PinchukArtCentre представить на Венеційській бієнале виставку, присвячену стійкості українців
23 квітня PinchukArtCentre представить у Венеції виставку «Це Україна: Захищаючи свободу» замість традиційного проєкту фіналістів премії The Future Generation Art Prize. Експозицію, що входить до офіційної супутньої програми бієнале, розмістять у палаццо Scuola Grande della Misericordia.
Виставка присвячена стійкості українців та їхній боротьбі за право самостійно обирати майбутнє. У першій частині експозиції презентують роботи Микити Кадана, Лесі Хоменко та Євгенії Білорусець, які продовжують працювати в Україні, незважаючи на війну. Євгенія Білорусець створила воєнний щоденник на основі власних спостережень і знімків, Леся Хоменко — зображення українських добровольців, що раніше не мали бойового досвіду. Микита Кадан продовжив проєкт «Труднощі профанації», в рамках якого збирав архівні фотографії та об’єкти, що свідчать про війну на Донбасі у 2015 році та в сьогоднішньому Києві. Ці твори вступають у діалог з роботами відомих українських митців минулого — Тетяни Яблонської, Марії Примаченко та Стефана Медицького.
У другій частині проєкту українські художники представлені разом з іноземними колегами: Мариною Абрамович, Олафуром Еліассоном, Такаші Муракамі, який у 2015 році написав полотно «Війна і мир» у відповідь на анексію Криму, та Дем’єном Герстом, котрий створив для виставки нову картину «Небо над кукурудзяним полем», використавши кольори українського прапора.
Також до експозиції увійшли роботи українського фотографа Бориса Михайлова із серії «Спокуса смерті», присвяченої радянському минулому та особистому життю автора, і французького художника JR — у березні він відвідав Україну. JR створив полотно зі світлиною української дівчинки, яка була змушена виїхати до Варшави через війну. Робота художника «Валерія» з’явилася на обкладинці видання Time, а потім була перетворена на NFT-токен. Полотно вже встигли показати у Львові, Парижі та Берліні. Крім того, у Венеції можна буде побачити фотопроєкт «Матері» видання «Дзеркало тижня», датований 2019-м. Це триста портретів жінок, які втратили синів під час війни на Донбасі у 2014—2015 роках.
Виставка PinchukArtCentre порушує питання про силу нації, свободу й партнерство. Деякі роботи були створені ще до початку війни та персонально відібрані художниками. «Особисто для мене дуже складно негайно реагувати в ситуації війни. Мені потрібен час на роздум. У 2003 році я представила інсталяцію Count on Us, яка була пов’язана з Балканською війною. Сьогодні правда і свобода зазнають нападів з боку Росії, і всі ми повинні виступити проти цього, тому що це злочин проти всього людства», — коментує свою роботу Марина Абрамович.
Куратором виставки «Це Україна: Захищаючи свободу» став артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф. Побачити експозицію, створену за підтримки Офіса Президента і Міністерства культури та інформаційної політики України, можна буде до 7 серпня 2022 року.
У національному павільйоні України на бієнале презентують інсталяцію харківського художника Павла Макова «Фонтан виснаження. Висока вода», елементи якої вдалося вивезти з Києва після початку бойових дій. У своїй роботі автор звертається до подій 1994 року, коли у Харкові зникла вода внаслідок аварії. Проєкт не говорить про війну напряму, він присвячений втраті вітальності, моральній втомі й потребі у натхненні попри події, що відбуваються у світі.
Також у Венеції покажуть проєкт Жанни Кадирової «Паляниця», створений у закарпатському селі Березово разом із Денисом Рубаном. Через артоб’єкти з каменю, які імітують форму традиційного українського хліба, автори нагадують, що паляниця буквально стала символом відокремлення друзів від ворогів.
На обкладинці: Дем’єн Герст, «Небо над кукурудзяним полем». Фото: PinchukArtCentre