18+
Критика

Що як автор нічого не хотів сказати: Портфоліо Тетяни Сааведри

Фотографка з Лісабона Тетяна Сааведра називає свої знімки візуальною поезією. Вона вважає, що немає сенсу розгадувати їхній сюжет чи визначати ідею. Досить просто дивитися і стежити за своїми відчуттями.

Знімки для серій «Білі вірші» та «Рідні вірші» Тетяна Сааведра робила у Хорватії, Словенії й Португалії. На фото — оголені тіла, природа і місяць. Саме в ньому авторка шукає порятунок від самотності, вважаючи, що в місяці зможе знайти розраду у принципі будь-яка людина на землі.

Татьяна Сааведра
Тетяна Сааведра

Фотографка та режисерка з Португалії. Фільми Тетяни були показані на національних і міжнародних фестивалях, 2020-го вона зняла свій перший серіал для місцевого телебачення. Лауреатка національної кінопремії Португалії Sophia Awards.

— Мої батьки займалися фотографією: мама заразила цією любов’ю батька. Коли я була дитиною, вони подарували мені плівковий фотоапарат. Спочатку я сприйняла його як іграшку, але зрештою камера стала моєю найулюбленішою іграшкою.

Я тягала її до школи, а там складала страшні історії, на основі яких робила невеликі вистави разом з іншими дітьми. Усі з нетерпінням чекали на продовження, а особливе задоволення нам приносила імпровізація. Дорослішаючи, я продовжувала писати оповідання, але втілювала їх у життя вже за допомогою фотографії, поки зрештою не пішла здобувати кінематографічну освіту.

Я з тих фотографів, які дозволяють глядачеві інтерпретувати свої знімки як завгодно. Вкладала я те значення, яке мені приписують, чи ні — інше питання.

Друзі кажуть, що я постійно дивлюся у небо. Тож як мінімум припущення про особливу роль місяця на моїх фотографіях правдиві. Я дійсно рада бачити його над собою, в якій би точці земної кулі я не була. Один із найбільших моїх страхів — це страх самотності. А місяць нагадує мені, що ми ніколи не буваємо самі. А ще він створює ностальгічне й гарне середовище на знімках.

Один із найбільших моїх страхів — це страх самотності. А місяць нагадує мені, що ми ніколи не буваємо самі.

Схоже, що мої серії об’єднує меланхолія та ідея абсолютної свободи навіть наодинці з самим собою. Сум і краса є дуже потужним поєднанням. Мені потрібне відчуття чогось надприродного, але я не можу його точно описати. Саме воно є однією з причин, чому я фотографка. Світ моїх знімків — фантастика. Однак я шукаю моменти з реальності, які розкривають почуття, у тому числі й через тіло. Я гадаю, що це хороший спосіб встановити зв’язок між світом і мною.

Роберт Франк одного разу сказав: «Є річ, яку фотографія повинна містити, — людяність моменту». Момент повинен відчуватися реальним, бути продовженням тієї реальності, в якій ми живемо.

Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра
Тетяна Сааведра

Нове та Найкраще

8 656

1 127

914
1 385

Більше матеріалів