види китоподібних: афаліни, білобокі дельфіни та фоцени звичайні. Усі вони занесені до Червоної книги України. І оскільки це червонокнижні тварини, для кожного розтину треба спочатку отримати спецдозвіл від Міністерства довкілля. Та не лише це уповільнює процес.

«Наприклад, у п’ятницю прикордонники знайшли мертвого дельфіна на Росєйці, але місцевість настільки небезпечна, що вони й самі не могли вийти на цей пляж. Фотографії є тільки з камер спостереження, забрати тіло не можна, — розповідає Павло Гольдін. — У четвер викинуло дельфіна на пляжі „Дельфін“. От його ми забрали — взяли машину директора та самі привезли».

Прикордонники знайшли мертвого дельфіна на Росєйці, але місцевість настільки небезпечна, що вони не могли вийти на цей пляж.

Попри всю невизначеність точно можна стверджувати, що бойові дії загалом негативно впливають на морських ссавців. Забруднення вод, інфекції, робота сонарів підводних човнів — усе це в комплексі. Через сонари дельфіни можуть втрачати здатність орієнтуватися у просторі та нормально полювати і, відповідно, харчуватися.

«У морі часто вибухають ракети, що може бути джерелом мінно-вибухових травм для тварин. І це лише один із багатьох можливих ризиків, — додає Гольдін. — Наприклад, після підриву росіянами Каховської дамби в море потрапило багато різноманітних забрудників — важких металів, пестицидів, а також органічних речовин, які змінюють біохімічний баланс моря. Усе це може впливати на популяцію риби й дельфінів, які нею харчуються. У Чорному морі китоподібні є ключовим видом, тобто таким, чий вплив на екосистему набагато істотніший, ніж здається. Їх скорочення чи загибель може змінити всю чорноморську екосистему».

У Чорному морі китоподібні є ключовим видом, тобто таким, чий вплив на екосистему набагато істотніший, ніж здається.

Очевидно, що чим швидше припиняться бойові дії і Україна поверне свої території, тим швидше вона зможе по-справжньому оцінити масштаби трагедії, а природа — нарешті почати зцілюватися.

Бойові дельфіни

Крім того що російські військові опосередковано впливають на морських ссавців, вони, схоже, ще й прямо експлуатують чорноморських дельфінів. Про бойових дельфінів, яких Росія начебто використовує для захисту Севастопольської бухти, повідомляла британська розвідка. Завдяки супутниковим знімкам у Міноборони Британії дізналися, що для охорони бази Чорноморського флоту росіяни встановили загородження з тренованими морськими ссавцями.

Узагалі, ідею використовувати морських тварин для бойових завдань спробували реалізувати ще під час Першої світової війни. Тоді у штабі флоту Російської імперії тюленів дресирували для пошуку мін. Проте далі тренувань справа не пішла.

У 1965 році спеціальну експериментальну базу, яка пізніше стала науково-дослідним центром «Державний океанаріум», створили в Севастополі. Спочатку дельфінів-афалін використовували як моделей — досліджували їх і застосовували отримані дані при кораблебудуванні та створенні морської зброї. У березні 1973-го керівництво флоту отримало секретний звіт американського військово-морського центру в Сан-Дієго і таким чином дізналося, що американці тренують дельфінів і косаток шукати й підіймати затонулі торпеди. Тож подібні експерименти стали проводити і в Севастополі — дельфінів використовували здебільшого для пошуку та підйому певних об’єктів.

Є також свідчення, що дельфінів навчили вбивати людей на випадок проникнення на територію бази диверсантів. На ссавця кріпили спеціальний спис, в який подавали повітря високого тиску. Цими списами дельфіни і мали уражати ворогів. Утім, жодних свідчень про те, що це реально працювало, немає. Крім того, за деякими даними, тварин могли вчити атакувати кораблі, прикріплюючи до них вибухівку, але про подібні операції також нічого невідомо. У будь-якому разі страждали в першу чергу самі тварини, яких відловлювали, змушували жити в неволі, піддавали експериментам.

Є свідчення, що дельфінів навчили вбивати людей на випадок проникнення на територію бази диверсантів.

У 1992-му «Океанаріум» перейшов до України. Військові експерименти з морськими тваринами припинили й частково відновили лише у 2012 році — начебто збиралися використовувати дельфінів для пошукових місій. Та у 2014-му «Державний океанаріум» захопили росіяни і, за свідченнями тієї ж британської розвідки, продовжили тренувати тварин.

Відтак у 2022 році супутникові знімки показали, що росіяни розмістили клітки з дельфінами на вході в Севастопольську бухту — начебто для патрулювання або захисту від потенційних диверсантів чи дронів. Спочатку, за оцінками британської розвідки, йшлося лише про три-чотири особини. Новіші фото показали, що кліток стало більше — шість-сім. Звісно, в сучасному світі ефективніше застосовувати технології для будь-яких завдань у морі, але якщо у росіян таких розробок немає, вірогідно, що вони все ще покладатимуть певні місії на дельфінів.

«Бойові дельфіни — це приблизно так само ефективно, як зараз використовувати бойового слона, — вважає Павло Гольдін. — Неподобство, що росіяни почали заново мучити тварин, як у радянські часи. Але якщо вони до людей так ставляться, то немає чому дивуватися».

Фото: Яна Кононова, спеціально для Bird in Flight

Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки ГО «Лабораторії журналістики суспільного інтересу» та проєкту Documenting Ukraine в Інституті гуманітарних наук у Відні (Institut für die Wissenschaften vom Menschen, IWM).

Також матеріал вийшов за підтримки Emergency Support Initiative by Kyiv Biennial.