Архітектура

«Навіть дім із паперу може стати постійним житлом»: Шігеру Бан про те, як будувати швидко та дешево, але надовго

У вересні японський архітектор, володар Прітцкерівської премії Шігеру Бан представив в Україні свій проєкт — дешеві будинки, які, за його словами, може швидко зібрати кожен. Bird in Flight запитав японця про те, чи є у такої архітектури шанс на довге існування.

Шігеру Бан — один із найцікавіших сучасних архітекторів. Відомий любов’ю до матеріалів, які можна використовувати повторно, він зробив деревину та папір своєю візитівкою. З першої архітектор створював багатоповерхові офісні центри, з другого виготовляв перегородки, колони і стіни.

Любов до екологічності також проявилася в соціальних проєктах Шігеру. Перший із них він реалізував у 1995 році, створивши будинки для постраждалих від землетрусу в Японії. Тоді в якості будівельного матеріалу архітектор використав ящики з-під пива та свій улюблений папір. Це дозволило не лише здешевити будівництво, але і значно прискорити його.

Допомогу Україні Бан запропонував ще в березні. Розроблені ним системи перегородок із картонних труб встановлювали у спортзалах й інших великих приміщеннях, де мешкали українці, які тікали від війни. У вересні архітектор приїхав до нашої країни, щоб прочитати лекцію та презентувати ще один проєкт — дешеві будинки для переселенців: у теорії таке житло можна зібрати за декілька тижнів.

В інтерв’ю Bird in Flight Бан розповів, як обирає собі клієнтів, чим робота архітектора краща за роботу лікаря і про що потрібно пам’ятати будуючи церкву з паперу.

Ви вперше були в Україні. Як враження?

Я допомагаю постраждалим від стихійного лиха. Але Україна лише друга, після Руанди, країна, в якій я став свідком війни.

Мені сподобалася гостинність українців і здивувало те, як вони намагаються підтримувати звичне життя.

Як ви справляєтеся зі стресом від побаченого в місцях стихійного лиха?

Не можу сказати, що я відчуваю стрес, бо завжди зустрічаю хороших людей. Наприклад, за два дні в Україні я провів дві лекції та зустрівся з мером Львова, обговоривши з ним свою ідею швидкого зведення житла.

Як вона йому?

Сподобалася. Він навіть показав ділянку, на якій можна звести прототип.

Розкажіть про цей проєкт. Якщо не помиляюся, ви запропонували систему перегородок із паперових труб. Так?

Так. Це перша фаза проєкту, її завдання — допомогти українським біженцям і переселенцям. Друга — швидко побудувати дешеве житло.

Зараз у підрядників і так багато роботи, а будівельні матеріали продовжують дорожчати. Тож я запропонував створити будівлі, які не потребуватимуть дорогих матеріалів та особливих навичок. Польські студенти звели таку будівлю за два тижні. Причому сам процес зведення зайняв два дні, решту часу вони готувалися.

З чого зроблена ця будівля?

Це збірно-панельна система. Панель виготовлена з пінополістиролу — його використовують для утеплення будинків й упаковки всередині картонних коробок. Зовні ми захищаємо його скловолокном і пластиком. Панель легка, не пропускає тепло.

Технологія не нова, її давно використовують для створення човнів. Я просто застосував її для будівництва.

POMPIDOU METZ
Центр Помпіду в Меці, 2010 рік. Для нього Бан розробив нову конструктивну систему з дерев’яних ламелей, які складаються у візерунок із шестикутних зірок. Фото: Didier Boy de la Tour
shigeru_ban_paper_house_Hiroyuki Hirai
Паперовий будинок, 1995 рік. Перший проєкт Бана, в якому паперові колони — єдине, що тримає дах. Фото: Hiroyuki Hirai
shigeru_ban_nomadic_museumMichael Moran
Nomadic Museum, 2005 рік. Коли Бану замовили проєкт пересувного тимчасового музею, він зробив його з транспортних контейнерів. Не тому, що їх зручно перевозити, а тому, що їх можна орендувати в будь-якому місті світу. Фото: Michael Moran
shigeru_ban_erzy_latka_chelm_supermarket
Перегородки з паперових труб, встановлені у колишньому супермаркеті в Хелмі, Польща, 2022 рік. Тут ночували українські біженці. Фото: Erzy Latka
shigeru_ban_cardboard_cathedral_Stephen Goodenough
Тимчасова церква в Новій Зеландії на місці зруйнованого землетрусом собору, 2013 рік. Картонні труби формують склепіння, спираючись на транспортні контейнери. Місцеві полюбили церкву, тож вона стала постійною. Фото: Stephen Goodenopugh
Tamedia-Verlagshaus_wikimedia_commons
Офіс компанії Tamedia в Цюриху, 2013 рік. Семиповерхова будівля повністю зроблена з дерева. Конструкцію, яка не потребує інших матеріалів, окрім дерева, винайшов Бан. Фото: Wikimedia Commons
shigeru_ban_aalto_shimizu_yukio
Перший проєкт Бана — виставка Алвара Аалто, 1985 рік. Тоді архітектор не хотів використовувати деревину для тимчасового проєкту, тож вирішив узяти паперові труби. Фото: Shimizu Yukio
Curtain_Wall_House2
Дім зі стіною-завісою, 1995 рік. Фото: Hiroyuki Hirai

Коли у Львові почнуть будувати за вашим проєктом?

Не знаю.

Поки ми вирішуємо, привозити до Львова зібраний у Польщі будинок чи зібрати новий. Паралельно я шукаю в Україні партнерів.

Цей прототип — будинок на одну сім’ю?

Той, що ми побудували в Польщі, був менше, всього шість на два метри. Але прототип не повинен бути великим — це ж просто зразок. А взагалі, конструкцію можна пристосувати до будь-якої кількості людей.

Скільки коштує такий будинок?

Я не знаю, тому що цей пінопласт дуже дешевий, нам його подарувала польська компанія. Гадаю, кухня, туалет, душ для такого будинку коштуватимуть дорожче за сам будинок.

Він може бути багатоповерховим?

Я не зводив двоповерхових будинків, але збираємося спробувати зробити такий прототип у Японії. Упевнений, проблем не буде. А от звести три поверхи і більше — нелегко, протипожежні норми все ускладнюють.

shigeru_ban_shs_Japan_outside
Прототип панельного будинку SHS (Styrofoam Housing System) у Японії. Фото: Shigeru Ban Architects
shigeru_ban_shs_Japan
Інтер’єр панельного будинку SHS у Японії. Фото: Shigeru Ban Architects
shigeru_ban_shs_wroclaw
Прототип SHS, зібраний у Вроцлаві. Фото: Shigeru Ban Architects

Бачили якісь проєкти тимчасового житла, вже побудованого в Україні?

Так. Я відвідав одну будівлю для вагітних жінок і матерів із дітьми в передмісті Львова. Вона з гарної деревини. Як розповів мені автор проєкту, споруду звели швидко — за три місяці.

Але з мого досвіду зведення тимчасових будинків у Японії можу сказати: вони — погане рішення. Ви витрачаєте гроші на будівлі, які потім потрібно розібрати.

Треба швидко зводити щось таке, що можна надалі перетворити на постійне житло. Власне, мої будинки — не тимчасові, вони для постійного проживання.

Тимчасові будинки — погане рішення. Треба швидко зводити щось, що можна перетворити на постійне житло.

Чи можуть ці напівсферичні будинки, які планують реалізувати в Україні, стати постійними?

Будь-що може бути постійним, якщо воно потрібно людям і зведене з дотриманням будівельних норм. Навіть тимчасові будівлі, які я робив із паперу, інколи перетворювалися на постійні, у тому числі й церква, — оскільки, навіть маючи справу з папером, ми дотримуємося місцевих будівельних норм та працюємо з хорошим інженером-конструктором. А зведені комерційним забудовником споруди можуть виявитися тимчасовими, навіть якщо вони з бетону.

Студія українського архітектора Слави Балбека розробила модульне житло, схоже на те, яке виготовляють у розмірі транспортного контейнера. Виглядає воно естетично. Власне, Балбек вважає, що навіть тимчасове житло має бути гарним. Що ви думаєте про це?

Повністю згоден.

Щодо модулів. Я теж використовував транспортні контейнери для тимчасових споруд. Ми клали їх вертикально у шаховому порядку, щоб зробити більший об’єм. З них швидко збирати будівлі, хоча вони дуже вузькі й незручні — менше 2,5 метра всередині.

Чи можна побудувати тимчасове житло, яке розв’язує більше проблем, ніж створює?

Гадаю, так.

У своїх лекціях ви часто говорите, що був момент, коли ви зрозуміли — архітектори працюють на багатих і впливових людей, а не на суспільство. Ви казали, що це було болісно. Коли це сталося?

На десятому році моєї самостійної практики. Я був дуже розчарований, тому почав працювати з людьми, які втратили житло.

Ви почали працювати з паперовими трубами 37 років тому. Не втомилися від них?

Ні. Це базовий матеріал. І я все ще винаходжу нові типи паперових структур.

Чим вам так подобається папір?

Він доступний. Узяти хоча б цю систему перегородок для великих приміщень. Ми створили їх із матеріалів, переданих комерційною компанією безкоштовно.

Але ви також замінюєте стіни у своїх проєктах на штори та складні прозорі системи. Замінюєте сталь та дерево папером. Що не так зі звичайними матеріалами?

Це не зовсім так. Я використовую бетон, сталь, деревину. Тобто все, що є під рукою.

Якщо брати складні скляні перегородки, то вони важливі для вираження одного з принципів моєї філософії в архітектурі: поєднання внутрішнього й зовнішнього простору і створення простору проміжного. Також мені подобається робити свої конструктивні системи, як Фрай Отто чи Бакмінстер Фуллер, а не просто підпадати під вплив моди.

Кажуть, ви не любите йти на компроміс із замовником. Це правда?

Поясню. Я поважаю запит клієнта й адаптую дизайн під його вимоги і бюджет. Але це не компроміс, бо я ніколи не змінював головної ідеї проєкту.

Я ретельно обираю клієнта для комерційної роботи: роблю дуже просту презентацію концепції дизайну, щоб дізнатися, чи погоджується клієнт із моєю філософією. Якщо у нас різний настрій, цінності та мета, з проєкту нічого доброго не вийде.

Я ретельно обираю клієнта для роботи: якщо у нас різний настрій, нічого не вийде.

Відомому архітектору легко бути безкомпромісним. А що ви порадите архітекторам, які тільки починають свою роботу: втратити клієнта через цінності чи у будь-якому разі підготувати проєкт, заробити гроші та отримати досвід?

Немає одного легкого і правильного шляху. Як і архітектори, клієнти бувають різні.

Чого у вас зараз більше — комерційних чи благодійних проєктів?

Не можу сказати. Для мене немає різниці, над яким проєктом працювати. Головне, щоб моя енергія й час не були витрачені марно.

Скільки людей працює з вами?

Близько сімдесяти. Сорок п’ять у Токіо, десять у Нью-Йорку, близько п’ятнадцяти у Парижі. Але я єдиний дизайнер у компанії, я проєктую все сам.

Як ви працюєте з трьох так далеко розташованих один від одного офісів?

Я по тижню проводжу в Парижі й Токіо, а до Нью-Йорка їжджу раз на три-чотири місяці.

Скільки коштує проєкт від Шігеру Бана?

За гонорар і перемовини відповідають мої партнери в кожному з офісів, я не цікавлюся цим.

Бувало, що партнер, який займається грошима, казав, що час призупинити благодійність і заробити грошей?

Так. Але мені пощастило з партнерами, вони поважають мою роботу. Тож коли потрібно, я починаю більше часу приділяти комерційним проєктам.

Є думка, що архітекторам дуже мало платять. Ви згодні з цим?

Якщо порівняти архітектуру з ІТ та фінансами, то це правда. Але я вважаю, що архітекторам пощастило: ми робимо власні проєкти за чужі гроші.

Крім того, на відміну від лікарів та юристів архітектори завжди працюють зі щасливими людьми. Бо мить, коли клієнт отримує омріяний будинок, — одна з найщасливіших у його житті.

Але якщо ви станете занадто багатими, вам буде важко зберегти свій запал. Тому мене не цікавить заробляння грошей. Я заробляю рівно стільки, скільки мені потрібно.

Усі фото, якщо не вказано інше: Дмитро Костюков, спеціально для Bird in Flight

Нове та Найкраще

45

126

51
311

Більше матеріалів