
Глянути одним оком: Репортаж із дуже дивного японського кафе
У 2001 році в токійському кварталі Акіхабара відкрилося перше мейдо-кафе Cure Maid Café. Офіціантки у ньому обслуговували чоловіків у костюмах покоївок та зверталися до клієнтів як до аристократів. Сервіс прижився, і зараз у країні діє понад дві сотні подібних закладів. У деяких мейдо-кафе офіціантами працюють чоловіки — це розраховано на відвідувачок.

Фото: AFP Photo / Toru Yamanaka / AFP
У 1995 році художник Себастьян Масуда відкрив магазин 6%DOKIDOKI у японському кварталі Харадзюку. На початку 2000-х бренд із яскравими, дещо інфантильними речами приніс Масуді неформальний титул «короля каваї» та відіграв важливу роль у поширенні японської поп-культури по всьому світу. «Коли ви їдете до Лондона чи інших європейських міст, ви потрапляєте у коричневий світ, сповнений сірих будівель. Я вважаю, що кольоровий одяг по-справжньому властивий лише Японії, тому що у решті світу носять небагато кольорових речей», — сказав митець в одному з інтерв’ю.
У 2015-му Масуда відкрив Kawaii Monster Cafe — заклад у тій самій божевільній естетиці, що і його бренд. Концепція ресторану полягає в тому, щоб зібрати разом всі прояви унікальної культури Харадзюку (квартал відомий тим, що там збираються косплеєри). Офіціантки в закладі одягнені як типові «дівчата з Харадзюку» і навіть їжа пофарбована у всі кольори веселки. Подивитися на культове місце у Харадзюку приїжджали Нікі Мінаж, Кім Кардаш’ян та Дуа Ліпа. Масуда очікував напливу відвідувачів під час Олімпійських ігор 2020 року, але втрутився ковід. У січні 2021-го Kawaii Monster Cafe закрили, і тільки нещодавно воно почало знову пускати гостей та проводити у приміщенні заходи.

Фото: Daisuek Tomita / Yomiuri / The Yomiuri Shimbun via AFP

Фото: Daisuek Tomita / Yomiuri / The Yomiuri Shimbun via AFP

Фото: Daisuek Tomita / Yomiuri / The Yomiuri Shimbun via AFP

Фото: Daisuek Tomita / Yomiuri / The Yomiuri Shimbun via AFP
Ще одне кафе під назвою Monster Party працює в Акіхабарі з 2018 року — саме туди завітала Вєра Бланш. У ньому може поміститися лише до десяти людей. Головною фішкою Monster Party є персонал у масках з одним оком. Єдиного джерела натхнення в естетиці кафе немає: в аніме взагалі часто трапляються одноокі персонажі, як, наприклад, у манзі Anarchy in the JK або Time Between Witch and Me («Наш час із відьмою»). Працівники привітні та спілкуються з відвідувачами — тут до розмов і селфі з персоналом навіть заохочують. Як і Kawaii Monster Cafe, цей заклад припинив роботу під час пандемії й зараз потроху повертається до життя.
Працівники привітні та спілкуються з відвідувачами — тут до розмов і селфі з персоналом навіть заохочують.






— Кафе геть маленьке: там усього три столи і невелика стійка. У закладі працюють три жінки, одна з яких є засновницею, саме вона робить маски для персоналу. Відвідувач також був у масці, проте не з одним оком. А інші просто мовчки їли свої замовлені страви. Вхід у заклад коштує приблизно 200 гривень. Дівчата відкриті тому, щоб фотографуватися та спілкуватися з ними, — розповідає Вєра.







