Несвяті: Як Сем Сміт полюбили себе, а ми — їх

Тур Сема Сміта на підтримку альбому Gloria стартував 12 квітня з британського Шеффілда. Співак називають його гей-кабаре та шоу своєї мрії. Виступ розпочався з появи гігантської золотої Афродіти та самих Сміта у сяючому вбранні й капелюсі моряка (своїх фанатів вони називають морячками, як Леді Гага своїх — монстриками).

Одного шоу 30-річним співаку вистачило, щоб наробити галасу. Сміт почали роздягатися на сцені, і свідком цьому нібито стала дитина, яку батьки взяли на концерт, бо подія не мала вікових обмежень. «Минулої ночі Сем Сміт представили сатанинське шоу, наповнене сексуальними натяками, предметами фетиша, стриптизом і гротескною імітацією статевого акту на сцені, поки діти були в залі», — твітнув британський інфлюенсер Олі Лондон, який починав як фанат корейської поп-музики, а згодом перетворився на палкого захисника християнських цінностей. Американський ультраправий блогер Стью Пітерс у свою чергу назвав Сміта збоченцем.

Втім, співак вміють дражнити та провокувати і не роздягаючись. Сатанинська паніка у США закінчилася у середині 1990-х, але Сема Сміта і сьогодні називають сатаністом — у тому числі його колега, британський виконавець та музикант, ексвокаліст The Smiths Стівен Морріссі. Сміт підігрують закидам. Зі співачкою Кім Петрас вони отримали «Греммі» за минулорічний хіт Unholy («Неправедне»). Композиція розповідає про чоловіка, який іде до стриптиз-клубу, зраджуючи дружині, а між куплетами Сем Сміт наспівують марш злодіїв із культового для американців фільму «Чарівник країни Оз» 1939-го. Під час виступу на церемонії Сміт та Петрас були одягнені у червоні костюми з батогами, а сцена була залита червоним світлом. Образ Сміта завершував капелюх з диявольськими рогами. Схожий капелюх і шкіряний костюм у ході виступу на Brit Awards у лютому цього року принесли їм 106 скарг — саме стільки зареєстрував британський регулятор радіо та телебачення Ofcom.

Сміта критикували також і за костюми для відео I’m Not Here to Make Friends («Я тут не для того, аби заводити друзів»), що зрежисувала українка Таня Муїньо (вона також зняла кліп для Lil Nas X, у якому той вирушає до пекла, де зваблює диявола). Більшість образів були створені дизайнером Крістіаном Коуеном, а корсети із серцями — українцем Іваном Фроловим. У відео Сміт носять пишне рожеве вбрання, у якому спускаються з гелікоптера, і чорну сукню з пір’ям. Проте кульмінацією кліпу стала поява співака у корсеті та з наліпками на сосках. Цього разу критиків розлютила не тільки відвертість ролика, а й те, що у ньому виконавець не приховували свою фігуру, а навпаки, радо демонстрували оголені частини тіла. Проте шлях до цієї щирості був непростим.

Семюел Фредерік Сміт народилися в Лондоні у 1992 році, але виросли у невеликому містечку Грейт-Чішілл. З дитинства вони захоплювалися музикою, а особливо надихалися Чакою Хан, Вітні Г’юстон, Емі Вайнгауз. В одному з інтерв’ю Сміт розповіли, що коли їхній голос у підлітковому віці почав ламатися, першою думкою було: як тепер брати ті самі ноти, що й Г’юстон?

Коли голос Сема Сміта у підлітковому віці почав ламатися, першою думкою було: як тепер брати ті самі ноти, що й Г’юстон?

Узагалі, Сміт важко переносили дорослішання — у 12 років їм зробили ліпосакцію через знущання однолітків. «Насправді це нічого не змінило. Здається, за два тижні вага повернулася, тому що я тоді не розібралися у своїх стосунках із їжею. Але зробити ліпосакцію на грудях у дванадцять — це досить велика справа», — розповідали вони. Приблизно у цьому віці Сміт усвідомили, що вони гей. У школу вони наносили макіяж. Однокласники у Грейт-Чішілл їх за це дражнили, але були й ті, хто поважав за сміливість. Батьки також підтримували сина: мати, за словами Сміта, здогадалася, що вони гей, коли їм було лише три роки. У вісімнадцять вони переїхали до Лондона, де почали працювати барменом та грати у невеликих джазових бендах, однак справи йшли не дуже обнадійливо. Крім того, у столиці їх уперше побили через яскравий зовнішній вигляд.

Популярність прийшла до Сема Сміта у 2012-му, коли їм було двадцять, після виходу спільної із гуртом Disclosure пісні Latch. Цей трек приніс Сміту перший контракт, і на початку 2013 року співак випустили вже сольну пісню Lay Me Down, яка була включена до їхнього першого альбому In the Lonely Hour. Після виступу у 2014-му на Saturday Night Live, щотижневій американській телепрограмі, Сміт прокинулися знаменитими. Їх порівнювали з Адель через потужний голос та щемкі тексти пісень про розставання і самотність. Того ж року, коли їм вручали «Оскар» за саундтрек до фільму «007: Спектр», Cміт зробили камінг-аут як гей, а у 2019-му — як небінарна персона та попросили використовувати щодо себе займенники they/them.

На церемонії вручення «Греммі» 2015-го In the Lonely Hour було визнано найкращим вокальним поп-альбомом, а Stay with Me — піснею і записом року. Так Сміт стали найбільш перспективним молодим виконавцем.

Слава прийшла з новими випробуваннями. Сміту закидали, що його перший альбом занадто гендерно нейтральний — ніби співак уникали розмови про свою гомосексуальність. Тоді вони цього не заперечували і пояснювали, що створювали таку музику, яка могла бути і про чоловіка, і про жінку. «Люди часто кажуть мені, що я не хочу бути представником гей-ком’юніті, — зазначили вони під час ефіру Еллен Дедженерес у 2014 році. — Але я хочу, звичайно хочу. Проте я також хочу представляти кожного: гетеросексуалів, гомосексуалів, бісексуалів, усіх. Я не хочу обмежувати себе».

У 2014-му Річ Юзвяк, автор популярного блогу про зірок Gawker, назвав Сема Сміта гей-консерватором — через заяви виконавця про те, що у світі стало замало романтики, а додатки на кшталт Tinder та Grinder остаточно її вбивають. «Ми втрачаємо мистецтво розмови і взагалі можливість спілкуватися з людьми. […] З мого досвіду найкрасивіші люди, з якими я був на побаченні, виявилися найдурнішими. Тож чому я маю свайпати вліво „непривабливих“, якщо я потенційно можу в них закохатися?» — казали Сміт. Як писав The Verge у 2016, серед багатьох представників ЛГБТ співак вважався привілейованим: вони цисгендерний (на той час) та білий і нібито найбільше виграли від руху за права ЛГБТ.

Але, звичайно, Сему дуже дістається від консерваторів. Артист зізналися, що найскладніше їм доводиться на батьківщині у Великій Британії: на вулиці їм вигукували образи в обличчя, а одного разу хтось навіть плюнув у зірку. У Нью-Йорку в лютому цього року співаку під час прогулянки кричали, що їм місце у пеклі, та назвали їх педофілом.

Сміт ніколи не казали, що їхній шлях до прийняття себе був простим. На початку кар’єри вони доклали багато зусиль, щоб схуднути та досягти конвенціональної зіркової зовнішності, але з часом навчилися любити і приймати своє тіло. У 2019 році виконавець поділилися фотографією без сорочки та відверто розповіли, як раніше могли голодували, аби зробити фотосесію. А також як намагалися контролювати кожен кадр під час зйомок кліпу. Однак тепер їм, здається, комфортніше перед камерою та із собою, ніж колись. Не дарма їхня пісня I’m Not Here to Make Friends про пошуки коханця починається словами драг-квін Ру Пол: «Якщо ти не можеш любити себе, як, у біса, ти будеш любити когось іншого?»

Фото на обкладинці: Сем Сміт під час виступу на Brit Awards 11 лютого на лондонській O2 Arena. Фото: Dafydd Owen / Avalonpicture alliance / picture alliance