Імперії впадуть
Український художник. Працює з інсталяціями, перфомансами та відео-артом. Навчався в Академії образотворчих мистецтв у Познані. Роботи виставлялися у Литві, Польщі, Німеччині та інших країнах. Зараз живе у Вільнюсі та є учасником Вільнюського квір-фестивалю Kreivės.
— Я робив ці обкладинки паспортів на емоціях, просто тому що більше не міг перевіряти новини кожні п’ять хвилин, чекаючи незрозуміло чого. Тож проєкт є візуалізацією та виразом злості, яка охопила мене, та й багатьох інших через останні події в моїй країні. Я зберіг існуючий поділ Російської Федерації на республіки, краї тощо. Тільки слово «край» не використовував, оскільки це відсилає до колоніальних амбіцій агресора. Також з усіх гербів я видалив монарші корони, радянські зірки і двоголових орлів. Обкладинок має бути понад вісімдесят, проєкт ще у процесі.
Загалом, звичайно, проєкт про те, що я хочу, щоб ця імперія зла нарешті розвалилася. Митці вміють мріяти, а мрії іноді стають дійсністю.
Я вважаю, що художнику та будь-кому взагалі абсурдно заявляти про свою аполітичність. Якщо ти сплачуєш податки, маєш документи тощо, ти вже частина політики. Усі наші дії політичні. Мовчання, до речі, також вибір і політичний жест. Політика впливає на мистецтво, мистецтво впливає на політику, створюючи нові сенси та дискурси. І для мене дуже важливо поєднувати мистецтво із соціальною відповідальністю.
Абсурдно заявляти про свою аполітичність. Якщо ти сплачуєш податки, маєш документи тощо, ти вже частина політики.
Зараз я розгублений, злий, схвильований, виснажений, наляканий. Але готовий постаратися зробити спокійне обличчя — хоча всередині мене всього трястиме, — щоб кожному відповісти, що все буде добре і ми витримаємо. У цьому я певен. Гадаю, Україна почувається приблизно так само.