Архітектор Норман Фостер відновлюватиме Харків. Розбиралися, що може піти не так

Харків — найбільше з українських міст, що зазнало сильних руйнувань під час повномасштабної війни з Росією. З першого дня по ньому б’ють ракетами, тут досі небезпечно. Найбільше постраждав спальний район Північна Салтівка, загалом же у місті зруйновано близько 3,5 тисячі будівель. Мер Ігор Терехов говорить про відновлення Харкова ще з перших тижнів війни, і займатися реконструкцією він зрештою запросив Нормана Фостера. Розповідаємо, хто це й чи хороша це ідея.

Хто такий Норман Фостер?

Найбільш відомий британський архітектор, лауреат Прітцкерівської премії 1999 року, засновник студії Foster + Partners. Зараз Фостеру 86 років, кар’єру він починав ще в 1950-х, а свою студію заснував у 1967-му.

Архітектуру Фостера, особливо раннього періоду, відносять до стилю хай-тек, або конструктивного експресіонізму. Акцент у таких будівлях зазвичай на конструктивних елементах — колонах, балках, рамах тощо, — які роблять унікальної чи незвичної форми або виносять назовні.

Найбільш значущими проєктами студії Фостера є хмарочос у Лондоні, який називають Gherkin через його форму, кампус Apple у формі кільця, для свого часу найдорожчу у світі будівлю HSBC у Гонконзі, лондонську мерію, найвищий у світі віадук Мійо у Франції.

Фостер підтримує Україну і відмовився від співпраці з Росією на початку повномасштабної війни, але до цього там працював. Будівля за його проєктом відкрилася в Єкатеринбурзі у 2021 році, також він робив проєкт хмарочоса «Росія» в Москві.

Фостер — лицар британської корони й має титул барона.

Чому саме його покликали допомагати відновлювати Харків?

Одразу варто зазначити — до Фостера звернулися не як до приватного архітектора із замовленням. Справа в тому, що Норман Фостер є постійним учасником Міжнародного форуму мерів ООН, що був створений у 2020 році для обміну досвідом під час пандемії коронавірусу. Британець виступає на форумі як президент Norman Foster Foundation — фонду, заснованого ним для досліджень та освіти у сфері урбаністики, архітектури й інженерії. Саме під час Форуму мерів 4 квітня присутній на заході Ігор Терехов звернувся до Фостера із проханням допомогти відбудувати місто після війни. Той сказав, що зробить для цього все, що в його силах. І вже 28 квітня виступив в ООН із промовою: він готовий допомогти у відновленні Харкова, зібравши експертів, які б працювали разом із місцевими архітекторами. Про це Фостер розповідав і у своєму короткому маніфесті про відбудову Харкова.

Як повідомили Bird in Flight у Norman Foster Foundation, наприкінці червня вони будуть готові представити перші результати роботи, а саме концепцію майбутнього генерального плану міста. Наразі організація збирає пул фахівців для її розробки. Відомо, що серед них будуть українські архітектори та німецька студія (їх поки що не називають), іспанська філія студії Foster + Partners, оксфордський професор Іан Голдін, який був директором Банку розвитку Південної Африки та радником Нельсона Мандели, і гарвардський професор Едвард Глезер, який багато років досліджує міста.

Що Норман Фостер знає про війну та повоєнне відновлення?

Війна зачепила Фостера особисто: дитиною він пережив Другу світову, в тому числі бомбардування Манчестера у 1940 і 1941 роках. Про це він розповідає в документальному фільмі «Скільки важить ваша будівля, містере Фостер?».

Війна зачепила Фостера особисто: дитиною він пережив бомбардування Манчестера.

Як архітектор він займався післявоєнним відновленням Рейхстагу. Ця реконструкція вважається вдалою. З одного боку, Фостер зміг значно знизити енергоспоживання в будівлі та зробити її функціональною, а з іншого — закласти в неї багато сенсів. Наприклад, він зберіг написи радянських солдатів на стінах та сліди від куль, а також зробив скляний купол над залою парламенту, відкритий для відвідувачів: так робота влади стала «прозорою», а люди — «вищими» за владу.

Чи Норман Фостер уже проєктував цілі міста?

У портфоліо Фостера є багато планів великих та малих районів міст. А от планів цілих міст усього два.

Перший — план зовсім нового поселення Південний Сабах-Аль-Ахмад у Кувейті. Зараз на цьому місці пустеля, рік тому керівництво країни почало проводити тендери на будівництво. Майбутнє місто буде влаштоване так: діловий і культурний центр, навколо якого розташуються 10 житлових районів в оточенні підприємств легкої промисловості. Тут буде висока щільність проживання в різних типах помешкань із, як зазначено у плані, «однаково високими стандартами розкоші». У проєкті закладені енергоефективні рішення, зокрема сонячні батареї на дахах та затінені вулиці. При цьому взагалі не йдеться про соціальне або доступне житло. Місто повинні побудувати до 2040 року.

Другий проєкт — місто Масдар в ОАЕ, яке мало бути повністю забезпечене енергією з відновлювальних джерел (що реалістично лише для спекотних країн). Масдар уже частково зведений і функціонує з 2010 року. Грінпіс, США, WWF підтримували проєкт через його орієнтованість на сталий розвиток. Втім, план про нульові викиди вуглецю у місті вже визнали нереалістичним. Масдар критикують за те, що він усе ще стоїть напівпорожній, і за орієнтованість лише на ультрабагатих мешканців. Закінчити проєкт мають до 2025 року.

Чи є будівлі Фостера в Україні?

Є п’ятизірковий готель «Мрія» в анексованому Криму, який Фостер проєктував для російського «Сбербанку» ще до 2014-го. Будівельний майданчик влітку того року відвідував Владімір Путін, відкрився готель восени 2014-го, але зараз на сайті Foster + Partners згадок про нього немає. Для цього проєкту, який коштував близько $300 мільйонів, знесли однойменний пансіонат у стилі радянського модернізму. Керуючою компанією була турецька мережа Rixos, а будівництвом займався турецький девелопер та українська компанія «Укрстальконструкція».

Також студія Фостера брала участь у конкурсі 2005 року на проєкт хмарочоса на Хрещатику, 5, але конкурс так і залишився на папері.

Фостер у Харкові — це добре?

В Україні немає архітекторів рівня Нормана Фостера. Ні за розміром бюро (більш ніж 1,5 тисячі співробітників), ні за досвідом, ні за регаліями. Він знає багато впливових людей і справді може привертати увагу світу до України як архітектор та просто як відома людина.

Щодо досвіду: Фостер знається на сталому будівництві, тобто такому, що найменше шкодить навколишньому середовищу і здоров’ю людей, — це підтверджують кілька десятків міжнародних «зелених» сертифікатів у його будівель. Якщо зміни клімату на фоні війни турбують вас мало, хоча й дарма, то зменшення енергетичної залежності від Росії дуже на часі. Під час відновлення країни нам доведеться вдаватися до всіх можливих способів, щоб зробити будівлі енергоефективними. Для цього використовуватимуть енергію сонця, вітру та землі, природну вентиляцію тощо — і тут досвід Фостера стане у пригоді.

Він один із засновників спільноти британських архітекторів Architects Declare, члени якої об’єдналися навколо проблем довкілля. Також британець є меценатом благодійної організації Article 25, що займається допомогою у сталому будівництві в бідних країнах. З цього можна зробити висновок, що Фостеру не байдуже ні до людей, ні до довкілля.

Проте у багатьох усе ж є питання стосовно відданості архітектора ідеям боротьби зі змінами клімату: його критикують за продовження проєктування аеропортів, бо пасажирська авіація — велике джерело викидів вуглецю. Через це студія Фостера навіть вийшла з Architects Declare. Але у нього і багато захисників, які кажуть, що рішення відмовитися від проєктування аеропортів не вирішить проблеми змін клімату. Сам Фостер казав, що авіація є невід’ємною складовою сучасного світу і від неї більше користі, ніж шкоди, а аеропорти треба будувати — просто більш стійкими. Узагалі, архітектор велику увагу приділяє сучасній стійкій мобільності, тому павільйон Mobility на минулорічній Eкспo проєктувала його студія.

Що може піти не так?

Є великі побоювання щодо розбіжностей у поглядах на майбутнє Харкова у мера міста й у команди, яку збере Фостер, а також на те, які побажання очільника Харкова будуть втілювати в життя (про намір робити це йшлося в заяві Фостера). Наприклад, влада вже демонтує в місті трамвайні колії, проте громадський електротранспорт — найбільш стійкий з усіх можливих. Також Терехов неодноразово заявляв про бажання застосувати історичний харківський «бекетовський стиль» у новій архітектурі, що також суперечить світовій архітектурній практиці.

Розбіжності є і в термінах. За словами Терехова, місто можна відновити за два-три роки, але на практиці таких кейсів мало, і навіть невеликі містобудівні проєкти Фостера реалізують за триваліший період.

Крім того, студія Фостера звикла працювати з корпораціями і багатими нафтовими країнами, проєктуючи для них великі, дорогі та складні будівлі: кампус компанії Apple, аеропорти в Кувейті й Саудівській Аравії, хмарочоси в ОАЕ та Саудівській Аравії. Підхід, коли стійкості будівлі досягають завдяки величезним коштам, не годиться для повоєнної України, яка рахуватиме кожну копійку.

Фостер звик проєктувати дорогі будівлі для корпорацій і багатих країн — такий підхід не годиться для повоєнної України, яка рахуватиме кожну копійку.

Що думають про участь Фостера у відбудові Харкова українські архітектори?

В інтерв’ю для LB архітектор Олег Дроздов висловлює думку, що Фостер — це скоріше погано, бо рішення прийматимуть «згори вниз», а тому результат може бути непередбачуваним. На його думку, головні рішення щодо майбутнього міста все ж мають бути за мешканцями. Альтернативою є публічне обговорення усіх пропозицій та їх конкурсна основа, залучення місцевих фахівців.

Висновок про те, що міська рада має намір усе вирішувати сама, можна зробити з офіційних заяв на кшталт «…зазначимо, що решта дизайнерів та архітекторів, які заявляють, що причетні до процесу відновлення міста, насправді цим не займаються».

Також у розмові з львівським архітектором Юліаном Чаплинським Дроздов зазначив, що, обираючи просте рішення запросити відомого західного фахівця, ми можемо перейти від одного колонізатора до іншого, отримавши гарне на картинках, але нежиттєздатне місто. Сам Чаплинський стверджує, що не зміг знайти тих харківських архітекторів, з якими, згідно з їхніми заявами, нібито працює команда Фостера й Терехова.

Архітектор і дизайнер Слава Балбек у розмові з виданням Dezeen висловив думку, що не можна вирішувати нічого щодо відновлення одного міста, коли невідома ситуація по всій Україні, а також у той час, коли зруйновано сотні великих і малих населених пунктів. Він вважає, за суму, в яку обійдеться реконструкція Харкова, можна було б допомогти п’яти різним селам із набагато більшою кількістю мешканців, — це зараз украй необхідно (зі свого боку зазначимо, що в п’яти селах не набереться більше людей, ніж у місті-мільйоннику Харкові). Балбек підкреслює, що потрібно розподіляти ресурси по всій країні, а не по окремих містах.

Фото на обкладинці: Готель «Мрія» у Криму. Фото: Alexey Malgavko / Sputnik / AFP