Архітектура

17 найкращих сучасних будівель Києва

Редакція Bird in Flight попросила українських архітекторів назвати найкращі, на їхній погляд, сучасні архітектурні об'єкти в Києві. А разом з тим з'ясувала, якими критеріями експерти керувалися при виборі, яку забудову вважають хорошою та що цінують у київській архітектурі.

За 29 років незалежності Україна бачила два будівельних буми: велике будівництво нульових, що зупинилося через кризу, та нинішній, що триває з 2016 року. Столиця розбудовується активніше за інші міста, як правило тут же з’являються найбільш обговорювані об’єкти.

Якою має бути нова будівля, щоб заслужити в Києві хоча б спокійний прийом, не кажучи про привітний? І чи повинні взагалі архітектори спиратися на смаки городян? Ці запитання ми адресували експертам рейтингу — практикуючим архітекторам і дизайнерам: Дмитру Васильєву і Олександру Попову (Archimatika), Вікторії Якуші (Yakusha Design), Сергію Махну (Sergey Makhno Architects), Вадиму Заплатнікову і Ларисі Меркуловій (Garazd Architects), Антону Олійнику (Burø), Володимиру Непийводі та Дмитру Дудченку (YOD Design Lab), Семену Поломаному (Zemlia), Руслану Литвиненку й Антону Вергуну (Shovk), Євгенії Васіловській (Project 7), Богдану Куцевичу («Куцевич + партнери»), Дмитру Аранчію (Dmytro Aranchii Architects), Анастасії Стрижевській (AER), Івану Юнакову (33BY Architecture), Олександру Манукьянсу, Антоніні Каплі (TSEH Architectural Group), Віктору Герасименку (Synectic A), Йові Ягер (Yova Yager Hospitality Design).

Кожен член експертної групи склав власний список найкращих і найгірших архітектурних об’єктів Києва, побудованих з 1991 року (антирейтинг буде опублікований пізніше). При оцінці відігравало роль не планування будівлі, а її значення в контексті міського середовища, естетика та відповідність нормам сучасного проєктування. За згадку у списку експерта будівля отримувала 1 бал, голоси за власні проєкти не враховувалися. Усього експерти назвали 54 об’єкти, до рейтингу ми включили 17 із них з найбільшою кількістю голосів.

Про будівлі, які увійшли до першої трійки, — два посольства і театр на Подолі — в останні роки часто говорили як про найкращі приклади роботи в історичному середовищі. Показово, що всі вони стримані, навмисно позбавлені вау-фактора. Обидва посольства спроєктовані архітекторами з Нідерландів і Німеччини. В цілому в рейтингу третина об’єктів створені під керівництвом іноземних бюро.

До списку найкращих потрапило не багато громадських будівель — переважали бізнес-центри, закриті житлові комплекси і посольства. Експерти відзначали, що сама функція школи, театру, громадського простору вже додавала будівлі перевагу: місту не вистачає подібних об’єктів. Також примітно, що лише одну будівлю у рейтингу звели в 1990-х. Переважна більшість проєктів були завершені після 2011 року.

Багато експертів зізналися, що з огляду на невеликий вибір якісної сучасної архітектури в Києві до списку найкращих об’єктів вони включали ті, що не викликають у них негативної реакції.

1. Театр на Подолі

Андріївський узвіз, 20б
Архітектори: Drozdov & Partners
Рік будівництва: 2017

Нове приміщення Театру на Подолі, що відкрилося 2016 року, викликало бурхливі суперечки. Будівлю прозвали «саркофагом». Проєкт харківського архітектора Олега Дроздова критикували за те, що він нібито не вписується у стиль Андріївського узвозу. Проте у професійному середовищі театр зібрав в основному позитивні відгуки. У 2019 році проєкт номінували на архітектурну премію Mies van der Rohe Award, а в 2020-му на Подолі з’явилася ще одна будівля Дроздова — громадсько-житловий комплекс Saga City Space (5-й номер рейтингу).

Антон Вергун та Руслан Литвиненко: Зразок просто гарної спокійної архітектури в історичному середовищі. Так, колосники театру дуже великі (1), але вони були такими і до того, як архітектори розпочали роботу. Дроздов впорався з викликами і завданнями проєкту: нівелював проблему колосників за допомогою темної обробки, а нових проблем не створив. Коли бачиш на Андріївському узвозі усміхнених людей, які виходять з вистави, розумієш, що це архітектура для людей і вона впоралася зі своїм завданням.

Вікторія Якуша: Я завжди симпатизую проєктам з історією, в які закладені цінності і традиції попередніх поколінь, але в сучасній, новій формі. Наприклад, для фасаду Театру на Подолі архітектор використовував автентичні та відреставровані цеглини (2). Театр, можливо, став одним із перших проєктів Києва, які активно обговорювали, він допомагає привчити городян до сучасної архітектури.

Володимир Непийвода та Дмитро Дудченко: На жаль, у наш час якісна архітектура — це в основному житлові будинки, офіси або ТРЦ, тобто те, що приносить більше грошей інвесторам. Театр на Подолі — це скоріше благодійність, тому сам факт реалізації такого проєкту — вже плюс. Архітектор витиснув максимум із того, що у нього було: зайвий об'єм зробив чорним і перетворив на фон (1), а фасад, навпаки, виділив і підкреслив (2).

2. Посольство Королівства Нідерланди

Контрактова площа, 7
Архітектори: Ханс ван Бек, з українського боку — Garazd Architects
Рік будівництва: 2001

Місія посольства — встановлювати зв’язок між двома країнами — проявилася вже в самій будівлі. Стримана, але зі збитою ритмікою вікон, вона уособлює нідерландську культуру поваги до історії. Всередині — атріумна коридорна система, що об’єднує, а не розділює. Нідерландські архітектори дізналися, що шлях міграції ластівок проходить через Київ, — і організували під карнизом шість ластівчиних гнізд.

Володимир Непийвода та Дмитро Дудченко: Як би смішно це не звучало, але з 2001 року ми не бачили жодної іншої будівлі в Києві, яка так само добре виглядала б в історичному центрі міста. Ритміка і висота віконних прорізів на головному фасаді повторюють ритміку і висоту віконних прорізів і ніш сусідніх будівель. Це робить масштаб посольства відповідним, не вибиває його із загальної композиції вулиці.

Лариса Меркулова і Вадим Заплатніков: Архітектура — один з основних механізмів трансляції культури, що забезпечує безперервність історії в місті. Будь-яка підробка або спроба фальсифікації буде сприйматися як прикрий збій у цьому процесі і мати довгострокові наслідки. Ця ж будівля не намагається нічого фальсифікувати, а транслює в місто сучасну культуру.

Дмитро Васильєв: Це дуже лаконічна сучасна архітектура, вміло вписана в історичне середовище, — масштаб і всі деталі будівлі можна порівняти з сусідніми. Повністю скляний будинок або з вікнами три на шість метрів так би не вписався. І це не пласка робота: у будівлі є об'ємні елементи, два карнизи різної висоти (1), добре опрацьовані віконні прорізи.

3. Посольство Німеччини

вулиця Богдана Хмельницького, 25
Архітектори: Martini + Grossmann Architekten
Рік будівництва: 2001

Будівля-куб сіро-зеленого кольору була спроєктована німецьким архітектурним бюро Martini + Grossmann Architekten у сучасному, функціональному стилі — їх проєкт переміг в архітектурному конкурсі, в якому брали участь студії з різних країн ЄС. У центрі будівлі — атріум з живим деревом.

Лариса Меркулова і Вадим Заплатніков: Не складно придумати або скопіювати якусь класну сучасну споруду і «висадити» її в будь-якому місці. Будівельні технології у нас уже не такі погані, а смак архітекторів уже не викликає сумнівів у їхній адекватності. Але до цього потрібно додати любов до конкретного міста, знання і повагу до особливостей місця проєктування. Тоді можна буде читати місто як книгу, в якій немає вирваних або неохайно замінених сторінок. Будівля німецького посольства не порушує масштабу оточення, для її зведення використовували сучасні прийоми, які вже стали класикою, тому вона все ще актуальна.

Антон Олійник: Уся містобудівна рада була проти цієї будівлі, схвалили її, тільки щоб уникнути суперечок з німцями, але зажадали відсунути вглиб вулиці, ніби заховати. Посольство здавалося настільки чужорідним, що думали: «Ну все, Києву кінець, зараз почнеться». На жаль, не почалося досі: будівля все ще служить одним із небагатьох провідників між пізньорадянським, ранньоукраїнським постмодернізмом і сучасною архітектурою. Вона — символ хронотопу сучасності, тобто з неї ніби починається відлік нової реальності. Також будівля просто по-діловому лаконічна та якісно зроблена.

4. Unit.City

08_MG_6678
08_MG_6693
08_MG_6711
08_MG_6700
08_MG_0528

вулиця Дорогожицька, 3
Архітектори: ТАМ Пашенько, Костянтин Халіулін, TSEH, APA Wojciechowski, Archimatika. Ландшафт: Kotsiuba Landscape Architecture, MADMA urbanism+landscape
Рік будівництва: 2017 — теперішній час
Забудовник: UDP, KAN Development, ПБГ «Ковальська»

Четверте місце в рейтингу посів не один об’єкт, а комплекс будівель інноваційного парку Unit.City. Тут уже працюють коворкінг, постійні офіси IT-компаній і лабораторії, проходять навчальні заходи і конференції. Наразі зводять другу частину проєкту — житлові будівлі, на черзі — дитячий садок, стадіон і школа. Забудовник обіцяє зробити комплекс самодостатнім «містом у місті». Будинки відрізняються зовні, тому що над кожним із них працювали різні студії, але всі об’єкти — якісні та сучасні.

Антон Вергун та Руслан Литвиненко: Хороший приклад того, як оживити середовище. На місці Unit.City був мотоциклетний завод і запущена промзона, тобто цінна земля майже в центрі міста використовувалася неефективно. Девелопер міг піти простим шляхом — побудувати житлові будинки і продати квадратні метри. Але творці парку спочатку наповнили колишню промзону життям: створили місце, де можна працювати і вчитися, де проходять івенти. Тобто спершу привели сюди людей, а вже після цього почали будувати для них житло. Такий підхід максимально ефективний і хороший для міста. Крім того, всі будівлі зроблені з якісних матеріалів та естетичні.

Дмитро Васильєв: Unit.City — один із перших дійсно багатофункціональних комплексів, який об'єднав роботу і дім в одному просторі. Це сучасна тенденція — відмовитися від монофункціональних районів, що створюють маятникову міграцію (вранці туди, ввечері назад) і навантаження на транспорт. Житлові будинки вимирають вдень, а офіси ввечері, але якщо ми їх змішуємо, то отримуємо постійне життя і активність. Це комфортно і безпечно для жителів, вигідно для бізнесу і добре для міста. Важливо, що тут не просто виділили два поверхи житлових будинків під магазини і офіси: це дві повноцінні частини проєкту, рівні за кількістю площ.

5. Saga City Space

вулиця Сагайдачного, 18
Архітектори: Drozdov & Partners
Рік будівництва: 2020
Забудовник: Saga Development

Ще один об’єкт Олега Дроздова — житловий будинок, що складається з двох корпусів. Та частина будівлі, яка виходить на вулицю Сагайдачного, буде об’єднувати ритейл, кафе, коворкінг і гнучко підлаштовуватися під необхідні зміни, продиктовані часом і ринком. Перфорована цегляна кладка дозволить будівлі в різний час доби виглядати по-різному — ввечері світитися зсередини і здаватися прозорою.

Володимир Непийвода та Дмитро Дудченко: Будівля якісно вписана в середовище Подолу — висота головного фасаду посаджена на лінію фасадів вулиці, а розбивка вікон повторює ритміку і масштабність сусідніх історичних будівель. Фасад вийшов простий, але архітектурний. Цегла теплого відтінку, що відмінно підходить для історичного середовища, викладена з проміжками, через які будинок світиться вночі. Його функція незвичайна й змішана: і житло, і коворкінг, і ресторан, і магазини.

Євгенія Васіловська: Не імітувати класичну ліпнину — це певний виклик для однієї з найстаріших вулиць Подолу. Завдяки пропорціям фасаду об'єкт дуже тактовно вписаний в історичну та у псевдоісторичну забудову. Через скляні вікна-двері першого поверху є відчуття, що інтер'єр дуже «близько» до вулиці, а незвичайна напівпрозора стіна з цегли натякає на те, що її функція не поділ зовнішнього та внутрішнього просторів, а навпаки — їх взаємопроникнення.

Антон Вергун та Руслан Литвиненко: Більш висока частина будівлі заглиблена у двір, тому масштаб вулиці не порушений. Багатофункціональність — ще один плюс. Тут будуть й івенти, і їжа, і робота, а коли у жителів усе поруч, вони не навантажують громадський транспорт і дороги. І суб'єктивно — нам подобається ідея фасаду зі склінням під ажурну цегляну кладку, який ввечері і вдень буде виглядати по-різному, чіпляти погляд і, як нам здається, підіймати настрій.

6. IQ Business Center

вулиця Болсуновських, 13—15
Архітектори: ТАМ Пашенько
Рік будівництва: 2013
Забудовник: KAN Development

Позиціонується як бізнес-центр найвищого класу «А». Ця будівля має свої ресторан, банк, фітнес-центр, вертолітний майданчик на даху, підземний паркінг, конференц-залу, терасу та іншу інфраструктуру.

Володимир Непийвода та Дмитро Дудченко: Це непоганий приклад сучасної висотки в Києві. Будівля добре посаджена на рельєф і не псує вигляд міста, не сперечається з лаврою та «Батьківщиною-матір'ю». Об'єм складається з декількох зміщених циліндрів, через що будівля виглядає динамічно і лаконічно. Ця архітектура відповідає часу її створення.

Антон Вергун та Руслан Литвиненко: Це складна з інженерної точки зору споруда, і вона якісно зроблена. Варте поваги те, що девелопер не пошкодував грошей, а архітектор зміг грамотно ними розпорядитися. Це не очевидно, але з великим бюджетом навіть складніше працювати.

7. БЦ «Київ-Донбас»

БЦ «Київ-Донбас» у Києві. Фото: Євген Нікіфоров

вулиця Пушкінська, 42/4
Архітектор: Вадим Жежерін
Рік будівництва: 1996
Забудовник: KDD Group

Стримана постмодерністська будівля, схожа за стилем на архітектуру швейцарця Маріо Ботте. Комплекс, що з’явився у 90-х на місці знесених у попередньому десятилітті Караваєвських лазень, спочатку теж повинен був стати банним, але в підсумку перетворився на офісний центр. На пластичному фасаді з різної цегли чіпляють погляд простінки між вікнами, що нагадують важкі віконниці. БЦ «Київ-Донбас» — єдина будівля з 90-х у нашому рейтингу.

Лариса Меркулова і Вадим Заплатніков: Наші точки відліку при оцінці будівель — це повага до контексту, якість архітектури, відповідність тенденціям. При роботі з центром міста на перший план виходить контекст: у людей повинна бути можливість зчитувати історію міста фізично. В ідеалі потрібно не тільки не нашкодити, а й поліпшити — розкрити потенціал історичного середовища, застосовуючи нові знання. Тільки тоді може виникнути щось абсолютно унікальне. У будівлі на Пушкінській, 42, втілилися всі ті принципи, про які ми говоримо: повага до історії, ретельне вивчення і аналіз місцевості, увага до особливостей навколишнього масштабу і образу місця в міській свідомості, відповідність тенденціям, володіння сучасною професійною мовою.

8. ЖК «Файна Таун»

10_MG_6610
10_MG_6607
10_DJI_0059

вулиця Салютна, 2
Архітектори: Archimatika
Рік будівництва: 2016 — теперішній час
Забудовник: KAN Development

Величезний комплекс на Нивках, де планується більше 8 тисяч квартир, але поки побудовано менше половини. Висотність комплексу — від 6 до 16 поверхів. Територія ЖК оточена парканом, проте внутрішній простір дворів упорядкований, з ігровим обладнанням для дітей і без машин. Тут обіцяють створити всю необхідну інфраструктуру, включаючи школи, дитячі садки та лікарні, але поки упорядковані тільки вулиці, прилеглі до ЖК.

Семен Поломаний: У проєкті немає нічого новаторського, але це хороший приклад створення нового контексту міста. ЖК пощастило з місцем — не потрібно було вбудовувати його в історичне середовище.

Антон Вергун та Руслан Литвиненко: Мало того що житловий комплекс комфортний, його інфраструктура не огороджена парканом, усередині якого все окей, а зовні — погано. У «Файна Тауні» й прилеглі вулиці хороші: з велодоріжками, з безбар'єрними пішохідними маршрутами.

9. ЖК «Рибальський»

Набережно-Рибальська дорога, 3, 5, 9
Архітектори: Terra Project. Ландшафт: Kotsiuba Landscape Architecture. Планування району: Burø
Рік будівництва: 2018 — теперішній час
Забудовник: Saga Development, Perfect Group

ЖК «Рибальський» — це 9 житлових будинків на Рибальському острові, з яких побудовано чотири. Будинки комплексу не вище 10 поверхів, але здаються нижчими за рахунок планування району, яке розробляла студія Burø, і зсунутих останніх поверхів. Цей житловий комплекс — мрія киянина про Копенгаген: тут якісна архітектура, канал з упорядкованими берегами, внутрішні двори без машин, обмежені не парканом, а самими будинками.

Олександр Попов: У цьому проєкті чітко розділені простори внутрішнього двору та вулиці, а для людей важливі обидва. Двір — це напівприватна територія всіх мешканців, куди чужим вхід заборонений; там має бути настільки безпечно, щоб батьки спокійно відпускали дитину погуляти. Простір вулиці, навпаки, відкритий і для гостей, сюди виходять магазини і заклади, що розташовані на перших поверхах і працюють для всіх.

Володимир Непийвода та Дмитро Дудченко: Це найкращий житловий комплекс в Україні. Фасади, благоустрій та громадська зона детально продумані та якісно реалізовані. У кожного фасаду своя композиція, але все об'єднує один стиль. Будинки оздоблені хорошими довговічними матеріалами, а не штукатуркою. Ще один великий плюс — тераси пентхаусів на верхніх поверхах, чого немає в інших комплексах.

10. НСК «Олімпійський»

вулиця Велика Васильківська, 55
Архітектори: GMP Architekten, Юрій Серьогін
Рік реконструкції: 2011
Забудовник: Київміськбуд

Головна фішка стадіону — вантовий дах із 640 «парасольок», який закриває всі трибуни від дощу, але не заважає сонцю потрапляти всередину. 800-тонний дах піднімали на місце десять днів за допомогою 160 гідродомкратів.

Антон Вергун та Руслан Литвиненко: Це складна інженерна споруда з нестандартним підходом: архітектори використовували мембранне покриття з ліхтарями. Завдяки йому «Олімпійський» легко впізнати на будь-яких фото, а впізнаваність — це рідкісне і хороше явище для стадіонів.

Володимир Непийвода та Дмитро Дудченко: «Олімпійський» — найкраща сучасна споруда в Києві, та ще й наймасштабніша. Конструкція даху з тенту з «парасольками» і центральним кільцем діафрагми — нетиповий для України високий рівень.

11. Tetris Hall

вулиця Ділова, 1/2, 5б
Архітектори: ТАМ Пашенько. Ландшафт: Kotsiuba Landscape Architecture. Світловий дизайн: Expolight
Рік будівництва: 2015—2019
Забудовник: KAN Development

ЖК Tetris Hall — три житлових будинки на 500 квартир. Різнобарвна плитка та віконні прорізи розміщуються так, щоб нагадувати фігури з однойменної гри. У темряві фасади ще й переливаються квадратами, що світяться. У тих будинків, які з’єднані містком, на даху басейн і майданчик для відпочинку.

Вікторія Якуша: Tetris Hall — приклад того, як цифрові технології можуть взаємодіяти з сучасною архітектурою, відкривати її нові грані та бути частиною будівлі.

Сергій Махно: У Tetris Hall цікаво взаємодіють архітектура та світловий дизайн: квадрати, що світяться, роблять ЖК впізнаваним. А зона відпочинку для мешканців на даху — хороша альтернатива двору в центрі міста.

12. Реновація фабрики «Рошен»

16_MG_0490
16_MG_6460
16_MG_6471

проспект Науки, 1
Архітектори: In-Situ, AER, Kotsiuba Landscape Architecture
Рік реновації: 2018

До реконструкції завод був звичайною промисловою територією, а стара будівля виглядала недоглянутою. Коли огороджений і непривабливий простір раптом перетворюється, це завжди хороша подія для міста, а прийом з літнім амфітеатром, який взимку стає катком, дозволяє гуляти тут цілий рік. Проєкт внутрішнього двору і громадського простору фабрики розробляла французька студія ландшафтного дизайну In-Situ у співпраці з українськими архітекторами AER і ландшафтниками Kotsiuba Landscape Architecture.

Євгенія Васіловська: Автори проєкту змогли зробити фабрику точкою тяжіння в будь-яку пору року. Видно, як дбайливо вони поставилися до історичної складової, — відновили фасади будівлі, які ввечері перетворюються на екрани для світломузичного шоу.

Антон Вергун та Руслан Литвиненко: Реновація фабрики позитивно вплинула на місто і середовище навколо. Раніше тут була промзона, а тепер є каток і прогулянкові маршрути — дружнє середовище. Люди їдуть сюди просто погуляти у вихідні — а це, на наш погляд, найкращий показник якості архітектури.

13. Гімназія А+

вулиця Березнева, 14
Архітектура: Archimatika Інтер’єр: Svoya Studio. Ландшафт: Beloded Landscaping Design
Рік будівництва: 2018
Забудовник: KAN Development

Ця приватна середня школа — частина ЖК «Комфорт Таун». Архітектори зробили сірий акцент на яскравому тлі «Комфорт Тауна», що зустрічається рідко: зазвичай саме сучасні школи люблять розфарбовувати у веселі кольори. Тут, навпаки, стримані фасади і тонка гра схилів даху й текстур.

Євгенія Васіловська: Ми — це і те, що нас оточує. Будинки, призначені для дітей, — особливий виклик для архітекторів, адже вони повинні не тільки формувати якийсь простір, а й наповнювати його гуманістичним змістом. Для школи через різноманітність функцій важко створити красиву архітектурну оболонку, а тут це вдалося.

Олександр Попов: У Гімназії А+ все продумано: архітектура, стиль, композиція, матеріали. Внутрішній простір, ландшафтний дизайн, інтер'єр, фасади — все зроблено так, щоб естетичне виховання стало частиною шкільного освітнього процесу. У правильному середовищі смак виробляється автоматично.

14. Офісний центр у провулку Шевченка

провулок Тараса Шевченка, 3
Архітектор: Олександр Коваль
Рік будівництва: 2013

Ще один приклад просто гарного об’єкта в нашому рейтингу. Невеликий бізнес-центр українського архітектора Олександра Коваля нагадує будівлю посольства Німеччини: та ж чіткість і стриманість.

Богдан Куцевич: Архітектура будівлі спокійна, сучасна і лаконічна. За висотою та за ритмом вікон вона схожа на сусідні будівлі, не перекриває їм сонячне світло. Зроблено все з якісних матеріалів, оздоблення фасаду — натуральний камінь.

Антон Олійник: Це смілива спроба привнести у Київ німецьку естетику: будівля БЦ схожа на роботи архітекторів Макса Дудлера і Девіда Чіпперфільда. Через місцеві технології, норми і бюджет вийшло, можливо, не так чисто, як у них, але це вочевидь щось нове для Києва.

15. ЦУМ

Хрещатик, 38
Архітектор: Benoy
Рік реконструкції: 2017
Забудовник: Esta Holding

ЦУМ був побудований у 30-х роках як головний магазин нової столиці, а в 2017-му його перетворили з радянського універмагу на department store європейського зразка. Реновацією займалася міжнародна архітектурна компанія Benoy, яка в тому числі проєктувала торговий центр Westfield у Лондоні.

Вікторія Якуша: У випадку з ЦУМом приємно те, що архітектори не намагалися імітувати історичну архітектуру, не копіювали стилі, що вже неактуальні. Потрібно проєктувати в дусі нового часу, втілювати свої ідеї за допомогою мови сучасної архітектури — тоді вийде авторське висловлювання, а не підробка. Важливо і те, що реконструкція — більш екологічне рішення, ніж нове будівництво. І вона враховувала тренди: лаконічність, великі відкриті простори, багато натурального світла, незвичайні поєднання матеріалів. При цьому архітектори зберегли код місця — ті зовнішні ознаки, за якими ми можемо побачити зв'язок між старим ЦУМом та його новим прочитанням, між цим будинком і сусідніми. Йдеться про матеріали, форми, фактури. Кожне місто — навіть кожен його район — має свій певний код, за яким ми можемо вгадати розташування будівлі, навіть якщо її вирвати з контексту. Внутрішній об'єм і велика кількість природного світла, які з'явилися завдяки прозорому куполу й атріуму, дуже осучаснили будівлю, зробили її цікавішою та комфортнішою для відвідувачів і працівників. Стало набагато приємніше проводити там час, ніж коли ЦУМ був наглухо закритий стінами і перегородками.

16. Реконструкція Kyiv Food Market

вулиця Московська, 8
Архітектори: AVG Group, balbek bureau
Рік реконструкції: 2019
Забудовник: А-Development

Kyiv Food Market відкрився у відреставрованому будинку заводу «Арсенал». У центрі приміщення — столи для 550 відвідувачів, під стінами у два поверхи — більше 20 точок з їжею. Усередині немає строкатих вивісок: назви закладів витримані в одному стилі. Зовні будівлю з жовтої цегли привели до історичного вигляду.

Дуже шкода, що в реаліях Києва звичайна правильна реконструкція — це одразу одна з найкращих будівель.

Антон Вергун та Руслан Литвиненко: Це просто хороша реконструкція, і дуже шкода, що в реаліях Києва звичайна правильна реконструкція — це одразу одна з найкращих будівель.

Йова Ягер: Реновація будівель або районів важлива для міста. Йдеться не тільки про естетичне, а й про соціальне значення — це функціонально, красиво, це потрібні послуги і нові робочі місця.

17. ЖК «Чикаго»

вулиця Антоновича, 44
Архітектор: Ганна Бородкіна
Рік побудови: 2019
Забудовник: Saga Development

24-поверховий житловий комплекс з офісами на перших п’яти поверхах, підземним паркінгом і скляним лобі. Під стелею — медіаскульптура: куб, що складається з екранів розміром 5 на 5 метрів, створений компанією Expolight. Протягом години на кубі транслюються шість відео. П’ять із них демонструють різні об’ємні форми у структурах будівельних матеріалів — дерева, каменю, бетону, скла і металу. Фігури здаються реальними, тому що їх освітленість змінюється в залежності від положення сонця. Шосте відео генерує форму на основі моментальних даних про погоду, міський трафік, освітленість, а також реагує на дотик людей до зменшеної копії куба, що стоїть у лобі.

Сергій Махно: Фасад ЖК «Чикаго» дійсно витриманий у стилі забудови Чикаго 30-х, переінакшеної на сучасний лад, це не імітація (1). У будівлі з'явилося мистецтво — кінетичний куб (2), який став його частиною. Об'єкт можна назвати подарунком місту, адже зазвичай забудовників не дуже цікавить творча складова проєкту.

Дмитро Васильєв: Скляний «тамбур» з арт-об'єктом всередині (2) — це прикраса у проміжному просторі між містом і будівлею. Через неї ЖК став не просто функціональним об'єктом, а чимось більшим — сучасним симбіозом цифрового мистецтва й архітектури. У ХХ столітті будівлі створювали не лише архітектори, а й художники: вони робили мозаїки, барельєфи. Арт-об'єкт «Чикаго» продовжує цю традицію.

Фото: Євген Нікіфоров, спеціально для Bird in Flight

Нове та Найкраще

594

550

584
885

Більше матеріалів